Опис приладу. ► після закінчення вимірювання відкрити перепускний клапан, випустити залишок масла з циліндра

. (6.25)

де – фільтрація за час.

► після закінчення вимірювання відкрити перепускний клапан, випустити залишок масла з циліндра, опустити плунжер, а потім зняти його.

► відгвинтити циліндр і злити масло з нього для повторного використання, а з фільтраційного стакана злити розчин.

► розібрати фільтраційний стакан і вийняти кірку з фільтрувальним папером.

► промити і протерти насухо всі деталі фільтраційного вузла.

► зібрати прилад, попередньо змастивши циліндр маслом.

Вимірювання фільтрації з допомогою приладу ФЛР-1

Прилад ФЛР-1 (рисунок 6.14) складається з фільтруючого стакана 1, перепускного клапана 2, регулюючого гвинта тиску 3, редуктора 4, балона зі стисненим повітрям 5.

Підготовка приладу

Зняти стакан 1, відгвинтити кришку, промити їх водою і витерти насухо. Змочити водою фільтрувальний папір, надлишок води вибрати сухим фільтрувальним папером

(при роботі з розчинами на водній основі). Відкрити повністю регулювальний гвинт 3 редуктора 4. Закрити перепускний клапан 2.

Рисунок 6.14 – Фільтр-прес ФЛР-1

Вимірювання фільтрації:

► залити в стакан 1 буровий розчин.

► поставити ущільнююче кільце і на нього встановити фільтрувальний папір і сітку.

► встановити стакан в робоче положення і повернути його на 90 градусів.

► підставити під стакан вимірювальний циліндр на 10 або 50 см³ залежно від передбачуваної величини фільтрації.

► відкрити вентиль балону з газом 5.

► поверненням регулювального гвинта редуктора за годинниковою стрілкою встановити тиск на виході з редуктора 0,7 МПа.

► відкрити гвинт перепускного клапана на 3,5 оберти і одночасно включити секундомір.

► через 30 хв. закрити клапан і одночасно виключити секундомір.

► виміряти кількість фільтрату.

► закрити вентиль балона, зняти стакан, відгвинтити кришку, зняти ущільнююче кільце, вилити розчин та зняти кірку.

► стакан, кришку та кільце промити і висушити. Показник фільтрації визначити за формулою:

(6.26)

де Ф – показник фільтрації, см³;

2 – відношення площі стандартного фільтра до площі фільтрації фільтр-преса:

– об’єм фільтрату, одержаного на фільтр-пресі, см³.

6.6.6 Вимірювання товщини фільтраційної кірки

Як було сказано вище, під час фільтрації дисперсійного середовища з бурового розчину в проникні горизонти на стінках свердловини формується фільтраційна кірка.

Кірка може бути рихлою, або твердою і ущільненою, вона характеризується ще й липкістю, що може впливати на прихвату бурильної чи обсадної колони.

Згідно з технологічними вимогами до бурового розчину фільтраційна кірка повинна:

► запобігати руйнуванню стінок свердловини;

► сповільнювати і перешкоджати процесу забруднення продуктивних горизонтів;

► сприяти ущільненню і стійкості стінок свердловини.

Товщина фільтраційної кірки є визначальним чинником при виникненні ускладнень, які пов’язані зі зменшенням діаметру свердловини (затяжки, сальникоутворення, прихоплення бурильних та обсадних колон).

Допустима товщина фільтраційної кірки коливається в межах 1,5¸2 мм.

Товщина фільтраційної кірки тісно зв’язана з об’ємом фільтрату і реальний зв’язок між цими величинами є специфічним для кожного розчину. Об’єм фільтрату може зменшитися зі збільшенням вмісту твердої фази, а товщина фільтраційної кірки збільшується. Збільшення перепаду тиску при статичній фільтрації збільшує товщину фільтраційної кірки. В меншій мірі товщина фільтраційної кірки залежить від розміру та гранулометричного складу твердої фази.

  Рисунок 6.15 – Прилад Віка

Товщина фільтраційної кірки визначається за допомогою приладу Віка або металевою лінійкою, позначається буквою К та вимірюється в мм.

Прилад (голка) Віка (рисунок 6.15) складається з циліндричного стержня 1, який вільно переміщується у втулці 5, закріпленій на станині 8. Вісь стержня перпендикулярна до плити 9 станини 8. Для закріплення стержня на бажаній висоті служить пружинний фіксатор 6, на стержні закріплений вказівник 3, а на станині шкала 4 з діленнями від 0 до 40 мм. Положення вказівника на стержні регулюється стяжним гвинтом 2. В нижній частині стержня вгвинчена голка 7. Металеву пластинку з розташованим на ній фільтрувальним папером з кіркою встановлюють на плиті 9.

Підготовка приладу:

• опустити циліндричний стержень 1 так, щоб голка доторкнулася поверхні металевої пластинки 9;

• встановити показник приладу 3 на позначці “нуль”.

Вимірювання товщини кірки:

► підняти стержень з голкою;

► встановити пластинку з кіркою на плиту приладу;

► опустити стержень до зіткнення з поверхнею кірки;

► зняти покази за шкалою в мм;

► пересуваючи пластинку з кіркою, виконати вимірювання в шести точках на взаємно перпендикулярних напрямах;

► зняти фільтр з кіркою, промити пластину і витерти насухо;

► поміряти товщину фільтраційної кірки металевою лінійкою або сірником, приклавши забруднені кінчики до лінійки.

6.6.7 Визначення вмісту піску та концентрації твердих домішок у буровому розчині

У промивних рідинах поряд із нероздрібненими частинками глинистих порід можуть бути також частинки твердих абразивних порід, які викликають інтенсивне зношування обладнання та інструменту. Тому важливо контролювати вміст таких частинок, щоб своєчасно вживати заходи для їх вилучення з промивної рідини.

  Рисунок 6.16 – Відстійник ВМ-2

Концентрація побічних твердих домішок (Сп.%) – це величина, яка визначається як відношення кількості всіх грубо-дисперсних частинок незалежно від їх походження до об’єму бурового розчину. Цей коефіцієнт характеризує ступінь забруднення бурового розчину.

У практиці буріння концентрацію побічних твердих домішок в буровому розчині називають вмістом піску в розчині і позначають буквою П, %.

Концентрація твердих домішок (піску) в буровому розчині суттєво впливає на абразивне зношення деталей, які труться між собою. Допустима концентрація твердих домішок (піску) в буровому розчині при роторному способі бурінні не повинна перевищувати 4%, а при турбінному – 2%.

Для визначення концентрації побічних твердих домішок використовують металевий відстійник ВМ-2 (рисунок 6.16) або мензурку Лисенка.

Дата добавления: 2014-10-15