Соціально-економічний розвиток. ЛЕКЦІЯ 9. Україна на початку ХХ століття

ЛЕКЦІЯ 9. Україна на початку ХХ століття.

План:

1.Соціально-економічний розвиток.

2. Активізація національного руху.

3. Загострення соціально-економічних та міжнаціональних відносин на західноукраїнських землях.

4. Революція 1905-1907 років в Україні.

5. Наслідки революції 1905-1907 років. Столипінська реформа в Україні.

Питання для контролю та самоконтролю:

1. Аргументуйте, що в ХХ столітті в Україні розпочався процес монополізації промисловості.

2. Чому українські соціал-демократи не знаходили спільної мови з більшовиками?

3. Чому збройні повстання 1905 р. потерпіли поразку?

4.Перелічить досягнення українського національного руху в період революції 1905-1907 рр.

5. Що позитивоного і що негативного було в особі П. Столипіна?

6. Яку мету мав царизм, влаштовуючи справу М. Бейліса?

Україна на початку ХХ ст. була складовою частиною двох імперій — Російської, до якої входили землі на схід від р. Збруч, та Австро-Угорської, до якої відійшли Галичина, Буковина та Закарпаття. У Росії проживало понад 20 млн українців, у Галичині — 3 мли, на Закарпатті — 0,5 млн, а в Буковині — 300 тис.

У Східній Україні промисловість і сільське господарство розвивалося досить високими темпами. Важливими центрами промислового розвитку стали Донбас та Придніпров'я. Виникли нові промислові міста — Юзівка, пролетаризувалися старі — Катеринослав, Херсон, Миколаїв, Нікополь, Кривий Ріг, Одеса. Сотні тисяч переселенців із Росії в пошуках кращої долі йшли на південь та схід України. Значною була частка іноземного капіталу в металургійній, машинобудівній, гірничій промисловості. На півдні України виникали значні промислові об'єднання, пов'язані з розвитком металургійного, цукрового, машинобудівного, вугільного, рудного, суднобудівного виробництв тощо. Серйозні зміни відбувалися у фінансово-кредитній справі. Постійно розширювалася мережа банків. Швидкими темпами формувався новий клас — буржуазія. З'являлися відомі далеко за межами України промисловці, фінансисти. Один із них — Михайло Терещенко - не тільки перетворив цукровиробництво на одну з найбільш важливих галузей сільського господарства, став відомим банкіром і промисловцем, а й виділяв чималі кошти па розвиток української культури. І в цьому плані він не був одиноким.

Тогочасне сільське господарство України визначалося багатоукладністю. Тут продовжували існувати поміщицькі латифундії, і в той же час було багато дрібних селянських господарств. На Правобережжі та Півдні швидкими темпами розвивалися фермерські (за колишньою термінологією — «куркульські») господарства, які різнилися між собою розмірами землі, обсягом виробництва тощо. Разом із тим в Україні були тисячі безземельних селян. Це в поєднанні з іншими вадами процесу розбудови ринкових відносин, зокрема з безробіттям у містах, створювало гостру соціальну напругу, було соціально-економічним підґрунтям для серйозних класових конфліктів.

Дата добавления: 2014-10-15