Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Види спеціалізації аптек




Загальні підходи до організації роботи спеціалізованих аптек

Програмна анотація

Тема 7. Особливості роботи спеціалізованих аптек

7.1Загальні підходи до організації роботи спеціалізованих аптек

7.2Організація приймання та зберігання лікарських засобів в аптеках та інших структурних підрозділах лікувально-профілактичних закладів

7.3Організація виписування та виготовлення лікарських засобів для лікувально-профілактичних закладів

Спеціалізація аптек - це організаційна форма надання лікарського забезпечення населенню і лікувально-профілактичним закладам. Розрізняють такі види спеціалізації (схема 7.1):

1. За специфікою виробничої діяльності:

· аптеки виробничі (спеціалізуються з забезпечення населення лікарськими засо­бами індивідуального виготовлення, готовими лікарськими засобами, виробами медичного призначення і супутніми товарами);

· аптеки готових лікарських форм (спеціалізуються з забезпечення населення готовими лікарськими засобами, виробами медичного призначення і супутніми товарами).

2.За специфікою збутової діяльності (специфікою споживачів):

· аптеки відкритого типу (забезпечують лише індивідуальних споживачів - насе­лення);

· аптеки закритого типу, а саме: міжлікарняні і лікарняні (забезпечують лише організації-споживачі - лікувально-профілактичні заклади);

· аптеки змішаного типу, тобто територіальні аптеки, особливо у сільській місце­вості, та деякі лікарняні і міжлікарняні аптеки (забезпечують як населення, так і лікувально-профілактичні заклади).

3.За характером групи хворих, які обслуговуються:

· аптеки дитячих лікарських форм (спеціалізуються з забезпечення лікарськими засобами і виробами медичного призначення осіб дитячого віку з урахуванням їх психофізіологічних особливостей);

· аптеки матері і дитини (спеціалізуються з забезпечення лікарськими засобами і виробами медичного призначення вагітних жінок, матерів з грудними дітьми та осіб дитячого віку з врахуванням їх психофізіологічних особливостей);

· аптеки геріатричні (спеціалізуються з забезпечення лікарськими засобами і виробами медичного призначення осіб поважного віку з врахуванням їх психо­фізіологічних особливостей).

4.За специфікою груп лікарських засобів, що відпускаються з аптек:

· аптеки лікарських рослин (спеціалізуються з забезпечення населення лікарською рослинною сировиною і лікарськими засобами, виготовленими з неї);

· аптеки гомеопатичні (спеціалізуються з виготовлення і відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів-гомеопатів);

· аптеки, які спеціалізуються в переважному відпуску окремих груп лікарських засобів - зокрема, за рецептами лікарів профільних лікувально-профілактичних закладів (психоневрологічний, шкірно-венерологічний, наркологічний диспан­сери тощо). Для цього в аптеці концентрується відповідний асортимент лікар­ських засобів (наркотичних, психотропних, гормональних, дерматовенерологіч- них тощо), максимальний за повнотою і глибиною.



5.За специфікою додаткових функцій:

· аптеки навчально-виробничі (структурні підрозділи вищих навчальних закладів фармацевтичного спрямування, на які, крім основних функцій, додатково покла­дено проведення практичних занять із студентами-провізорами (фармацевтами) з метою закріплення теоретичних знань і набуття практичних навиків, прохо­дження навчальних і виробничих практик та виконання курсових і дипломних робіт з фармацевтичних дисциплін).

· аптеки центральні (районні) (окрім основних функцій, додатково покладено адміністративне та організаційно-методичне керівництво аптечною мережею).

6.За формою реалізації безрецептурних препаратів:

аптеки з традиційним продажем (через прилавок);

аптеки з відкритою формою продажу (спеціалізуються на самообслуговуванні щодо лікарських засобів, які відпускаються без рецепта лікаря та інших товарів, визначених законодавством, шляхом облаштування залу обслуговування з віль­ним доступом населення за присутності в ньому фахівців-консультантів /прові­зорів, фармацевтів).

7. За специфікою підприємницького середовища:

· аптеки традиційні (офлайнові) (спеціалізуються на традиційній торгівлі лікар­ськими засобами);

· інтернет-аптеки, або онлайнові аптеки: спеціалізуються на електронній (дис­танційній) торгівлі (Е-соmmегсе), тобто використанні Іntеrnеt-технологій для підтримки торгових операцій між діловими партнерами, одна або дві сторони з яких є кінцевим споживачем (організацією-споживачем).

Характеристика аптек, що здійснюють лікарське забезпечення лікувально-профілактичних закладів

Невеликі лікувально-профілактичні заклади, особливо розташовані у сільській міс­цевості, забезпечуються ліками і виробами медичного призначення через територіальні аптеки.

Великі лікувально-профілактичні заклади забезпечуються лікарськими засобами через мережу міжлікарняних і лікарняних аптек.

Аптека, яка призначена для переважного забезпечення однієї або декількох лікарень, інших закладів охорони здоров’я, а також населення лікарськими засобами і виробами медичного призначення, називається відповідно лікарняною або міжлікарняною апте­кою.

Міжлікарняна аптека організується для забезпечення двох і більше лікувально-про­філактичних закладів з загальною кількістю ліжок не менше 500, а також в населених пунктах, де у всіх лікувально-профілактичних закладах загальне число ліжок складає від 100 до 500.

Лікарняна аптека організується для забезпечення одного лікувально-профілактич­ного закладу з числом ліжок 500 і більше, а також у населеному пункті, де є лише одна лікарня з числом ліжок не менше 100.

Для обслуговування лікувально-профілактичних закладів аптеки можуть мати низку додаткових приміщень, а саме:

· кімната обслуговування медичного персоналу (інформаційна);

· комплектувально-експедиційна;

· заготовочна концентратів та напівфабрикатів (зі шлюзом);

· приміщення для зберігання чистого посуду;

· розпаковувальна;

· матеріальна для отруйних і наркотичних препаратів;

· матеріальна для зберігання термолабільних речовин (холодильна камера);

· матеріальні для зберігання виробів медичного призначення та ін.

Більшість лікарняних і міжлікарняних аптек є самостійними державними і кому­нальними підприємствами. Проте у ряді регіонів лікарняні аптеки передані у підпоряд­кування головних лікарів лікувально-профілактичних закладів на правах їх структур­них підрозділів, тобто вони стали функціонувати як відділення лікарні, а їх утримання здійснюється за рахунок бюджетних коштів. Такі відділення ще називаються аптеками лікувально-профілактичних закладів, і займатися роздрібною реалізацією ліків їм забо­ронено.

Обов’язки фармацевта лікувально-профілактичного закладу і клінічного провізора

Для виконання функцій щодо організації лікарського забезпечення стаціонарних хворих в лікувально-профілактичних закладах, які мають 300 і більше ліжок і прикріп­лені до аптек - самостійних суб’єктів господарювання, вводиться посада фармацевта (фармацевтів) (але не більше двох осіб), який безпосередньо підпорядковується голов­ному лікарю або його заступнику. Фармацевт лікарні виконує такі основні обов’язки:

· приймання і перевірка замовлень від відділень лікувально-профілактичних закладів;

· приймання з аптеки укомплектованих замовлень і своєчасна передача лікарських засобів і виробів медичного призначення у відповідні відділення;

· постійний зв’язок з лікарями, інформування їх про лікарські засоби;

· контроль за дотриманням у відділеннях і кабінетах лікувально-профілактичних закладів встановлених правил зберігання лікарських засобів.

В інших лікарнях ці обов’язки виконує завідувач аптеки лікувально-профілактич­ного закладу або головна медсестра.

