КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Лабораторна робота № 18. Кількісний колориметричний аналіз. Визначення концентрації домішок в газах і рідинах
Мета роботи – вивчити закони поглинання світла, визначити концентрації домішок деяких речовин у розчині та газі.
Вказівки до виконання лабораторної роботи Для виконання лабораторної роботи необхідно вивчити такий теоретичний матеріал: закон поглинання світла – закон Бугера та Бугера – Бера. [1, т.3, §§ 6.5; 2, §§ 187; 4. т.2, §§ 345] За допомогою абсорбційного аналізу, заснованого на законах поглинання світла, проводять кількісний аналіз при дослідженні складу речовини: кількісне визначення його компонентів, визначення ступеня його чистоти та ін. Яке б не було завдання дослідження, в цих методах завжди використовується фізична властивість речовини – її здатність поглинати світлове випромінювання з певною довжиною хвилі. Закони поглинання і випромінювання, що з ними зустрічається аналітик у випадку розчину, дають співвідношення між величиною поглинання і кількістю речовини, яка поглинає. Завдяки дослідному визначенню поглинання в однорідних прозорих твердих тілах, рідинах та газах встановлено два закони, які дають найбільш важливі для абсорбційного аналізу співвідношення. Перший з цих законів дає зв’язок між поглинаючою здатністю та товщиною шару поглинаючої речовини. Нехай І 1 – величина енергії випромінювання, що падає на першу поверхню зразка, І 0 – величина енергії, що входить у зразок, І – величина енергії, яка падає на другу поверхню, І 2 – величина енергії, що виходить із зразка. Тоді Т – пропускання зразка: . Внутрішнє пропускання зразка: . За рахунок втрат на відбивання світла при переході з одного середовища в інше й абсорбційної здатності самої кювети завжди І 1 > I 0, a I > I 2, однак ці втрати енергії приладу завжди компенсуються. Тоді зменшення інтенсивності на dІ при проходженні шару товщиною dx пропорційне інтенсивності І світла на глибині х: , або ; інтегруючи від І 0 до І, та від 0 до d, одержуємо закон Бугера: , (18.1) де k – коефіцієнт поглинання, який змінюється в залежності від довжини хвилі падаючого світла. Крім того, вводять поняття оптичної густини речовини D, яка пропорційна коефіцієнту поглинання: . Закон Бера пов’язує між собою пропускання речовини й концентрацію поглинаючої речовини в розчині. Якщо с – концентрація, то пропускання Т і для даної товщини шару буде дорівнювати: , де t – пропускання шару розчину тієї ж товщини з концентрацією, що дорівнює 1. Внаслідок того, що Т і = I / I 0, об’єднаний закон Бугера–Бера можна записати так: або . У логарифмічній формі концентрацію знаходимо як , де . Закон Бугера – це рідкісний приклад узагальнення, що завжди має силу. Відхилень від цього закону у випадку однорідних систем не знайдено. Внаслідок цього відхилення від об’єднаного закону Бугера–Бера в будь–якій системі потрібно віднести за рахунок невиконання закону Бера. Встановлено, що відхилення від закону Бера можна приписати хімічним процесам, що протікають у розчинах. Такі уявні відхилення мають місце, коли поглинаюча речовина дисоціює у розчині або ж утворює сполуку з розчинником. Відхилення від закону Бера спостерігають тоді, коли поглинаючі частинки (атоми, іони, молекули) впливають одна на одну. Із зміною концентрації може змінюватись і взаємодія між молекулами розчинника та поглинаючої речовини. Для визначення концентрації домішок у розчині та газі використовують фотометр TWO GELL. Принципова схема такого фотометра зображена на рисунку 18.1: 1 – освітлювальна лампочка; 2 – світлофільтри; 3 – діафрагми; 4 – лінзи; 5 – фотоелементи; 6 – регулятор лівої діафрагми; 7 – регулятор правої діафрагми; 8 – затвор правого плеча; 9 – потенціометр точного регулювання лівого плеча; 10 – потенціометр точного регулювання правого плеча; 11 – мікроамперметр; 12 – стабілізатор напруги; 13 – ліва кювета; 14 – права кювета; 15 – вмикач фотометра. Принцип роботи фотометра TWO GELL полягає в порівнянні світлових потоків лівого і правого плеча. Світловий потік від лампи 1 розділяється на два потоки, лівий і правий. Проходячи в кожному плечі через системи: світлофільтрів, діафрагм та лінз світловий потік попадає на фотоелемент. Фотострум кожного плеча реєструється мікроамперметром, де відбувається їх порівняння. Якщо ці струми рівні, то мікроамперметр показує нуль. Однакового фотоструму від правого і лівого плеча досягають регулюванням світлових потоків за допомогою діафрагм 3 регуляторами 6 і 7. Більш точне регулювання досягається потенціометрами 9 та 10. Якщо в лівому плечі поставити кювету з розчином, а в правому тільки кювети з розчинником, то фотострум буде не скомпенсованим: мікроамперметр покаже різницю струмів у плечах. Мікроамперметр має два типи шкал: перша в мікроамперах, друга – відсотках поглинання світлового потоку. Для визначення концентрації домішок у розчину необхідно визначити покази мікроамперметра в (mА) для відомих концентрацій для кювет однакової товщини d і побудувати графік I = f (c). Потім знайти покази мікроамперметра для невідомої концентрації і за графіком знайти невідому концентрацію домішки. Хід роботи 1. Вставити в ліве і праве плече фотометра жовті світлофільтри. 2. Ввімкнути стабілізатор у мережу, а потім ввімкнути освітлювальну лампу. Після цього ввімкнути фотометр (вмикач 15). 3. Регуляторами діафрагм 6 і 7 встановити стрілку мікроамперметра на нуль. Вимкнути фотометр. 4. Поставити в праве плече кювету з розчинником, а в ліве – кювету з відомою концентрацією розчину. Ввімкнути фотометр. Зробити відлік і записати в таблицю 18.1. Повторити це для всіх відомих концентрацій. 5. Побудувати графік I = f (c). 6. Визначити покази мікроамперметра для невідомої концентрації домішки. За графіком I = f (c). визначити невідому концентрацію домішки. Таблиця 18.1
Дата добавления: 2014-11-07; Просмотров: 359; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |