Аналіз прибутковості діяльності аптек

Відносними характеристиками фінансових результатів і ефективності діяльності аптеки є показники рентабельності - доходності чи прибутковості капіталу, ресурсів. Позаяк їх величина показує співвідношення між наявними та використаними ресурсами, то вони повніше, ніж прибуток, характеризують кінцеві результати господарювання.

До основних показників рентабельності, які використовуються у ході аналізу фінан­сового стану аптеки, відносяться такі коефіцієнти:

19.4. рентабельності сукупних активів (рентабельність сукупного капіталу або еко­номічна рентабельність), який характеризує рівень прибутку, генерований всіма активами аптеки, що перебувають у її використані згідно з балансом. Зменшення коефіцієнта рентабельності активів може свідчити про перенагромадження акти­вів;

19.5. рентабельності власного капіталу (фінансова рентабельність), який характери­зує рівень прибутковості власного капіталу, вкладеного в дану аптеку, тому най­більший інтерес представляє для наявних і потенційних власників і привабливості підприємства, тому що його рівень показує верхню межу дивідендних витрат;

19.6. рентабельності продажу (комерційна рентабельність), який показує, наскільки ефективно і прибутково веде свою операційну (виробничо-комерційну) діяльність аптека.

Залежно від використовуваного в розрахунках показника прибутку виділяють кое­фіцієнти валової, операційної й чистої рентабельності продажу. Валова рентабельність продажу показує ефективність виробничої діяльності й цінової політики аптеки. Показ­ник операційної рентабельності характеризує здатність підприємства генерувати при­буток від діяльності до відрахування витрат, що не відносяться до операційної ефектив­ності. Чиста рентабельність продажу характеризує ефективність всіх видів діяльності аптеки: операційної, інвестиційної й фінансової. Цей показник відображає повний вплив структури капіталу й фінансування аптеки на її рентабельність.

У табл. 19.12 поданий аналіз показників рентабельності для аналізованої аптеки “Здоров’я”.

Таблиця 19.12

Показники рентабельності аптеки

Коефіцієнти	Попередній період	Звітний період	Відхилення
Рентабельності сукупних активів	46,2 =0,31 146,5	17,9 -0,10 168,2	-0,21
Рентабельності власного капіталу	19.2. = 0,64 41.3	9.0 = 0,18 49.0	- 0,46
Валової рентабельності продажу	243,8 — = 0,28 878,7	283,3 - 0,26 1086,1	-0,02
Операційної рентабельності продажу	46,2 — = 0,05 878,7	17,9 — = 0,02 1086,1	-0,03
Чистої рентабельності продажу	26,3 — = 0,03 878,7	9,0 ^: = 0,01 1086,1	-0,02

У звітному році спостерігається погіршення всіх основних показників рентабель­ності аптеки, що свідчить про зниження ефективності її діяльності і викликано в осно­вному скороченням фінансових результатів. Аптека має низький рівень рентабельності сукупних активів і власного капіталу. Крім зниження прибутку, погіршення рентабель­ності сукупних активів обумовлене збільшенням валюти балансу внаслідок затова­рення товаром і зростання суми дебіторської заборгованості. Зниження рентабельності власного капіталу викликане як негативним фактором (скорочення чистого прибутку), так і зростанням суми власного капіталу, що веде до посилення фінансової автономії підприємства і тому є позитивною тенденцією. Рівень рентабельності власного капіталу свідчить про низьку інвестиційну привабливість аналізованого підприємства.

Рівень валової рентабельності продажу скоротився на 0,02, що пояснюється погір­шенням ситуації на ринку і зниженням цін, на яке змушене було піти аптечне підприєм­ство з метою стимулювання збуту. Скорочення валового прибутку та інших доходів від операційної діяльності зумовили майже триразове зниження операційної рентабельності продажу. Також негативним моментом є значне зниження коефіцієнта чистої рентабель­ності продажу (з 0,03 до 0,01). Алгоритми визначення показників наведені у додатку 10.

