Таксування порошків, свічок, пілюль і мазей

Таксування рідин для зовнішнього і внутрішнього застосування, очних крапель, ін’єкційних розчинів

При таксуванні цих лікарських форм необхідно розрахувати кількість сухих речовин і розчинника. Якщо до складу розчину входять порошкоподібні речовини в сумарній кількості 3 % і більше, то необхідно враховувати коефіцієнт збільшення об’єму для про­писаних інгредієнтів. Потім, оцінюють сухі речовини, розчинник, посуд, розраховують тариф і загальну вартість до і після округлення.

Якщо розчинник у прописі не зазначений, то готують водні розчини. При вказанні концентрації водного розчину у відсотках мають на увазі масооб’ємні відсотки. При зазначенні концентрації розчину 1: 100, 1: 200 і т. д. мають на увазі вміст лікарської речовини за масою у відповідному об’ємі розчину.

Оцінка рідких лікарських засобів, виписаних в рецепті у краплях, здійснюється з урахуванням фактичної кількості крапель дан'бго лікарського засобу в 1 мл чи в 1 г, вико­ристовуючи для цього таблицю крапель.

Об’єм рідкої лікарської форми визначають додаванням усіх рідин, що входять до її складу.

Варто пам’ятати, що лікарські засоби, які випускаються фармацевтичними підпри­ємствами у вигляді рідин (настоянки, сиропи тощо), для виготовлення лікарських форм дозують за об’ємом.

В’язкі рідини (бензилбензоат, вінілін, гліцерин, дьоготь, мінеральні масла і рослинні олії, іхтіол, поліетиленоксид-400, силікони), леткі (димексид, скипидар, метилсаліци-лат, хлороформ, ефір медичний, ефірні олії), а також рідини з великою густиною (пер­гідроль, концентровані кислоти) дозують за масою безпосередньо у склянку (флакон) для відпуску. Якщо необхідно встановити об’єм рідких лікарських форм, до складу яких входять вказані вище рідини, то враховують їх густину.

При таксуванні порошків:

· визначають кількість кожного інгредієнта шляхом множення прописаної кількості кожної речовини на число доз;

· оцінюють кожен інгредієнт окремо;

· оцінюють упаковку;

· розраховують тарифи за виготовлення;

· знаходять загальну вартість лікарської форми до і після округлення.

При таксуванні мазей оцінюють діючі речовини, основу, упаковку, розраховують тариф та знаходять загальну вартість лікарської форми до і після округлення. Коли не вказана концентрація мазі, то виготовляють 10 % мазь. Якщо лікар не зазначив основу і пропис мазі не фармакопейний, то мазь виготовляють на вазеліні, а якщо мазь очна, то беруть основу, яка складається з 1 частини ланоліну і 9 частин вазеліну сорту для очних мазей.

Свічки таксують аналогічно порошкам, якщо в рецепті вказана маса кожного інгре­дієнта.

Коли в прописі свічок не зазначена кількість основи, виходять із середньої маси ректальної свічки для дорослих 3 г, вагінальної -4 г. Визначають загальну масу свічок, вираховують з неї масу прописаних інгредієнтів і знаходять необхідну кількість основи.

Якщо свічки виготовляють методом виливання, то для визначення кількості основи використовують коефіцієнти заміщення лікарських засобів (або зворотні коефіцієнти).

Для таксування пілюль необхідно знати технологію їх виготовлення (співвідно­шення густих, рідких та порошкоподібних інгредієнтів, можливості використання тієї чи іншої допоміжної речовини тощо, взятих за потребою - quantum satis) і оцінювати всі інгредієнти, які беруться при виготовленні пілюль. Для обсипання пілюль використову­ють 1-1,5 г лікоподію (або цукрової пудри чи білої глини) на кожні ЗО пілюль. Середня маса пілюлі при відсутності вказівки в рецепті - 0,2 г.

Дата добавления: 2014-10-15