Улаштування покрить суцільних монолітних

Улаштування основ, підготовок та підстилаючого шару

Зазначені процеси виконуються при влаштуванні підлог безпосередньо на грунті (Рисунок 9.1а). Для цього знімається рослинний шар грунту (використовується в місцях благоустрію). Мерзлі та здимовні грунти, домішки снігу та криги необхідно видаляти й заміняти на піщані підсипки.

Основи на некам'янистих грунтах ущільнюють щебенем або гравієм з крупністю зерен 40...60 мм за один шар, вдавлюючи їх в грунт котками й поливаючи при цьому водою. До влаштування бетонної підготовки (підсти­лаючого шару) треба звести підземну частину будівлі, зробити зворотну засипку пазух між фундаментом і котлованом, зпланувати й вкатати грунт.

Бетонні підготовки виконують з бетону В12,5, що вкладається смугами шириною до 8 м. В підготовці влаштовуються температурні шви; в неопалю­ва­них будинках розміри картин (10...13)х(5...6)м, шириною шва 8...10 мм. Температурні шви заповнюють бітумом. Стяжки можуть бути також асфальтобетонні або дьогтьобетонні. Тоді їх товщина 25...30 мм. По таких стяжках заборонено виконувати покриття з мастик, листових, рулонних та плиточних синтетичних матеріалів.

Прошарки можуть бути тепло- або звукоізоляційними. Звукоізоляційні бувають у вигляді мінераловатних, скловолокнистих, деревоволокнистих плит (r Ј 250 кг/м3).

Водоізоляційні прошарки — з цементно-піщаних сумішей з дода­ванням хлорного заліза (в житлових та громадських приміщеннях товщина дорівнює 30 мм, в мокрих промислових цехах — 50 мм).

Для захисту підлог на грунтах від грунтових вод використовують про­шарки з цементно-піщаних сумішей на бітумній емульсії.

Цементно-піщані підлоги складаються з двох шарів: нижній — бетон на дрібному щебені завтовшки 25...30 мм, верхній — із цементно-піщаного розчину завтовшки 15...20 мм. Використовують у приміщеннях з підвище­ною вологістю або підвищеним стиранням. Порядок виконання процесів такий:

— встановлюють маячні рейки (смуги мають ширину 3м);

— вкладають бетонну суміш в смуги паралельно поздовжнім стінам через одну;

— смуги, що залишилися, бетонуються лише після повного тужавіння бетону й зняття маячних рейок;

— ущільнення ведеться віброрейкою;

— укладання цементно-піщаного розчину ведеться по ще не остаточно затверділому шару бетону.

Верхній шар (цементно-піщаний розчин) поділяють на частини проклад­ками з кольорового металу або скла. Перед вкладанням покриття поверхні бетонних плит перекрить, цементно-піщаних стяжок й підстилаючих шарів треба ретельно очистити від цементної плівки механічними сталевими щіт­ками. Перед безпосереднім вкладанням матеріалу покриття поверхня рясно зволожується й грунтується цементним молоком.

Мозаїчні (теразитові) підлоги з цементно-піщаних розчинів з до­да­­ванням кольорового дрібняку (мармуру, граніту, базальту), по бетон­ній основі. Процеси аналогічні цементно-піщаним підлогам. Додаються операції: шліфування — до оголення окремих зерен кам'яного дрібняку; шпаклювання пошкоджень (тріщин, раковин); нанесення воскової мастики та полірування, глянсування.

При підготовці цементно-піщаного складу обов'язкове промивання піску та дрібняків водою. Теразитовий шар укривають матами або тирсою та 7...10 днів поливають водою 1 раз за добу. Для попередження усадочних тріщин рекомендується на пістилаючому шарі попередньо виставити жилки із скла, латуні або алюмінія. Ці жилки використовуються як маяки під час вкладання покриття (див. Рисунок 9.3).

