Мензульна зйомка

Основним методом картографування території нашої країни є аеро-фототопографічна зйомка. Вона застосовується при зйомці в масштабах 1: 5 000 і дрібніше.

Проте бувають випадки, коли таку зйомку провести немає можливості; при зйомці невеликих за площею ділянок місцевості проводити аерофотознімання економічно недоцільно. В цьому випадку проводиться мензульна зйомка.

При мензульній зйомці горизонтальні кути не вимірюються (як це робиться при теодолітній і тахеометричній зйомках), а будуються на плані безпосередньо в полі.

Унаслідок вказаної особливості мензульна зйомка ще називається кутонакреслювальною. Результати зйомки об'єктів місцевості послідовно наносяться на план безпосередньо в полі на кожній знімальній станції.

Ця обставина вигідно відрізняє мензульну зйомку від тахеометричної: при мензульній зйомці безперервно проводиться зіставлення відповідних ділянок місцевості і плану, що в деякій мірі гарантує від можливих промахів.

Знімальне обґрунтування для мензульної зйомки складають на основі пунктів опорної геодезичної мережі. Для побудови знімального обґрунтування також застосовуються теодолітні і тахеометричні ходи, тріангуляційні побудови, різні зарубки, мензульні ходи і геометрична мережа.

Перші чотири види утворюють аналітичне знімальне обґрунтування, тому що координати пунктів отримують при зрівнюванні конкретної геодезичної побудови. Останні два види відносяться до графічного знімального обґрунтування.

Допустима лінійна незв'язність мензульного ходу на планшеті рівна 0.8 мм.

Відмітки пунктів геометричної мережі отримують з технічної нівеляції або висотних ходів.

Мензульна зйомка проводиться за допомогою мензули і кіпрегеля.

Мензула є своєрідним столиком. На мензульну дошку наклеюють лист високоякісного креслярського паперу; у цьому вигляді вона називається планшетом.

Кіпрегель є верхньою часткою тахеометра. Його основними частинами є довга лінійка (алідада), на якій за допомогою колонки укріплені зорова труба і вертикальний кутомірний круг. На лінійці є циліндровий рівень. Труба і вертикальний круг мають спільну вісь обертання, яка при правильній установці кіпрегеля займає горизонтальне положення; візирна вісь труби при обертанні останньої утворює прямовисну площину колімації.

Приладами мензульного комплекту є центрувальна вилка і бусоль (або орієнтир-бусоль), за допомогою яких мензула центрується над опорною точкою і орієнтується з урахуванням магнітної відміни.

2.2.1.3 Барометричне нівелювання.

Барометричне нівелюваннязасновано на залежності атмосферного тиску від висоти точки над рівнем моря. Відомо, що із збільшенням висоти на 11 м тиск падає приблизно на 1 мм ртутного стовпа.

Наближені значення перевищення між точками 1 і 2 можна обчислити за так званими скороченими формулами, в яких значення деяких параметрів стану атмосфери прийняті постійними. Найбільш простою і зручною для обчислення різниці висот є формула барометричних ступенів

h =Η₂ -Η₁ =ΔΗ(Ρ₁-Ρ₂) (2.46)

де P₁ и Р₂ - тиск в першій і другій точках, ΔН - барометричний ступінь, вибраний із спеціальних таблиць.

Під барометричним ступенем розуміється різниця висот, відповідна зміні атмосферного тиску на 1 мм рт. ст. і рівна в середньому 11м.

Найбільш поширеними є наступні способи барометричної нівеляції:

1. спосіб замкнутих ходів, що опираються на тимчасові барометричні станції (ТБС), розташовані на пунктах з відомими відмітками;

2. спосіб замкнутих або розімкнених ходів без опори на ТБС між точками з відомими відмітками;

3. спосіб розімкнених ходів між точками з відомими відмітками з урахуванням зміни атмосферного тиску в часі за спостереженнями рейсовими приладами на точках ходу (спосіб стрибкоподібної станції);

4. спосіб баричних базисів.

Спільним для всіх способів є порядок спостереження на барометричних станціях і рейсових точках. Специфічні особливості кожного з перерахованих способів вказані у відповідних інструкціях і технічному завданні.

Точність барометричної нівеляції невисока: середня квадратична помилка виміру перевищення коливається від 0.3 м в рівнинних районах до 2 м і більше в гірських. Застосовується барометрична нівеляція в основному при виконанні геологічних і геофізичних (гравіметричних) зйомок.

2.2.2 Державна висотна геодезична мережа України

Висотна державна геодезична мережа України побудована відповідно до Основних положень про державну мережу СРСР 1961 р. і складається з нівелірних мереж І, II, III, IV класів, створених методом геометричного нівелювання.

Лінії нівелювання І та II класів є головною висотною основою України, яка забезпечує галузі народного господарства, оборону країни, розв'язання науково-технічних завдань. їх прокладено вздовж автомобільних та залізничних шляхів. Довжина ліній нівелювання І класу становить 11 975 км, а II – 11 900 км. Висоти закріплених марок і реперів визначені в Балтійській системі висот 1977 р.

Нівелірні мережі III і IV класів згущують нівелірні полігони І та II класів і служать для виконання топографічних знімань та розв'язання інженерних задач. За вказаною постановою Кабінету Міністрів України № 844 від 8 червня 1998 р. висотна геодезична мережа складається:

— з нівелірних мереж І та II класів;

— нівелірних мереж III та IV класів.

Мережа нівелірних ходів І класу виконується з найвищою точністю, яка досягається сучасними приладами. Нівелірна мережа II класу створюється полігонами та окремими лініями й їх системами з вузловими точками. Мережі І та II класів є головною висотною основою і забезпечують єдину систему висот на території України.

Мережі нівелювання III класу створюються всередині полігонів II класу з периметром 60-150 км. Подальше згущення виконується нівелюванням IV класу з довжиною ходів до 50 км.

2.3 Планові і планово-висотні зйомки малої точності.

2.3.1 Экерна, бусольна й окомірна зйомки.

Зйомка бусольна - вид напівінструментальної зйомки, при якій магнітні азимути сторін ходу визначають бусоллю або гірничим компасом, довжину сторін - рулеткою, кути нахилу - півкругом (прилад для вимірювання кутів нахилу сторін ходів).

Бусольну зйомку ведуть бусоллю і як самостійну застосовують лише при зйомці невеликих ділянок. а також в якості додаткової при інших видах зйомок.

Рис. 2.18 - Бусоль

Газомірну зйомку виробляють візирної лінійкою на планшеті з компасом і отримують орієнтовний (приблизний) план місцевості.

Вибір виду зйомки залежить від стадії вишукувань, характеру майбутнього об'єкта, умов проведення зйомки, наявності часу і засобів вимірювань і інших чинників.

Еккер, прилад для побудови на місцевості прямих кутів і кратних 45 °. Еккери бувають прості (з діоптріями) - хрестоподібні, восьмигранні і відбивні-дзеркальні та призмові. Найпростіший еккер - дві дерев'яні взаємно-перпендикулярні лінійки з діоптріями на кінцях і вільно обертаються на коле.

Еккерна зйомка - зйомка невеликих за розмірами земельних ділянок за допомогою еккера для складання планів або частіше застосовується при кутомірної зйомці як допоміжний прийом для побудови перпендикулярів, що використовуються при зйомці різних контурів місцевості.

При зйомках ділянок їх розбивають на трикутники (вимірюють підстави і висоти) або всередині або зовні ділянок будують прямокутні багатокутники, відповідні лінії вимірюють мірними стрічками.

Еккерну зйомку застосовують в сільському господарстві для розбивок прямокутних ділянок, а в лісовому господарстві виробляють відводи лісосік, пробних площ, намічають таксаційні візири.

Рис. 2.19 - Еккер

Ці види зйомок належать до планово-висотних і є зйомками малої точності. Вони застосовуються найчастіше на невеликих ділянках і використовуються при рекогносцирувальних обстеженнях.

Дата добавления: 2014-10-15