Практичний тур

Чим відрізняється постіндустріальна структура економіки країн від індустріальної? Поясніть, як і чому в епоху НТР змінюється співвідношення між матеріальною та нематеріальною сферами господарства окремих держав світу.

Теоретичний тур

Завдання III етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з географії 2010-2011 рр. 11 клас

Культура речи

Людмила Алексеевна Введенская

Ответственный

редактор: Баранчикова Е.

Редактор: КукотаА.

Корректор: Атланова Н.

Художник: Вартанов А.

Компьютерный

дизайн: Орленка А.

Відповідь. У просторово-часовій еволюції світового господарства виділяють три головних стадії розвитку: доіндустріальну, індустріальну та постіндустріальну. Перехід до постіндустріальної стадії (інформаційного суспільства) розпочався в країнах Заходу в 70-х рр. ХХ ст. Він призвів до революційної трансформації структури економіки, техніко-економічної бази суспільства, системи економічних відносин, політичної та соціальної сфер. Важливою передумовою цього переходу стала НТР середини ХХ ст., яка в подальшому зумовила інформатизацією, електронізацією, біотехнологізацією виробництва.

Постіндустріальна структура економіки характеризується такими рисами, як:

§ Головною виробничою силою суспільства стає інтелект людини, у структурі експорту країн – капітал та нові технології (ноу-хау). Модернізація матеріальної сфери потребувала вже меншої кількості робочої сили. У використанні останньої більш важливе значення, ніж раніше, став відігравати якісний аспект (інтелектуальний потенціал працівників, здоров’я, мобільність, креативність мислення тощо).

§ Нове відношення до праці, його інтелектуалізація, а також орієнтація не тільки на матеріальну зацікавленість працюючих, а й на трудову демократію, яка визначає взаємостосунки між ними та збільшує їх інтерес до роботи.

§ Зростання ролі та рівня освіти зайнятих в економіці. Головним стає принцип „навчання протягом життя”.

§ Інформатизація всього суспільства на основі збільшення „виробників” знань та розширення інформатизаційних мереж та комп’ютеризації.

§ Гуманізація економіки, що набуває все більшу соціально-культурну орієнтацію. Головним стає принцип: „не людина для економіки, а економіка для людини”.

§ Підвищена увага до охорони навколишнього природного середовища.

§ Переважна орієнтація на малий бізнес, який забезпечує більшу гнучкість у виробництві товарів та послуг та більшу життєздатність підприємств.

Головною сферою прикладання праці стає нематеріальна сфера (передусім, наука, освіта, охорона здоров’я, управління тощо), яка витісняє з перших позицій матеріальну сферу.

Серед причин, що призвели до цього, виділяються, у першу чергу, такі:

§ Модернізація виробництва, яка дозволила вивільнити з промисловості та сільського господарства частину працівників та перерозподілити їх серед галузей сфери послуг.

§ Необхідність (для збереження лідерства в умовах жорсткої конкуренції) випереджаючого розвитку освіти та науки, нових технологій в галузі охорони здоров’я.

§ Зростання рівня життя людей та зміна структури споживання в бік задоволення духовних потреб.

§ Ускладнення структури економіки, що потребувало розвитку з’єднувальних ланок, зокрема, в частині ділових послуг.

На початку ХХI ст. в постіндустріальну стадію розвитку вступили лише найбільш розвинуті країни світу, деякі інші знаходяться на підході до нього.

Критерії оцінювання. Визначення характерних рис постіндустріальної економіки – 6 балів. Визначення причин переході до постіндустріальної економіки – 6 балів. Усього – 12 балів.

2. Чи погоджуєтесь ви з тезою, що економіко-географічне положення є стратегічним ресурсом будь-якої держави. Обґрунтуйте вашу відповідь. У якій мірі ця теза стосується України? Наведіть не менше чотирьох прикладів країн, які активно використовують переваги свого економіко-географічного положення. (12 балів)

Відповідь. Економіко-географічне положення (ЕГП) – це сукупність відношень певного економіко-географічного об’єкту до інших, що лежать поза ним, та мають для нього суттєве значення.

ЕГП дійсно є стратегічним ресурсом будь-якої держави і виступає як сукупність переваг, бонусів, „плюсів”, які має країна від свого ЕГП.