Металоцементні покриття: в цехах з великим навантаженням на підлогу (де рухаються трактори, важкі транспортні засоби тощо). Склад: сталева стружка крупністю 1...5 мм, попередньо подріблена в спеціальних бігунах — 1 частина по масі, 1 частина цементу М500. Шар завтовшки 20...30 мм вкладається смугами шириною 1,75...3,5м. Ущільнення викону­ється віброрейкою. Наступної доби зволожують водою. Через 7...12 діб обробляють шліфувальними машинами.

Асфальтобетонні пок­рит­тя застосовуються в гаражах, акуму­ляторних приміщеннях, промис­лових цехах. Підготовка викону­єть­ся у вигляді щебеня та бетону. Стяжка по перекриттях грунту­єть­ся розчином бітуму в гасі. По­крит­тя виконують в один шар зав­товшки 20...25 мм, або в два шари загальною товщиною 50 мм. Вкладаються маячні рейки. Сму­ги — 1,5...2 м, ущільнення вико­ну­ють котками.

Ксилолітові підлоги виготовляють з суміші каустичного магнезиту, тирси й водного розчину хлориду магнію. Основа повинна бути шорсткою. Використовують тільки в сухих приміщеннях, навіть по дошках.

Нижній шар (t=15...20 мм) наносять на основу по маякових рейках смугами шириною 2 м. Через 1...2 доби виконується грунтування цього шару (розчином хлориду магнію), наносять верхній шар t=8...9 мм, його поверхню загладжують металевими гладилками. Такі поли забороняється при затвердінні зволожувати. Затверділі поверхні циклюють, шліфують, а потім протирають сумішшю оліфи та скипидару й натирають мастикою.

Ксилолітові суміші отримують на будівельному майданчику в сухому вигляді в мішках. Вологість тирси при підготовці суміші не повинна перевищувати 20 %. Для підвищення щільності вводять тонкомелені азбест та тальк. Як пігменти: окисли металів червоного, жовтого та чорного кольо­рів.­

Безшовні монолітні полімерні підлоги сприймають значні меха­нічні навантаження, стійкі по відношенню до кислот та лугів і до високих температур. Завдяки цьому такі підлоги використовують в громадських будівлях, промислових цехах тощо. Поділяються на:

— полівінілацетатні (наливні);

— полімерцементні;

— полімерцементно-бетонні;

— пластбетонні.

Головним в'яжучим для приготування сумішей є ПВА-емульсія, полі­ефірні смоли і т.і. З них виготовляють мастики, а з мастик роблять наливні поли. При в'язкості сумішей до 3 хв (180 с) покриття підлог вико­нується методом наливу, при цьому шар покриття може досягати 10 мм. При полімерцементних розчинах та пластбетонах в'язкість підвищується, шар наносять більш аніж 10мм, укладання розчинів виконують вручну.

Наливні підлоги високо індустріальні, всі процеси приготування механі­зовані. Процеси транспортування та нанесення покрить також механізовані.

Існують ще такі види індустріальних пластикових підлог:

— полівінілацетатні покриття (одно- чи двошарові t=1,5...1,8 мм);

— поліефірні підлоги (на основі поліефірних смол);

­­— мастичні покриття на основі в'яжучого «Ікас-1», відрізняються високою водостійкістю, стійкістю до стирання, до різних хімічних речовин; мають 2 шари: вирівнюючий та лицевий;

— покриття на основі епоксидних смол вживаються при великій агресії експлуатаційного середовища, склад мастики наноситься завжди вручну — способом поливання;

— полімерцементні покриття: склад — полімерне в'яжуче, цемент, наповнювач, пігмент. В'яжуче: ПВА або латекси. Можуть бути мастичні й пластичні.

Полімерцементно-бетонні покриття вживаються для промислових будівель, де можливі значні ударні навантаження або необхідна велика міцність на стиск (до 500 кгс/см2). Виконують з ПВА-емульсії або латексу, цементу, кам'яного дрібняка та пігментів. Змішування виконується в звичайних бетонозмішувачах, до місця вкладання суміші подаються в автосамоскидах або автокарами.

Дата добавления: 2014-10-15