В обласних, центральних міських і міських лікарнях, розташованих у містах з насе­ленням понад 25 тис. осіб, центральних районних і районних лікарнях сільських райо­нів, міських лікарнях і поліклініках міст і селищ міського типу з чисельністю населення до 25 тис. осіб (з числом ліжок понад 150), дитячих обласних і міських лікарнях, міських лікарнях швидкої медичної допомоги вводиться посада клінічного провізора з розра­хунку 1 посада на 300 ліжок, але не більше двох посад на лікарню.

До найважливіших функцій клінічного провізора належать:

· консультування фахівців клінічних, адміністративних та аптечних підрозділів лікувально-профілактичного закладу з питань, пов’язаних із використанням лікар­ських засобів;

· інтерпретація вказівок лікаря стосовно препаратів у зв’язку з раніше призначе­ними ліками, діагнозом та історією хвороби пацієнта, його станом, результатами лабораторних аналізів і спадковими хворобами;

· розробка основних напрямків подальшого розвитку медикаментозної допомоги;

· оцінка (експертиза) і відбір ліків для внесення до формуляру та забезпечення його регулярного перегляду;

· аналіз використання ліків з метою усунення виникаючих проблем;

· вивчення випадків розвитку побічних реакцій на застосування ліків і прийняття відповідних заходів стосовно попередження їх виникнення.

Основними напрямками діяльності клінічного провізора є:

· фармацевтична опіка в лікарняній аптеці або аптечному закладі, розташованому на території лікувально-профілактичного закладу, з амбулаторної та стаціонарної допомоги, а також з контролю якості виготовлення ін’єкційних розчинів в умовах аптеки лікарні (поширюється на пацієнта, його родичів і близьких, провізора та інший персонал аптеки);

· фармацевтична опіка у відділеннях лікувально-профілактичного закладу (поши­рюється на лікарів, медичний персонал, пацієнта, його родичів і близьких), клініко-фармацевтична просвітницька діяльність (школи пацієнтів з відповідального самолікування, побічної дії безрецептурннх ліків, сумісності лікарських засобів з їжею та між собою, навчання медичного персоналу тощо);

· питання раціональної закупівлі та використання лікарських засобів на основі клі- ніко-фармацевтичного менеджменту та фармакоекономічних досліджень, удоско­налення лікарського забезпечення лікувально-профілактичного закладу (поши­рюється на головного лікаря, його заступників, завідувача аптеки);

· контроль якості фармакотерапії шляхом оцінки листків лікарських призначень, попередження застосування ліків, що не відповідають медичним показанням для конкретного пацієнта, оцінки раціональності застосованих схем фармакотерапії та результатів проведення клінічних випробувань лікарських засобів;

· клінічна та клініко-лабораторна робота - виявлення побічних ефектів ліків та їх несумісностей, співпраця із структурами фармакологічного нагляду, вивчення біо- еквівалентності та біодоступності лікарських засобів та їх інтерпретація з подаль­шим використанням для оптимізації вибору ліків і оцінки якості фармакотерапії, збір фармакологічного анамнезу та фармакотерапевтичний моніторинг пацієнтів, участь у клінічних розглядах та консиліумах;

· інформаційна робота - розробка та поповнення інформаційної бази лікарських засобів, пам’яток для пацієнта з використання ліків, участь в опрацюванні фарма­цевтичного інформаційного стандарту;

· організаційно-методична робота - участь у формуванні та роботі етичного комітету та формулярної комісії, в підготовці класифікаторів та переліків лікарських засо­бів, опрацюванні, удосконаленні та моніторингу протоколів (стандартів) надання медичної допомоги населенню, опрацюванні та впровадженні клініко-фармацев- тичної документації, розробці нормативно-правової бази клінічної фармації.

