VI. Показники акціонерного капіталу

Ресурсовіддача (коефіцієнт обертання авансованого капіталу) характеризує обсяг реалізованої продукції, яка припадає на 1 гривню коштів, вкладених у діяльність підприємства. Зростання показника в динаміці слід розглядати як позитивну тенденцію.

Показники ділової активності характеризують результати та ефективність основної виробничої діяльності. Оцінка ділової активності на якісному рівні може бути зроблена в результаті порів­няння діяльності даного підприємства та подібних до сфери використання капіталу підприємств. Такими якісними критеріями є широта ринку збуту продукції, наявність продукції на експорт, репутація підприємства.

Кількісну оцінку здійснюють за двома напрямами:

1) ступінь виконання плану за основними показниками, забезпечення заданих темпів їх зростання;

2) рівень ефективності використання ресурсів підприємства.

Для реалізації першого напряму аналізу доцільно також урахувати порівняльну динаміку основних показників. Оптимальним є таке їх співвідношення.

Т_п.в > Т_о.д > Т_а.к > 100 %,

де Т_п.в, Т_о.д, Т_а.к — відповідно темп зміни валового прибутку від операційної діяльності авансового капіталу. Ця залежність означає, що:

а) економічний потенціал підприємства зростає;

б) порівняно із зростанням економічного потенціалу обсяг реалізації збільшується більш високими темпами, тобто ресурси підприємства використовуються більш ефективно;

в) прибуток зростає більш високими темпами, що свідчить, як правило, про відносне зниження витрат виробництва та обігу. Таке зіставлення сьогодні ускладнюється впливом інфляції. Для реалізації другого напряму можуть бути розраховані різні показники, які характеризують ефективність використання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів. Основні з них — виробіток, фондовіддача, оборотність виробничих запасів, тривалість операційного циклу, оборотність авансованого капіталу. До узагальнюючих показників оцінки ефективності використання ресурсів підприємства та динамічності його розвитку належать показники ресурсовіддачі та коефіцієнт стійкості економічного зростання.

2. Коефіцієнт стійкості економічного зростання показує, якими в середньому темпами може розвиватися підприємство в подальшому, не змінюючи співвідношення між різними джерелами фінансування, фондовіддачею, рентабельністю виробництва, дивідендною політикою. Зв’язок між цими показниками можна окреслити чітко детермінованою факторною моделлю.

Розглянемо економічну характеристику основних показників рентабельності групи.

1) рентабельність продажу — показник, який показує, скільки прибутку припадає на одиницю реалізованої продукції. Зниження показника свідчить про зниження попиту на продукцію підприємства;

2) рентабельність усього капіталу свідчить про ефективність використання всього майна підприємства. Його зниження слід розцінювати як спад попиту на продукцію та перенакопичення активів;

3) рентабельність основного капіталу відображує ефективність використання основних засобів та інших необоротних активів;

4) рентабельність власного капіталу показує ефективність використання власного капіталу. Динаміка показника впливає на рівень котирування акцій підприємства;

5) рентабельність перманентного капіталу відображує ефективність використання всього капіталу, вкладеного в діяльність підприємства;

6) загальне обертання капіталу відображує швидкість обороту всього капіталу підприємства. Зростання показника означає прискорення кругообігу коштів підприємства чи інфляційне зрос­тання цін;

7) обертання матеріальних оборотних коштів — показник, за допомогою якого визначають кількість запасів і витрат підприємства. Зниження показника свідчить про відносне збільшення виробничих запасів і незавершеного виробництва або про зниження попиту на готову продукцію;

8) обертання готової продукції показує швидкість обороту готової продукції. Зростання показника означає збільшення попиту на продукцію підприємства, зниження — на затоварення;

9) обертання дебіторської заборгованості відображує розширення (зростання коефіцієнта) чи зниження (зменшення) комерційного кредиту, який надає підприємство;

10) обертання кредиторської заборгованості свідчить про розширення або зниження комерційного кредиту, який надається підприємству. Зростання коефіцієнта означає збільшення швидкості сплати заборгованості підприємства, зниження зростання покупок у кредит;

11) фондовіддача основних засобів характеризує ефективність використання основних засобів та інших необоротних активів, яка вимірюється величиною продажу, на одиницю вартості коштів.