Аналіз динамізму діяльності аптек

Фаза кругообігу капіталу “використання” вимагає дотримання ІУ-го принципу кру­гообігу капіталу - необхідного динамізму функціонування капіталу* який передбачає достатність швидкості оборотності функціонуючого капіталу. В іншому випадку аптека починає втрачати ліквідність, потім незалежність. Інакше ця сторона діяльності аптеки оцінюється показниками ділової активності.

Коефіцієнти ділової активності (обіговості) безпосередньо впливають на фінансові результати діяльності аптеки та її платоспроможність. В результаті прискорення обігу вивільнюються матеріальні елементи оборотних активів (менш потрібні запаси) і відпо­відно зменшуються витрати, пов’язані з виробництвом і реалізацією. При цьому вивіль­нюються й грошові ресурси, раніше вкладені в ці запаси, що в кінцевому підсумку сприяє покращенню фінансового стану аптеки та зміцненню її платоспроможності.

Ділова активність аптеки оцінюється через управління запасами, дебіторською та кредиторською заборгованістю. Ефективне управління товарними запасами дозволяє аптеці:

· прискорити їх обіговість за рахунок зменшення оптимізації залишків товарів;

· знизити ризик старіння товарів;

· зменшити витрати на зберігання товарів.

У фінансовому аналізі найчастіше використовують такі показники обіговості:

коефіцієнт обіговості активів, або коефіцієнт трансформації, який розрахову­ється як відношення доходу (виручки) від реалізації товару до середнього розміру активів балансу за звітний період. Він характеризує ефективність використання аптекою всіх ресурсів, які вона має незалежно від джерел їх залучення, тобто пока­зує, скільки разів на рік (або інший звітний період) здійснюється повний цикл виробництва та обігу, який приносить відповідний ефект у вигляді доходу з про­дажу, або скільки грошових одиниць реалізованого товару принесла кожна оди­ниця активів. Крім того, слід пам’ятати, що показник обіговості активів за інших рівних умов буде тим вищий, чим більше зношені основні засоби аптеки. Зрос­тання коефіцієнта обіговості активів означає прискорення обігу коштів аптеки або інфляційне підвищення цін (у випадку зниження коефіцієнтів обіговості оборот­них активів і запасів);

· коефіцієнт оборотності товарів відображає кількість обігу товару аптеки за аналізований період і розраховується як відношення собівартості реалізованого товару до середнього залишку товару. Для розрахунку терміну (періоду) обігу товарів у днях необхідно кількість днів звітного періоду поділити на коефіцієнт оборотності товарів. Цей показник вказує, скільки днів потрібно для продажу (без оплати) товарів (табл. 19.13):

В цілому чим вищий показник обіговості товарів, тим менше коштів пов’язано у цій найменш ліквідній статті оборотних активів, тим більш ліквідну структуру мають оборотні активи і тим стійкіший фінансовий стан аптеки (за рівних умов). Особливо актуальною стає проблема підвищення обіговості та зниження рівня запасів за наявності значної заборгованості. У цьому випадку тиск кредиторів може відчуватися раніше, ніж можна буде що-небудь зробити з цими запасами при несприятливій кон’юнктурі;

· коефіцієнт обіговості дебіторської заборгованості вказує, скільки разів про­тягом звітного періоду дебіторська заборгованість перетворювалась у гроші. Кое­фіцієнт розраховується шляхом ділення виручки від реалізації продукції на серед­ньорічну вартість дебіторської заборгованості;

Таблиця 19.13

Аналіз оборотності товару і розрахунок суми оптимального товарного залишку

Вихідні дані	Баланс Ф 1, звіт про фінансові результати Ф 2, Ф 2м	Місячний звіт (товарний звіт)
Середній залишок товару Ф 1 р. 140	Залишок товару па початок місяця (3!), залишок товару на кінець місяця (3,)
Собівартість реалізованого товару Ф 2 р. 040, Ф 2м р. 140	Сума реалізації за місяць
Кількість днів (90,180, 270, 360)
Показники 1.Коефіцієнт оборотності товару (кількість оборотів товару) 2.Період обігу товару (норматив товарних запасів у днях)	Собівартість реалізованого товару Середній залишок товару Кількість днів у періоді Коефіцієнт оборотності	Сума реалізації Середній залишок товару Кількість днів у періоді Коефіцієнт оборотності
Розрахунок суми оптимального товарного залишку
3. Одноденна сума реалізації	В оптових цінах Собівартість реалізованого товару Кількість днів (90. 180, 270, 360)	У роздрібних цінах Сума реалізації ЗО днів
4. Сума оптимального товарного залишку	15 днів х одноденна сума реалізації (для аптек ГЛЗ) 30 днів х одноденна сума реалізації (для виробничих аптек)