7.2. Організація приймання та зберігання лікарських засобів в аптеках та інших структурних підрозділах лікувально-профілактичних закладів

Порядок закупівлі лікувально-профілактичними закладами лікарських засобів і виробів медичного призначення

Лікарське забезпечення хворих, які перебувають на стаціонарному лікуванні у дер­жавних і комунальних лікувально-профілактичних закладах, згідно з Конституцією України (стаття 49), здійснюється безоплатно за рахунок асигнувань, які виділяються для цього з державного та місцевого бюджетів. При цьому забезпечення медичних уста­нов соціально значимими лікарськими засобами (інсулінами, протитуберкульозними препаратами та ін.) за дорученням МОЗ України здійснюється Державним підприєм­ством “Укрмедпостач” шляхом централізованої закупівлі за рахунок коштів державного бюджету і наступного розподілу між регіональними управліннями охорони здоров’я.

Лікувально-профілактичні заклади можуть закуповувати лікарські засоби лише у постачальників, які мають діючі ліцензії на виробництво та/або оптову чи роздрібну торгівлю лікарськими засобами. Забороняється медичне використання неякісних, фаль­сифікованих та з закінченим терміном придатності лікарських засобів, а також таких, що не зареєстровані в Україні і не мають висновків якості виробників.

Закупівля лікувально-профілактичними закладами лікарських засобів, обладнання, виробів медичного призначення за рахунок (повністю чи частково) державного та міс­цевих бюджетних коштів здійснюється шляхом торгів (тендерів), тобто конкурсного відбору серед пропозицій щонайменше трьох постачальників, який здійснюється з метою ефективного використання коштів відповідних бюджетів, виділених на охорону здоров’я, створення середовища для конкурентного розміщення замовлень і укладання контрактів, запобігання економічно необгрунтованому завищенню цін.

Тендери застосовуються до всіх закупівель товарів, що повністю або частково здій­снюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість їх закупівлі дорівнює або перевищує ЗО тисяч гривень.

Рішення про проведення тендеру приймається МОЗ України, регіональним управ­лінням охорони здоров’я чи лікувально-профілактичним закладом за наявності виділе­них з відповідних бюджетів коштів, достатніх для закупівлі необхідної продукції.

Переможця торгів визначають на основі таких критеріїв: найнижча ціна, термін поставки (виконання), якість та функціональні властивості продукції, післяпродажне обслуговування, умови розрахунків, експлуатаційні витрати, передача технологій та, за необхідності, підготовка кадрів.

З метою забезпечення ефективного використання бюджетних коштів і підтримки вітчизняного виробника Кабінет Міністрів України постановою від 1 вересня 1996 р. № Ю71 затвердив Перелік лікарських засобів вітчизняного та іноземного виробництва, які можуть купувати заклади і установи охорони здоров’я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів.

Міністерству охорони здоров’я України дозволено щорічно вносити зміни до зазна­ченого Переліку за погодженням з Міністерством фінансів України.

Обов’язки уповноваженої особи лікувально-профілактичного закладу та методика вхідного контролю якості лікарських засобів

Організація проведення вхідного контролю якості та зберігання лікарських засобів у лікувально-профілактичних закладах регламентується наказом МОЗ України № 584 від 16.12.2003 р.

Вхідний контроль якості лікарських засобів у ЛПЗ здійснює уповноважена особа (головна/старша медсестра, провізор або фармацевт аптеки ЛПЗ), призначена наказом керівника ЛПЗ відповідальною за якість лікарських засобів. Її прізвище, контактний телефон та форму зв’язку (телефон, факс, електронна пошта) слід повідомляти тери­торіальній інспекції з контролю якості лікарських засобів за місцем знаходження ліку­вально-профілактичного закладу.