1. Прибутковість акцій — показник, за допомогою якого визначають дохід, що мають власники часток капіталу підприємства від своїх інвестицій.

2. Дохід на звичайну акцію свідчить, яка величина нетто-прибутку припадає на одну звичайну акцію.

3. Рентабельність акцій характеризує відсоток повернення на капітал, вкладений в акції підприємства. Це прямий ефект. Є ще й побічний ефект (дохід або збитки), який виражається в зміні ринкової ціни акції даного підприємства.

4. Дивідендний дохід розраховують діленням дивіденда, який виплачується на акції, на дохід на акцію. Найбільш наочне тлумачення цього показника — частина чистого прибутку, виплачена акціонерам у вигляді дивідендів. З цим показником тісно пов’язаний коефіцієнт реінвестування прибутку, який характеризує його частку, спрямовану на розвиток виробничої діяльності. Сума значень показника дивідендного виходу і коефіцієнта реінвестування прибутку дорівнює 1.

5. Коефіцієнт котирування акцій розраховують відношенням ринкової ціни акції до її облікової ціни. Облікова ціна характеризує частину власного капіталу, який припадає на одну акцію. Вона складається із номінальної вартості (тобто вартості на бланку акції, за якою вона врахована в акціонерному капіталі), частки емісійного прибутку (накопиченої різниці між ринковою ціною акції на момент її продажу та їх номінальною вартістю) і частки накопиченого та вкладеного у розвиток підприємства прибутку. Значення коефіцієнта котирування більше 1 означає, що потенційні акціонери, придбавши акцію, готові віддати за неї ціну, яка перевищує бухгалтерську оцінку реального капіталу, що припадає на акцію на даний момент.

Основними принципами та послідовністю аналізу фінансового стану підприємства є експрес-аналіз та деталізований аналіз фінансового стану підприємства.

Експрес-аналіз. Мета аналізу — наочна й проста оцінка фінансового добробуту і динаміки розвитку підприємства. Його виконують у три етапи:

· підготовчий;

· попередній огляд;

· економічне читання і аналіз звітності.

Мета підготовчого етапу — рішення про доцільність аналізу фінансової звітності. Для цього ознайомлюються з аудиторським висновком.

Розрізняють такі типи аудиторських висновків.

Стандартні — це підготовлений у стислому вигляді документ, що містить позитивну оцінку аудитора про відповідність звітів підприємства чинним нормативам.

Нестандартні — більш об’єктивні, які містять додаткову інформацію, бувають з позитивною оцінкою або мають позитивну оцінку із застереженням.

Мета попереднього огляду — це ознайомлення з пояснюваль­ною запискою до балансу. Це потрібно для того, щоб оцінити умови роботи у звітному періоді, визначення основних тенденцій показника діяльності та якісні зміни в майновому та фінансовому стані. При цьому потрібно брати до уваги різні чинники, наприклад, інфляцію та недоліки балансу.

Мета етапу економічного читання і аналізу звітності — це узагальнена оцінка результатів діяльності підприємства.

Література

1. Ефимова О. В. Финансовый анализ. — М.: Бухгалтерский учет, 1996.

2. Економічний аналіз: Навч. посіб. / М. А. Болюх, В. З. Бурчевсь­кий, М. І. Горбатюк, за ред. акад. НАНУ, проф. М. Г. Чумаченка. — К.: КНЕУ, 2001. — 540 с.

3. Ізмайлова К. В. Сучасні технології фінансового аналізу: Навч. посіб. — К.: МАУП, 2003. — 148 с.

4. Ковалев В. В. Финансовый анализ. Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности. — М.: Финансы и статистика, 2000.

5. Кононенко О. Анализ финансовой отчетности. — Х.: Фактор, 2002. — 144 с.

6. Лахтіонова Л. А. Фінансовий аналіз сільськогосподарських підприємств: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2004. — 365 с.

7. Мец В. О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансо­вого стану підприємства: Навч. посіб. — К.: Вища шк., 2003. — 278 с.

Дата добавления: 2014-11-06