· коефіцієнт обіговості кредиторської заборгованості розраховується як частка від ділення собівартості реалізації товару на середньорічний розмір кредиторської заборгованості. Наведений коефіцієнт показує, скільки аптеці потрібно обігу для сплати виставлених йому рахунків.

Дебіторська і кредиторська заборгованість мають великий вплив на фінансовий стан аптеки. Метою їх аналізу є прийняття управлінських рішень для їх зменшення і засто­сування своєчасних заходів із стягнення сумнівної дебіторської заборгованості і своє­часного покриття кредиторської. Дебіторська заборгованість - це відтягнення з госпо­дарської діяльності аптеки оборотних коштів, що стає причиною фінансових утруднень. Кредиторська - результат напруженого фінансового стану через заборгованість коштів різним організаціям і особам.

Дебіторська заборгованість - важливий елемент оборотних активів. Вона являє собою у певній мірі іммобілізацію, тобто вилучення із господарського обігу власних обо­ротних коштів аптеки. Цей процес супроводжується певними непрямими втратами в доходах підприємства. Така ситуація обумовлена дією наступних факторів:

· по-перше, кошти, які вкладаються в активи аптеки, повинні постійно знаходитися в обігу і приносити прибуток. Таким чином, чим триваліший період дебіторської заборгованості, тим нижчий рівень обіговості оборотних активів і тим нижчий прибуток одержує аптека;

· по-друге, в умовах інфляції грошові кошти, які повертаються боржником, певною мірою знецінюються.

Найважливішими елементами політики управління дебіторською заборгованістю є: аналіз дебіторів і визначення їх кредитоспроможності; визначення допустимого рівня дебіторської заборгованості і поточний контроль за її фактичним рівнем; визначення оптимального періоду кредитування; розробка стратегії отримання прострочених рахунків.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості вказує, скільки разів протягом звітного періоду дебіторська заборгованість перетворювалась у гроші. Цей показник відображає розширення або зниження комерційного кредиту, наданого аптекою. Його зниження свідчить про збільшення обсягу наданого аптекою комерційного кредиту.

Незважаючи на те, що для аналізу цього коефіцієнта немає іншої бази порівняння, крім середньогалузевих показників, його корисно порівнювати з коефіцієнтом обігу кре­диторської заборгованості. Такий підхід дозволяє порівняти умови комерційного креди­тування, якими аптека користується в інших компаніях, з тими умовами кредитування, котрі саме підприємство надає іншим.

Середній термін погашення дебіторської заборгованості розраховується як спів­відношення кількості днів у звітному періоді і коефіцієнта обіговості. Позитивно оціню­ється його зниження.

Середній термін погашення кредиторської заборгованості розраховується як спів­відношення кількості днів у звітному періоді і коефіцієнта обіговості. Його зростання означає збільшення швидкості оплати заборгованості аптеки, зниження - зростання купівлі у кредит.

Для завершення дослідження динамізму кругообігу капіталу доцільно встановити операційний та фінансові цикли. Під операційним циклом розуміють період часу між придбанням товару для здійснення діяльності й одержанням коштів від їх реалізації. Три­валість операційного циклу (ТОЦ) розраховується як сума тривалості обороту товару і періоду інкасації (погашення) дебіторської заборгованості з товарних операцій:

ТОЦ = термін обороту запасів + термін обороту дебіторської заборгованості

Фінансовий цикл являє собою період, протягом якого кошти відвернені з обороту, тобто період між оплатою кредиторської заборгованості й погашенням дебіторської. Тривалість фінансового циклу (ТФЦ) визначається як різниця між тривалістю опера­ційного циклу й терміном оборотності кредиторської заборгованості:

ТМЦ = тривалість операційного циклу - термін обороту кредиторської заборгованості

Логіка цього показника полягає в наступному: запаси й дебіторська заборгованість викликають потребу в коштах, а кредиторська заборгованість є джерелом покриття поточних фінансових потреб. Позитивне значення фінансового циклу характеризує тривалість періоду, протягом якого аптека відчуває потребу в коштах для фінансування оборотних активів, яку необхідно заповнювати з різних власних і позикових джерел. Негативне значення тривалості фінансового циклу означає наявність тимчасово вільних коштів. Алгоритми визначення показників наведені у додатку 10.