Головними обов’язками уповноваженої особи є:

· проведення вхідного контролю якості лікарських засобів;

· оформлення письмового висновку вхідного контролю;

· оформлення та ведення журналу обліку та реєстрації повідомлень і приписів від Державної інспекції та територіальних інспекцій;

· перевірка наявності та вилучення в ЛПЗ неякісних та фальсифікованих, незареєстрованих лікарських засобів згідно з офіційною інформацією Державної чи/та територіальної інспекції;

• надання територіальній інспекції повідомлень про виявлені неякісні, фальсифіко­вані лікарські засоби в термін 10 робочих днів, якщо інше не було зазначено у роз­порядчих документах, та побічні реакції/дії або загибель людей при застосуванні серії(й) лікарських засобів.

Вхідний контроль якості лікарських засобів полягає в тому, що:

· При надходженні лікарських засобів уповноважена особа спочатку здійснює перевірку супровідних документів: накладних, у яких обов’язково мають бути зазна­чені назва, дозування, лікарська форма, номер серії, кількість, назва виробника; виснов­ків якості виробників, завірених печаткою останнього постачальника; висновків щодо якості лікарських засобів, що підлягають обов’язковій лабораторній перевірці (перелі­чені на с. 99), виданих лабораторією, яка підпорядкована або уповноважена територіаль­ною інспекцією; даних про реєстрацію лікарських засобів.

· Одержані ЛПЗ лікарські засоби підлягають візуальному контролю уповноваже­ною особою, який включає перевірку: стану тари; групової, первинної, вторинної (за її наявності) упаковки; маркування; наявності інструкції про застосування на доступ­ній для споживача мові; зовнішнього вигляду, у т. ч. цілісності, однорідності, наявності пошкоджень лікарських засобів; терміну придатності лікарських засобів.

· Забороняється застосування одержаних лікарських засобів у ЛПЗ до одержання письмового висновку уповноваженої особи з вхідного контролю.

· За результатами вхідного контролю уповноваженою особою оформляється пись­мовий висновок, який містить результат вхідного контролю, дату його проведення, під­пис та прізвище уповноваженої особи.

· У разі позитивного результату вхідного контролю уповноважена особа надає пись­мовий висновок щодо можливості використання (застосування) серій(ї) лікарських засобів та передає одержані лікарські засоби у відділення ЛПЗ або на зберігання.

· У разі негативного результату вхідного контролю уповноважена особа складає акт про виявлені дефекти, який є підставою для повернення лікарських засобів постачаль­нику. Копія акта подається у територіальну інспекцію.

· Посадові особи територіальної інспекції відбирають зразки таких лікарських засо­бів для проведення державного контролю їх якості. На час проведення лабораторного аналізу, до остаточного вирішення питання про їх якість, лікарські засоби знаходяться у карантині, ізольовано від інших лікарських засобів, з позначкою “Застосування заборо­нене до окремого розпорядження”.

Правила отримання, зберігання, використання, обліку рецептурних бланків форми № 1 та спецбланків форми № З

Лікувально-профілактичні заклади отримують рецептурні бланки форми № 1 через органи охорони здоров’я місцевої державної адміністрації, а спеціальні рецеп­турні бланки форми № 3 - через аптечні склади (бази) або через місцеві органи охо­рони здоров’я.

Спецбланки форми № 3 відпускаються лише суб’єктам господарювання, лікарі яких мають право виписувати на таких бланках наркотичні (психотропні) лікарські засоби.

Юридичні і фізичні особи, які займаються медичною практикою на підприємницьких засадах, рецептурні бланки форми № 1 отримують за домовленістю в органах охорони здоров’я місцевої державної адміністрації або вирішують питання їх виготовлення само­стійно.

Рецептурні бланки повинні зберігатися: бланки форми № 1 - у замкнених шафах, форми № 3 - у замкнених вогнетривких сейфах.

Облік рецептурних бланків форми № 3 ведеться в в Журналі (книзі) обліку в аптеч­них складах і органах охорони здоров’я спеціальних рецептурних бланків для випису­вання наркотичних і психотропних лікарських засобів за формою № 3, форма якого затверджена п. 24.5.1 наказу МОЗ України від 18.12.1997 р. № 356. Сторінки журналу повинні бути пронумеровані, а журнал - прошнурований, завірений підписом керівника та печаткою суб’єкта господарювання.

Рецептурні бланки форми № 1 видаються у зброшурованому вигляді медичним пра­цівникам, які мають право виписувати рецепти в необхідній кількості для роботи про­тягом місяця.

Спеціальні рецептурні бланки форми № 3 видаються лікуючому лікарю відповідаль­ною особою на день прийому в кількості, що не перевищує 10 (десяти) бланків з дозволу заступника головного лікаря з лікувальної роботи в порядку, визначеному наказом по лікувально-профілактичному закладу. Лікуючі лікарі несуть персональну відповідаль­ність за схоронність цих бланків. Запас спецбланків форми № 3 на поточні потреби в лікувально-профілактичних закладах не повинен перевищувати одномісячної потреби в них. При звільненні медичного працівника залишки рецептурних бланків повертаються відповідальній особі.

Один раз у квартал постійно діюча інвентаризаційна комісія лікувально-профілак­тичного закладу перевіряє наявність бланків рецептів у відповідальної особи і відповід­ність їх кількості даним, зазначеним у книзі обліку. У випадку невідповідності книж­кового залишку і фактичної наявності, особа, яка відповідає за отримання, зберігання і видачу рецептурних бланків, несе відповідальність у встановленому порядку. Органи охорони здоров’я місцевих держадміністрацій повинні регулярно контролювати ліку­вально-профілактичні заклади щодо забезпечення схоронності рецептурних бланків.

Після закінчення терміну зберігання рецептів форми № 3 та вимог (замовлень) на наркотичні (психотропні) лікарські засоби вони знищуються в порядку, встановленому законодавством.

Після закінчення терміну зберігання рецептів форми № 1 та вимог (замовлень) на інші лікарські засоби вони знищуються шляхом спалювання комісією, яка признача­ється керівником закладу охорони здоров’я. Комісія складає відповідний акт знищення, який затверджується керівником закладу.

Вимоги до організації та нормативи зберігання лікарських засобів у приміщеннях лікувально-профілактичного закладу, призначених для цих цілей

Приміщення для зберігання лікарських засобів забезпечуються охоронними та про­типожежними засобами, мають бути обладнані витяжною вентиляцією; якщо це немож­ливо - кватирками, фрамугами. У них повинні підтримуватися температура і вологість повітря, які відповідають вимогам інструкції про застосування лікарських засобів. Для спостереження за цими параметрами приміщення мають бути забезпечені термометрами і гігрометрами. Отримані дані щоденно заносять у журнал або картку обліку темпера­тури та відносної вологості.

Приміщення ЛПЗ, де зберігаються лікарські засоби, прибирають вологим способом не рідше одного разу на день із використанням дозволених до застосування миючих та дезінфікуючих засобів.

Лікарські засоби слід зберігати окремо за фармакологічними групами залежно від способу їх введення, з урахуванням фізико-хімічних властивостей лікарських засобів і впливу різних факторів довкілля (див. підтему 3.2), відповідно до вимог інструкції про застосування лікарських засобів.

Наркотичні і психотропні зберігають у зачинених вогнетривких сейфах, прекурсори списку 1 - в зачинених металевих шафах, надійно прикріплених до стіни чи підлоги, або у вогнетривких зачинених сейфах.

Нормативи зберігання наркотичних, психотропних ліків та прекурсорів списку № 1 не повинні перевищувати граничних розмірів, зазначених на рис. 7.4.

Отруйні лікарські засоби зберігають у зачинених металевих шафах, надійно прикріп­лених до стіни чи підлоги. Запаси їх у відділеннях і кабінетах лікувально-профілактич­них закладах не повинні перевищувати п’ятидобової потреби.

 

Інші лікарські засоби слід розташовувати на стелажах, у шафах або холодильниках, а за необхідності - на піддонах, підтоварниках. їх запаси не повинні перевищувати десятидобової потреби.

Забороняється зберігати лікарські засоби на підлозі.

У місцях, де зберігають отруйні, наркотичні, психотропні речовини, прекурсори списку № 1, сильнодіючі засоби, повинні бути таблиці вищих разових і добових доз, а також таблиця протиотрут при отруєнні ними.

Лікарські засоби одного найменування та дози при зберіганні розташовують з ураху­ванням залишкового терміну придатності таким чином, щоб забезпечити першочергове використання лікарських засобів з меншим терміном придатності.

Усі готові лікарські засоби мають зберігатися в упаковці виробника, етикеткою назовні з урахуванням характеру лікарських форм (див. підтему 3.2).

У процесі зберігання не рідше одного разу на місяць проводять суцільний візуаль­ний контроль стану тари, зовнішнього вигляду лікарських засобів. При пошкодженні тари негайно усувають дефекти. Перекладання, переливання в іншу тару, розфасовка або розважування лікарських засобів, заміна їх етикеток в ЛПЗ забороняється.

У разі зміни зовнішнього вигляду лікарських засобів ЛПЗ звертається в територі­альну інспекцію за місцем його розташування для встановлення їх придатності до засто­сування.

Лікарські засоби, термін придатності яких минув, або відносно яких виникли сум­ніви щодо їх якості, мають бути вилучені та поміщені у карантин - чітко відокремлену зону, для запобігання помилковому їх застосуванню, з позначкою “Застосування заборо­нене до окремого розпорядження” і зазначенням їх назви та кількості.

До медичного застосування лікарські засоби, які знаходились у карантині, можуть бути повернені тільки після отримання позитивного висновку щодо їх якості від Дер­жавної інспекції чи територіальної інспекції, крім лікарських засобів, термін придатності яких минув. При отриманні негативного висновку лікарський засіб знищується згідно з чинними Правилами проведення утилізації та знищення неякісних лікарських засобів.

Лікарські засоби для їх подальшого медичного застосування отримує головна (старша) медична сестра відділення ЛПЗ у головної (старшої) медичної сестри (прові­зора) ЛПЗ за відповідно оформленими документами. Зберігання лікарських засобів у відділеннях ЛПЗ (маніпуляційний кабінет, медичний пост тощо) проводиться з ураху­ванням способу введення та з дотриманням вимог зберігання лікарських засобів.

Забороняється виготовлення, розфасовка, заміна етикеток, перекладання лікарських засобів. За необхідності допускається порушення упаковки виробника головною (стар­шою) медичною сестрою (провізором) ЛПЗ з обов’язковою вказівкою на новоствореній упаковці назви, серії, терміну придатності, виробника лікарського засобу та власного підпису головної (старшої) медичної сестри (провізора).

Перевірка дотримання умов зберігання лікарських засобів у відділеннях прово­диться уповноваженою особою ЛПЗ не менше одного разу на місяць, про що роблять запис у відповідному журналі.

7.3. Організація виписування та виготовлення лікарських засобів для лікувально-профілактичних закладів

Порядок виписування лікарських засобів і виробів медичного призначення та предметно-кількісного обліку в структурних підрозділах лікувально-профілактичних закладів

Лікарські засоби і вироби медичного призначення для потреб лікувально-профілак­тичних закладів виписуються кожному відділенню і кабінету окремо.

При оформленні вимоги-замовлення для отримання з аптек лікарських засобів і виробів медичного призначення вона завіряється кутовим штампом, круглою печаткою лікувально-профілактичного закладу або науково-дослідної установи, підписом керів­ника закладу (науково-дослідної установи) або його заступника з лікувальної частини.

У вимозі-замовленні вказують найменування (торгову назву) лікарського засобу, дозування, форму випуску (таблетки, ампули тощо), вид упаковки (коробки, флакони, туби тощо), загальну кількість.

Вимоги-замовлення на лікарські засоби, що підлягають предметно-кількісному обліку, лікарські засоби для наркозу, лікарські засоби, які наведені в табл. 5.1, випису­ються на окремих бланках вимог-замовлень для кожної групи препаратів.

В них обов’язково вказують назву відділення чи кабінету, концентрацію етилового спирту, а також призначення лікарського засобу (для ін’єкцій, зовнішнє, внутрішнє, очні краплі тощо).

Наркотичні і психотропні лікарські засоби, прекурсори списку № 1 у замовленнях виписують латинською мовою. Причому кількість наркотичних і психотропних лікар­ських засобів та прекурсорів списку № 1, що замовляється і відпускається, повинна бути вказана словами.

Для отримання наркотичних лікарських засобів у замовленнях повинні бути вказані: номер історії хвороби, прізвище, ім’я та по батькові хворих, яким виписані наркотичні засоби згідно з призначенням лікаря, найменування і дозування цих засобів, а також призначення.

Для отримання наркотичних, психотропних лікарських засобів і прекурсорів списку № 1 в аптеку разом з замовленням виписується доручення на ім’я головної (старшої) медсестри, що отримуватиме ці засоби. Термін дії доручення не менше 10 календарних днів. Якщо лікувально-профілактичний заклад прикріплений до аптеки на постійне забезпечення, то цей термін може бути продовжений до одного календарного місяця.

Вимоги-замовлення виписуються у трьох примірниках, а на лікарські засоби, що підлягають предметно-кількісному обліку, - у чотирьох примірниках.

В аптечному закладі залишається два примірники вимоги-замовлення на лікарські засоби, що підлягають предметно-кількісному обліку, на всі інші - один примірник. Вони зберігаються протягом трьох років, не враховуючи поточного.

У кабінетах і відділеннях лікувально-профілактичних закладів (а отже, в їх аптеках) ведеться предметно-кількісний облік таких груп ліків (табл. 5.1).

· наркотичних лікарських засобів (кодеїну фосфат, етилморфіну гідрохлорид, про­медол тощо);

· психотропних лікарських засобів (фенобарбітал, діазепам, седуксен та ін.);

· отруйних лікарських засобів (атропін та його солі (порошок), кетамін (каліпсол), тетракаїн, він же дикаїн (порошок), тригексифенідил, міорелаксантів периферич­ної дії (атракурій, векуроній, піпекуроній, рукороній, суксаметоній, включаючи їх сольові похідні);

· сильнодіючих ліарських засобів (буторфанол (морадол, стадол), дифенгідрамін, він же димедрол (тверді форми), клонідин, він же клофелін (субстанція, рідкі форми), метандієнон, нандролон (ретаболіл), прометазин (піпольфен);

· комбінованих лікарських засобів (тверді форми), які містять трамадол, ефедрин, псевдоефедрин (крім ліків, що містять більше двох діючих речовин).

Як виняток, розчин буторфанолу тартрату для ін’єкцій 0,2 % по 1 мл у шприц-тюбиках, якими укомплектовані автомобільні аптечки першої медичної допомоги, предметно- кількісному обліку не підлягає.

Керівникам лікувально-профілактичних закладів дозволено встановлювати у відді­леннях предметно-кількісний облік для інших лікарських засобів.

Журнали предметно-кількісного обліку повинні бути пронумеровані, прошнуровані і завірені круглою печаткою лікувально-профілактичного закладу та підписом голов­ного лікаря. Якщо це:

· дільнична лікарня, амбулаторія, ФАП - завіряються підписом керівника з печат­кою вищого за підпорядкованістю лікувально-профілактичного закладу;

· пости відділення - завіряються підписом завідувача відділення та круглою печат­кою лікувально-профілактичного закладу.





Дата добавления: 2014-10-15; Просмотров: 5648; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Рекомендуемые страницы:

studopedia.su - Студопедия (2013 - 2019) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление
Генерация страницы за: 0.014 сек.