Перелік питань, які виносяться на іспит

Розділ ІV.

Модуль ІІ

А. Лекції:

Лекція 5. Класифікація агрофітоценозів та система синтаксономічних одиниць.

Лекція 6. Специфічність і закономірності будови й функціонування агрофітоценозів.

Лекція 7. Екологічні фактори та їх взаємодія в агробіоценозі.

Лекція 8. Сучасний стан біорізноманіття агроландшафтів, перспективи використання, збереження й відтворення (самостійно).

Б. Практичні заняття:

Заняття 5. Класифікація агрофітоценозів та основні синтаксономічні одиниці.

Заняття 6. Специфічність і закономірність будови й функціонування агрофітоценозів.

Заняття 7. Екологічні фактори та їх взаємодія в агробіоценозі.

В. Запитання до контрольної роботи:

1. Принципи і методичні підходи щодо класифікації рослинності.

2. Характеристика еколого-фітоценотичної (домінант-ної) класифікації.

3. Основні синтаксономічні одиниці.

4. Класифікація агрофітоценозів.

5. Класифікація рослинності за методом Й. Браун-Бланке.

6. Ординація рослинності.

7. Закономірності будови й функціонування агрофітоценозів.

8. Центри різноманіття культурних рослин, їх характеристика.

9. Класифікація культурних рослин.

10. Основні бур’яни агрофітоценозів та їх ценотична роль.

11. Еколого-ценотичні взаємозв’язки компонентів агрофітоценозів.

12. Особливості ценотичних взаємозв’язків польової й синантропної рослинності та їх компонентів.

13. Середовище існування живих організмів.

14. Екологічні фактори середовища, їх класифікація.

15. Загальні закономірності впливу екологічних факторів на живі організми.

16. Абіотичні фактори середовища.

17. Біотичні фактори середовища.

18. Визначення та характеристика «закону мінімуму Лібіха» за Ю. Лібіхом.

19. Визначення та характеристика «закону толерантно-сті» за В. Шелфордом і Ю. Одумом.

20. Екологічна ніша, як місце існування живих організмів.

21. Агрорізноманіття, його елементи, характеристика.

22. Оцінка загроз для агробіорізноманіття.

23. Моніторинг біорізноманіття в агроекосистемах.

24. Пріоритетні заходи у сфері збереження агробіорізноманіття.

1. Мета та завдання навчальної дисципліни «Агробіоценологія».

2. Об’єкти вивчення навчальної дисципліни «Агробіоценологія».

3. Структура та характеристика агробіоценозу.

4. Структура та характеристика агроекосистеми.

5. Зв’язок агробіоценології з іншими науками.

6. Історія розвитку агробіоценології.

7. Живлення, його види і способи.

8. Класифікація організмів та типом живлення.

9. Алелопатія як екологічне явище.

10. Характерні ознаки динаміки рослинності в агробіоценозі.

11. Класифікація природних змін рослинності агробіоценозу.

12. Характеристика природних змін рослинності агробіоценозу.

13. Класифікація природно-антропогенних змін рослинності агробіоценозу.

14. Характеристика природно-антропогенних змін рослинності агробіоценозу.

15. Класифікація антропогенних змін рослинності агробіоценозу.

16. Характеристика антропогенних змін рослинності агробіоценозу.

17. Прогнозні зміни рослинності агробіоценозу.

18. Сукцесії, їх відмінності.

19. Причини сукцесійних змін.

20. Класифікація сукцесій фітоценозів.

21. Характеристика сукцесій фітоценозів.

22. Клімаксові угруповання, їх класифікація.

23. Категорії клімаксу, їх класифікація, характеристика.

24. Принципи і методичні підходи щодо класифікації рослинності.

25. Характеристика еколого-фітоценотичної класифікації рослинності.

26. Асоціація. Її характеристика.

27.Субасоціація та її варіанти.

28. Група асоціацій. Її характеристика.

29. Класифікація агрофітоценозів за М.В. Марковим.

30. Класифікація агрофітоценозів за Н.С. Камишевою.

31. Класифікація агрофітоценозів за Г.О. Часовенною.

32. Класифікація рослинності за методом Й. Браун-Бланке.

33. Ординація рослинності.

34. Закономірність будови агрофітоценозів.

35. Функціонування агрофітоценозів.

36. Центри різноманіття культурних рослин, їх характеристика.

37. Класифікація культурних рослин по висоті стояння за Г.О. Часовенною.

38. Основні бур’яни агрофітоценозів.

39. Ценотична роль бур’янів в агрофітоценозі.

40. Флористичні комплекси синантропної флори.

41. Еколого-ценотичні взаємозв’язки компонентів агрофітоценозів.

42. Фітогенні взаємозв’язки у агрофітоценозі.

43. Зоогенні взаємозв’язки у агрофітоценозі.

44. Особливості ценотичних взаємозв’язків польової й синантропної рослинності та їх компонентів.

45. Головні специфічні ознаки синантропної рослинності.

46. Агрорізнаманіття, його елементи.

47. Характеристика агрорізноманіття.

48. Оцінка загроз для агробіорізноманіття.

49. Моніторинг біорізноманіття в агроекосистемах.

50. Відтворення агробіорізноманіття при біологічному землеробстві.

51. Пріорітетні заходи у сфері збереження агробіорізноманіття.

52. Характеристика середовище життя та існування живих організмів.

53. Екологічна ніша, як місце існування живих організмів.

54. Характеристика та класифікація адаптації живих організмів.

55. Класифікація екологічних факторів за Ф. Швердтфегером.

56. Визначення та характеристика «закону мінімуму Лібіха» за Ю. Лібіхом.

57. Визначення та характеристика «закону толерантності» за В. Шелфордом і Ю. Одумом.

58. Визначення та характеристика «закону компенсації факторів» за Е.Рюбелем.

59. Абіотичні фактори середовища існування живих організмів.

60. Біотичні фактори середовища існування живих організмів.

Дата добавления: 2014-11-06