Правові відносини та система права

Види суб'єктів

Фізичні особи

Юридичні особи

Соціальні спільноти

Суб'єкти (юридичні властивості)

Об'єкти

Зміст (взаємні права і обов'язкі)

Дієздатність

Право-суб'єктив-ність

Правоздатність

Суб'єктивне право

Юридичні обов'язки

Це певні особисті або соціальні блага, для здобуття і використання яких встановлюються взаємні юридичні права і обов'язки суб'єктів

Правові відносини

Матеріальні (фізич. стан, речі, гроші)

Нематеріальні (моральний психологічний стан)

Види об'єктів

Система права– сукупність норм права правових інститутів і галузей права

Інститут права-сукупність юридичних норм, що регулює відносно самостійну групу суспільних відносин (інститут права власності, інститут забов’язань в цивільному праві)

Галузь права-сукупність норм права, які регулюють певну однорідну сферу однорідних суспільних відносин (майнових, трудових тощо)

Норми права-загальнообов’язкові формально визначені правила поведінки, які встановлюються і оберігаються державою

Види галузей права

Процесуальні: - цивільне; - кримінальне; - адміністративне

Профілюючі: - конституційне; - цивільне; -адміністративне; - кримінальне

Спеціальні: - трудове; - земельне; - сімейне; - фінансове

Комплексні: - банківське; - податкове; - авторське; - страхове    

Інститут права — це частина норм певної галузі права, яка регулює конкретний вид чи сторону одно­рідних відносин.

Первинним елементом системи права є норма права.

Структура норми права

Гіпотеза (пропозиція)

Диспозиція (розпорядження)

Санкція (стягнення)

Гіпотеза — частина норми права, в якій містяться умови, обставини за наявності яких діє правило, визначене в її диспозиції. Гіпотеза відповідає на запитання: «коли?», «в яких випадках?», «за яких умов?».

Диспозиція — частина норми права, в якій визначається певне правило поведінки (суб’єктивні права та обов’язки), тобто саме правило поведінки суб’єкта. Ця частина норми права від­повідає на запитання: «що робити?», «що не робити?», «що відбувається?» Саме в диспозиції міститься державно-владне розпорядження про необхідну або можливу поведінку її адресатів..

Санкція — частина норми права, в якій містяться юридичні наслідки виконання чи невиконання правила поведінки, визначених у диспозиції, або умов, установлених у гіпотезі норми права. Санкція від­повідає на запитання: «що буде?», «що станеться?», «які будуть наслідки?».

Структуру правової норми можна відобразити такою схемою:

Якщо...

То...

Інакше...

Гіпотези, диспозиції, санкції бувають прості та складні. Санкції поділяються на каральні та відновлювальні.

Дата добавления: 2014-10-15