Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Тротилу і відстані до центру вибуху




Методика розрахунку параметрів осередку ураження від техногенних вибухів (радіус осередку ураження та радіусів зон руйнувань).

Визначення параметрів осередку ураження (радіусів зон руйнувань) здійснюється за допомогою «Графіка залежності надмірного тиску від кількості тротилу і відстані до центру вибуху» (рис. 3.3).

Рис. 3.3. Графік залежністі надмірного тиску від кількості

 

При цьому визначаються:

1. Радіус осередку ураження Rос і радіуси зон руйнувань: слабких Rсл = Rос, середніх Rср, сильних Rсил, повних Rпов згідно з значенням величини надмірного тиску на зовнішніх межах цих зон дорівнюють: зони слабких руйнувань – 10 кПа, зони середніх руйнувань – 20кПа, зони сильних руйнувань – 30кПа, зони повних руйнувань – 50кПа.

2. Площа осередку ураження Sо – розраховується за формулою:

, км2

3. Розрахунок надмірного тиску ударної хвилі (УХ) ∆Рф, що очікується в районі об’єкту, розташованого на відстані R0 від центру вибуху, здійснюється при вибуху тротилу за допомогою формули:

, кПа

де R0 – відстань об‘єкту від центру вибуху, м;

Q – маса тротилу, т.

При вибуху інших вибухових речовин в наведену вище формулу підставляється значення маси продукту Q з урахуванням коефіцієнта поправки Квр відповідно до типу ВР, тобто:

,т,

де Qвр – кількість відповідної ВР за вихідними даними, т

Квр = 0,97 для пікринової кислоти;

Квр = 1,08 для тетрилу;

Квр = 1,28 для гексогену, тену.

Під час вибуху газоповітряної суміші (ГПС) вуглеводневихпродуктів(пропану, бутану та ін.) утворюється осередок вибуху, в якому виділяють три кругові зони вибуху для визначення надмірного тиску на заданій відстані від центру (місця) вибуху (ЦВ) (рис. 3.4.).

Рис. 3.4. Зони вибуху газоповітряної суміші:

I – зона детонаційної хвилі; II – зона дії продуктів вибуху;

III – зона дії повітряної хвилі; ЦВ – центр вибуху

Зона детонаційної хвилі (зона І) існує в межах хмари вибуху. Радіус цієї зони r І визначають за формулою, м,

м

де Q – кількість зрідженого вуглеводневого продукту, т. У межах зони I надмірний тиск можна вважати постійним,

Зона дії продуктів вибуху (зона II) охоплює весь радіус поширення продукту ГПС у результаті її детонації. Радіус зони II становить rII = 1,7 · rI, м

Надмірний тиск у межах зони II змінюється від 1350 до 300кПа і може бути визначений на заданій відстані R 0 від ЦВ за формулою

кПа

де – радіус зони I, м; R 0 – відстань від ЦВ до визначеного об’єкта, м.

 

У зоні дії повітряної УХ (зона III) надмірний тиск на відстані R 0 від центру (При ) розраховують за формулою,

де R 0 – відстань від ЦВ до об’єкта.

 

А також можливо визначить за графіком для визначення надмірного тиску УХ при вибуху газоповітряної суміші пропану(рис 3.5)

Класифікація вибухонебезпечних зон на підприємствах. Для попередження вибуху на підприємствах визначають вибухонебезпечні зони – приміщення чи його частини, де створюються вибухонебезпечні суміші, – за такою класифікацією (згідно з ДНАОП 0.00-1.32-01). Газоповітряні вибухонебезпечні середовища визначають як вибухонебезпечні зони класів 0, 1, 2, а пилоповітряні – класів 20, 21, 22.

Вибухонебезпечна зона класу 0 – простір, у якому газоповітряне вибухонебезпечне середовище існує постійно або протягом тривалого часу.

Вибухонебезпечна зона класу 1 – простір, у якому вибухонебезпечне середовище може утворюватись під час нормальної роботи.

Вибухонебезпечна зона класу 2 –простір, у якому вибухонебезпечного середовища за нормальних умов експлуатації немає, а якщо воно виникає, то рідко і триває недовго (у разі порушення процесу).

Вибухонебезпечна зона класу 20 –простір, у якому під час нормальної експлуатації вибухонебезпечний пил у вигляді хмари існує постійно або часто в кількості, достатній для утворення небезпечної концентрації з повітрям.

Вибухонебезпечна зона класу 21 –простір, у якому під час нормальної експлуатації ймовірна поява пилу в кількості, достатній для утворення суміші з повітрям вибухонебезпечної концентрації.

Вибухонебезпечна зона класу 22 – простір, у якому вибухонебезпечний пил може з’явитися не часто й існувати недовго або утворювати вибухонебезпечні суміші в разі аварії.

 

 

Рис. 3.5. Графік залежністі надмірного тиску від кількості




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-10-15; Просмотров: 896; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.