До очевидних вигод ЕГП тієї або іншої країни належать:

o центральність положення в регіонах, наближеність до центрів (фокусів) економічного життя, світового господарства;

o наявність великої кількості сусідів, що дозволяє диференціювати структуру імпорту та експорту, підтримувати взаємовигідні економічні стосунки, розвивати прикордонне (трансграничне) співробітництво;

o вигідне транспортно-географічне положення (зокрема, приморське), що дозволяє оптимізувати обмін товарами та послугами за рахунок зменшення транспортних витрат, розвивати, наприклад, на узбережжі теплих морів рекреацію і т.п.;

o вигідне транзитне положення, завдяки якому країна має можливість отримувати валютні надходження за транзит вантажів та пасажирів, а також засновувати на своїй території переробку транзитної сировини тощо.

o близькість до ринків сировини, ринків збуту своєї продукції (останнє є стимулів в розвитку експортно-орієнтованих галузей) тощо.

У зв’язку з цим кожна країна має дбати про те, щоб якнайкраще використовувати всі переваги свого ЕГП, а також діяти в напрямку його покращення через удосконалення транспортної інфраструктури, розвиток добросусідських відносин з іншими країнами і т. ін.

Прикладами країн, що використовують переваги свого ЕГП, є Туреччина, Сінгапур, Єгипет, Панама (ці країни мають унікальне транспортно-географічне положення). Серед європейських країн – Франція, Іспанія та інші країни, що мають вихід на Атлантику та Середземномор’я та інші.

Україна також належить до країн з очевидними вигодами ЕГП. Вона має велику кількість сусідів, серед яких Росія – постачальник сировини та напівфабрикатів та водночас – країна з потужним ринок збуту українських товарів та послуг; Білорусь та Молдова, з якими країна має давні і дружні стосунки, у т.ч. економічні. Важливим плюсом є приморське положення (йому „зобов’язані” своїм існуванням рибна промисловість, суднобудування та рекреація), транзитне положення (на найкоротшому шляху з Росії та країн Азії до Європи, а також з країн Балтії до країн Чорноморського басейну) та ін. У зв’язку з цим важливим стратегічним завданням України є забезпечення максимальної віддачі від переваг ЕГП для забезпечення стабільного розвитку економіки та підвищення стандартів життя громадян.

Критерії відповіді: визначення поняття ЕГП та його значення як стратегічного ресурсу країни – 2 бали, обґрунтування цієї тези – 5 балів; аргументована відповідь щодо ЕГП України (переваг та можливостей їх реалізації) – 5 балів. Усього – 12 балів.

3. Які б ви могли назвати особливості природи Євразії, зумовлені географічним положенням та розмірами материка? (12 балів)

Відповідь. Такими особливостями є

- різноманіття природних умов у зв’язку зі значною площею (розмірами) та протяжністю Євразії з півночі на південь (на території материка є всі кліматичні пояси та типи клімату Північної півкулі, всі географічні пояси та природні зони, всі типи гідрологічного режиму річок тощо);

- різноманіття типів клімату в кліматичних поясах внаслідок значної протяжності материка із заходу на схід;

- різноманіття умов зволоження, континентальність і сухість клімату та значне поширення пустель і напівпустель у внутрішніх частинах материка внаслідок їх віддаленості від океанів (значна протяжність території із заходу на схід) та ізольованість горами;

- значний вплив на формування клімату Європейської частини материка зумовлює морське повітря з Атлантики (вітри західного напряму та розчленованість берегової лінії);

- певна схожість кліматичних умов та органічного світу Євразії на півночі з Північною Америкою, а на півдні – з Африкою (через близьке розташування материків) тощо.

1. Обчисліть показники, яких не вистачає в таблиці. За показниками таблиці визначте й у зошиті графічно відобразіть зміни природного приросту населення Луганської області упродовж 1959 … 2009 рр. Форму й масштаб графічних матеріалів виберіть, таким чином, щоб вони найбільш наочно відображали цей демографічний процес.

(10 балів)

Показники (рік)
Чисельність, тис. осіб
Густота населення, осіб / км^2	91,8	103,0	104,4	107,2	95,4	86,6
Міське населення, % Сільське населення, %	79,3	82,6	84,6	86,4	86,6	86,7
20,7	17,4	15,4	13,6	13,4	13,3
Народжуваність (осіб /1000 жит.) Смертність (осіб /1000 жит.)	24,7	14,4	14,6	12,4	6,2	9,3
6,7	7,7	10,6	11,8	17,1	16,9
Природний приріст (осіб /1000 жит.)	18,0	6,7	4,0	0,6	-10,9	-7,6

Графік динаміки природного приросту в Україні(1959 – 2009 рр.)

Критерії оцінювання. За визначення 9-ти показників – 5 балів; за графік – 5 балів. Усього – 10 балів.

2. Без зайвих підписів, схематично й наочно відобразіть суть географічних об'єктів і явищ: бризи, антициклон, східне магнітне схилення, міська агломерація, азимутальна картографічна проекція.

(5 балів)

Дата добавления: 2014-11-06