Суть облікової політики аптек

Під обліковою політикою аптеки як суб’єкта підприємницької діяльності розу­міють сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються нею для скла­дання та подання фінансової звітності. Право встановлення облікової політики цілком і повністю віддається на розсуд суб’єкта господарювання. При цьому аптека самостійно:

· обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему реєстрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених законодавством, та з урахуванням особливостей своєї діяльності й технології обробки облікових даних;

· розробляє систему і норми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю за господарськими операціями, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів;

· затверджує правила документообігу й технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і реєстрів аналітичного обліку;

· може виділяти на окремий баланс відокремлені підрозділи, які зобов’язані вести бухгалтерський облік, із подальшим включенням їх показників до фінансової звіт­ності аптеки.

· приймає сукупність способів ведення бухгалтерського обліку - первинного спо­стереження, вартісного виміру, поточного групування і підсумкового узагальнення фактів господарської діяльності.

Облікова політика є складовою частиною фінансової звітності аптеки і повинна відображатися у примітках до фінансових звітів. Саме вона дозволяє поєднати ведення бухгалтерських операцій та складання фінансової звітності. Без такого регламентую­чого розпорядчого документа та його додержання бухгалтерський облік не відповіда­тиме принципу послідовності, а фінансова звітність не буде зрозуміла користувачам.

Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетен­ції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи). А якщо керівник аптеки не є її власником, треба, щоб саме власник(и) наділив(ли) його відпо­відними повноваженнями. Делегування їх здійснюється вищими органами управління(загальними зборами акціонерів, засновників, наказом власника приватного підприєм­ства або розпорядженням відповідного державного органу, коли йдеться про державне підприємство, іншим органом, який передбачений установчими документами). Тільки в такому випадку юридичну чинність наказу керівника підприємства вже не можна буде взяти під сумнів.

За формою облікова політика аптеки має вигляд наказу керівника (власника), на підставі якого головний бухгалтер складає проект наказу і зі всіма додатками та роз­рахунками передає на затвердження власнику (керівнику) підприємства. Наказ наби­рає юридичної сили з дня його підписання власником (керівником) підприємства і є обов’язковим для виконання всіма службами і працівниками підприємства.

В аптеках з малим обсягом роботи розробка облікової політики цілком і повністю покладається на головного бухгалтера або особу (юридичну чи фізичну), яка здійснює бухгалтерський облік. Для аптек з великим обсягом роботи та аптечних мереж актуаль­ним є варіант, коли головний бухгалтер ініціює питання до розгляду і разом зі своєю службою бере у ньому активну (безпосередню) участь. Розробку пропозицій, особливо щодо питань, які безпосередньо не стосуються бухгалтерського обліку та прийняття конкретних рішень, доречно покласти на спеціально створену комісію. Найдоцільніше наділити такими повноваженнями постійно діючу інвентаризаційну комісію.

Можливий варіант, коли облікову політику (зміни до неї) розробляє внутрішній аудитор аптеки (аптечної мережі), аудиторська фірма під керівництвом головного бух­галтера та за участю інших відповідних спеціалістів або ж - якщо така фірма здійснює бухгалтерський облік в аптеці - під керівництвом власника (керівника).

Дата добавления: 2014-10-15