Матричний метод аналізу фінансової стійкості аптек

Логічної завершеності та достатньої об’єктивності результатів аналізу можна досягти при умові об’єднання у загальний синтетичний показник основних коефіцієнтів, що характеризують фінансово-господарську діяльність аптеки. З цією метою може бути використаний матричний метод аналізу з побудовою ромба фінансового стану функціо­нування капіталу аптеки, який на певний момент часу (t) формальним способом можна записати наступним чином:

де Н₍ - величина показника незалежності капіталу на певний період часу (t);

L_t - величина показника ліквідності капіталу на певний період часу (t);

D_t - величина показника доходності капіталу на певний період часу (t);

O_t - величина показника динамічності капіталу на певний період часу (t).

Матричний метод аналізу фінансової стійкості аптек включає в себе п’ять етапів: побудова ромба фінансового стану аптеки => розрахунок конкретних показників, які кількісно характеризують основні сторони фінансового стану функціонування аптеки => побудова двокоординатних площин - “доходність - незалежність” і “динамічність - ліквідність” => побудова матриці оцінки типів фінансової стійкості аптеки => висновок про фінансову стійкість аптеки.

На першому етапі визначають фактичний фінансовий стан за допомогою показ­ників, що характеризують ромб (рис. 19.2). При цьому динамічність характеризується коефіцієнтом оборотності товару (Кот), ліквідність - загальним коефіцієнтом покриття (Кп), який ще має назву коефіцієнта загальної ліквідності (Кзл), незалежність - коефі­цієнтом співвідношення власного і позикового капіталів (Квп), доходність - коефіцієн­том чистої рентабельності продажу (Крп).

На другому етапі розраховують оптимальні значення показників, що характеризу­ють ромб. В якості оптимальних можна використати такі значення показників:

· динамічність (О) - нормативне значення коефіцієнта оборотності товару (Кот) - 3,0 для квартальної звітності, 6,0 - для піврічної і 12 - для річної звітності;

· ліквідність (L) - нормативне значення загального коефіцієнта покриття (Кп) -1,0;

· незалежність (Н) - нормативне значення коефіцієнта співвідношення власного і позикового капіталів (Квп) - 2,0;

· доходність (D) - нормативне значення коефіцієнта чистої рентабельності продажу (Крп) - 0,03.

Третій етап матричного методу аналізу фінансової стійкості аптек полягає в побу­дові двох двокоординатних площин, які об’єднують в собі принципи фінансової стій­кості аптеки.

У першій площині (рис. 19.3) наводяться дані про взаємозв’язок між доходністю (D, показник-коефіцієнт чистої рентабельності продажу) і незалежністю (Н, показник-кое-фіцієнт відношення власного капіталу до позикового). У другій площині (рис. 19.14) наводяться дані про взаємозв’язок між динамічністю (О, коефіцієнт оборотності товару) і ліквідністю (L, коефіцієнт загальної ліквідності)

Зазначені двокоординатні площини розбиваються на 4 сегменти кожна горизонталь­ними та вертикальними лініями, проведеними паралельно осям координат. Лінії роз­бивки координатних площин проводяться через оптимальні значення показників, які характеризують ромб фінансового стану. В результаті такої побудови отримують дво- критеріальні типи фінансового стану (табл. 19.14).

Наносячи фактичні значення показників, що характеризують ромб фінансового стану функціонування підприємства, на приведені вище двокоординатні площини, отримуємо дві попередні оцінки фінансового стану функціонування підприємства за двома різними критеріями: “доходність - незалежність” (D-Н) і “динамічність -ліквідність” (О-L).

Таблиця 19.14

Дата добавления: 2014-10-15