Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Лекція 9




Контрольні питання

1. Дати визначення поняттю «сукцесії», а також показати реальність їх існування?

2. Розповісти про сучасну класифікацію сукцесій?

3. Дати визначення поняттям «первинна та вторинна сукцесії» та навести приклади?

4. Значення автотрофної та гетеротрофної сукцесій в екосистемі?

5. Розповісти про механізми дії сукцесій?

6. Що таке дигресія та клімакс екосистеми і які ознаки для них характерні?

7. Перерахувати загальні закономірності сукцесій?

 

темА: “Просторова структура екосистем та біорізноманітість”

План: 1. Екологічна ніша та її властивості. 2. Використання теорії про екологічну нішу на практиці. 3. Характеристика просторової структури. 4. Оцінка різноманіття..

 

Мета. Найбільш повно охарактеризувати екологічну нішу, як місце виду в екосистемі, що дозволяє розробляти відповідні заходи для збереження або відтворення видового різноманіття.

Екологічна система окрім трофічної структури, що складається із продуцентів, консументів та редуцентів, має просторову, у якій велике значення мають: екологічна ніша, гільдія, консорція та синузія.

1. Екологічна ніша та її властивості. При розгляді просторової структури розрізняють: місцеперебування організму або біотоп та екологічну нішу. Біотоп – це місце, де вид мешкає, де його можна знайти. Наприклад: біотопом ковилових асоціацій є ділянки в степовій зоні, що знаходяться за межами річковим заплав у місцях з низькою вологістю. Але вони одночасно є частиною біотопу малого ховраха, який також мешкає на підвищених луках, вигонах тощо, а також інших видів. Таким чином біотоп одного організму або групи організмів включає, окрім абіотичного середовища, ще й інші організми. Звідси витікає, що термін біотоп можна використовувати у двох випадках:

а) для характеристики місця мешкання певного виду;

б) для характеристики місця розташування природного комплексу аба співтовариства.

Екологічна ніша – це поняття більш нове і досить вузьке, яке не має поширення за межами екології. Його історія почалася в 1917 р., коли Джозеф Гріннелл (амер.) запропонував цей термін для визначення основної одиниці поширення організмів, в межах якої вид утримують певні структурні обмеження. Він же припускав, що в межах однієї території не може бути 2-х видів, які б займали 1 екологічну нішу. Цей вислів цілком випадково було зроблено ще до знаменитих дослідів Гаузе у Петербурзі, який встановив принцип конкурентного виключення у 2- видів парамецій – P. aurelia та P. сaudatum. Зараз це називається просторовою нішею.

Дуже велике значення приділяв розробці теорії про екологічну нішу один із видатних екологів світу Ч. Елтон (1927), який вважав її показником “функціонального статусу організму та співтовариства”. Дослівно під екологічною нішею він розумів спосіб життя та живлення організмів, надаючи енергетичним відношенням найбільшого змісту

Сучасна концепція екологічної ніші сформувалась на основі моделі, запропонованої Джорджем Хатчинсоном (1957, 1965). Згідно неї, нішу розуміють, як багатомірний простір, в межах якого умови середовища дозволяють існувати певним особинам виду невизначено довго. Іншими словами, екологічна ніша – це сукупність всіх чинників середовища, в межах яких можливе існування виду в природі. Це місце організма в складному сплетінні біотичних зв`язків та абіотичних факторів. Розрізняють: нішу п росторову або місця; трофічну та багатомірну або нішу гіпероб`єму. Відповідно до цього: екологічна ніша організма залежить не лише від того, де він мешкає, але й включає суму його вимог до середовища. Концепція еконіші стає найбільш корисною для кількісної оцінки відмінностей між видами або всередині виду в різних місцях і в різний час. Для її характеристики зазвичай використовують 2 виміри – ширина ніші та перекривання ніш з сусідніми (рис. 1).

2. Використання теорії про екологічну нішу на практиці. На території майже всього СРСР у водно-болотних угіддях зустрічалося лише 2 види ссавців, які повністю використовували їх в процесі життєдіяльності – це водяна нориця та річковий бобер. Якщо чисельність першої в окремих місцях була значною, то бобра – дуже низькою. Для використання насамперед рослинних ресурсів заплав з Північної Америки ще до 1941 р. була інтродукована ондатра (ряд гризуни, родина хом`якоподібних), яка зайняла вільну екологічну нішу.

Рис. 1. Схема концепції ніші. Причому цей процес тривав понад 20 років – спочатку спектр харчування гризуна був незначним, м`ясо ондатри не вживали в їжу хижаки, її не одразу освоїли паразити, але згодом ця тварина заселила майже всю територію колишнього СРСР – в Україні відсутня лише у гірських річках Карпат та Криму. При перекриванні екологічних ніш виникає жорстка конкуренція, яка веде до дивергенції та виселення організмів у пошуках нових біотопів.

 

За відсутності такої можливості це призводе до виснаження та загибелі тварин від голоду, рослин – від нестачі вологи, сонця, поживних речовин тощо (рис. 2).

 

Проведене нами порівняння розміру черепів молодих козуль, що загинули від виснаження через трофічну конкуренцію з численними ланями, плямистими, благородними оленями, муфлонами, куланами, кіньми Пржевальського та бізонами на огородженій території (286 га), з їх однолітками із природи показали суттєве зменшення краніологічних показників.. Безсумніву це сталося внаслідок нестачі відновної енергії в період дуже інтенсивного росту та розвитку. За умови трофічної (загальними в раціоні є більше 50% кормових рослин регіону) і територіальної конкуренції між благородним оленем і козулею в горах Криму спостерігається локальне зниження чисельності останньої за рахунок міграції.
Рис. 2. Конкуренція, що призводить до екологічної дивергенції.

Натомість знамениті юрки роду Geospiza з Галапагоських о-вів, яких досліджував Ч. Дарвін, за рахунок морфологічної дивергенції змогли пристосуватись і зайняти різні екологічні ніші. Види, що займають однакові ніші в різних географічних областях, називають екологічними еквівалентами. У 1964 р. на території Бердянського, Запорізького та Мелітопольського р-нів Запорізької області було інтродуковано даурську куріпку, яка займає в степах Забайкалля однакові екологічні ніші з нашою сірою куріпкою. Ця робота закінчилася повною невдачою, що цілком відповідає теорії екологічної ніші.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-10-15; Просмотров: 378; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.015 сек.