Методичні вказівки до вивчення питань теми. Завдання для самостійної роботи

Завдання для самостійної роботи

Президент України в системі розподілу влади.

Гарантії діяльності глави Української держави.

Організація і проведення виборів Президента України.

ІІ. ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ У ФОРМІ ТЕСТУВАННЯ.

1. Повноваження Президента України в сфері виконавчої влади.
2. Роль глави держави в президентсько-парламентській республіці.
3. Відобразити у вигляді схеми повноваження глави держави у парламентській та президентській республіках

Регламентації правового статусу Президента України присвячений розділ V Конституції України. В цьому розділі визначається обсяг повноважень Президента, порядок їх здійснення, форми взаємодії Президента з органами різних гілок державної влади.

Відповідно до ст. 102 Конституції,

«Президент України є главою держави і виступає від її імені.

Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.»

Визначений у статті 102 статус Президента України дає підстави розглядати його як офіційного представника держави і державної влади в цілому, а не якоїсь одної з її гілок - законодавчої, виконавчої чи судової. Як глава Української держави Президент є найвищою посадовою особою в державі. Він наділений повноваженнями виступати від імені України як у середині країни, так і у міжнародних відносинах.

У розділі V Конституції України визначається місце і роль Президента в державі, окреслюється коло його відповідальних повноважень, регламентується порядок обрання Президента, вступу його на пост та припинення його повноважень. Встановлені принципи й форми взаємовідносин і співпраці Президента з органами всіх трьох гілок державної влади.

Отже, за Конституцією Президент є саме главою держави. Найвищим органом виконавчої влади в Україні за Конституцією є Кабінет Міністрів України.

Аналогічним чином правовий статус Президента визначається в Конституціях Росії, Італії, Угорщини.

Як глава держави, Президент України є найвищою посадовою особою в країні. Саме тому він наділяється повноваженнями виступати від імені України як у внутрішньому житті країни так і в міжна­родних відносинах. Положення Конституції приводять до висновку, що Президент України є найвищою посадовою особою української держави, яка має забезпечувати цілісність держави.

Основні напрямки діяльності Президента України визначені у ч. 2 ст. 102 Конституції. Відповідно до зазначеної статті, на Президента України покладається по-перше, обов'язок бути гарантом державного суверенітету України, тобто неподільності, верховенства, незалежності державної влади країни. По-друге, Президент виступає як гарант територіальної цілісності України. Саме на Президента Конституцією покладається обов'язок забезпечувати недоторканість зовнішніх кордонів України, припиняти спроби будь-яких сил в середині країни розчленити територію України, відокремити якусь її частину. По-третє, Президент діє як гарант дотримання Конституції України в напрямку забезпечення відповідності внутрішньої і зовнішньої політики України Конституції та інтересам держави. По-четверте, згідно із Конституцією Президент є гарантом дотримання прав і свобод людини і громадянина. Це передбачає покладення на Президента обов'язку створювати умови, які б забезпечували чітке і своєчасне реагування з боку відповідних органів державної влади на порушення прав і свобод людини. Як гарант прав і свобод людини і громадянина. Президент зобов'язаний також сприяти створенню необхідних механізмів контролю за їх додержанням та механізмів забезпечення їх реалізації.

Визначаючи статус Президента України, Конституція встановлює коло його повноважень, принципи взаємовідносин з органами, що представляють всі гілки державної влади в Україні. Значне місце серед конституційних положень належить тим із них, завдяки яким забезпечується можливість органів всіх гілок влади співпрацювати із Президентом, а також впливати на його діяльність з метою запобігання будь-яким свідомим або не свідомим зловживанням з боку Президента владою. Кожна із гілок влади має можливість застосовувати механізми стримувань і противаг. Так, в разі вчинення Президентом державної зради або іншого злочину Верховна Рада має право на усунення Президента з поста у порядку особливої процедури імпічменту.

В залежності від змісту і характеру діяльності Президента, всю сукупність його повноважень можна поділити на декілька груп.

1) повноваження президента, пов'язані із забезпеченням державної незалежності, національної безпеки та оборони країни;

2) повноваження, пов'язані з представництвом України у міжнародних відносинах;

3) повноваження у сфері законодавчої діяльності;

4) установчі (державотворчі) повноваження, тобто такі, що пов'язані із формуванням інших державних органів;

5) повноваження, що стосуються діяльності Верховної Ради України;

6) повноваження, пов'язані з прийняттям до громадянства України та його припинення, наданням притулку в Україні;

7) повноваження стосовно призначення всеукраїнського референдуму щодо змін Конституції України відповідно до ст. 156 та проголошення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою тощо.

В Конституції передбачені обставини, при наявності яких повноваження Президента України припиняються достроково. Перелік підстав дострокового припинення повноважень Президента України передбачений у ст. 108 Конституції. До них належать: 1) відставка Президента; 2) неможливість виконання Президентом своїх повноважень за станом здоров'я; 3) усунення Президента з поста в порядку імпічменту; 4) смерть.

Президент України, відповідно до ст. 106 Конституції України, на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України. Акти Президента України, видані в межах повноважень, передбачених пунктами 3, 4, 5, 8, 10, 14, 15, 17, 18, 21, 22, 23, 24 статті 106 Конституції України, скріплюються підписами Прем'єр-міністра України і міністра, відповідального за акт та його виконання.

Таким чином, для забезпечення виконання своїх повноважень, Президент наділяється правом видавати укази і розпорядження, що є обов'язковими до виконання на всій території України. Ці акти мають створюватись на основі Конституції і законів України, їм відповідати, спрямовуватися на виконання їх положень.

Джерела, рекомендовані до заняття

1. Закон України «Про вибори Президента України» від 05.03.1999 року в редакції закону від 18 березня 2004 року з наст. змінами // Відомості Верховної Ради України. – 2004. - №20-21. - ст.291.
2. Закон України «Про Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим» від 2 березня 2000 року //Відомості Верховної Ради України. – 2000. - №21.

3. Закон України «Про Раду національної безпеки і оборони України»від 5 березня 1998р. №183/98-ВР //ВВР. – 1998. -№35.

4. Положення про Адміністрацію Президента України, затверджене Указом Президента України від 2 квітня 2010 року N 504/2010 // Електронний ресурс. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/2010.

1. Битяк Ю. П. Правове регулювання організації та діяльності апарату глави держави: зарубіжний та вітчизняний досвід / Ю. П. Битяк, С. Г. Серьогіна, І. І. Бодрова; Нац. акад. прав. наук. України, НДІ держ. буд-ва та місц. самоврядування. – Х.: Оберіг, 2012. – 140 с.
2. Волощук О. Т. Інститут президента у Франції, Росії та Україні: конституційні норми і політична практика: монографія / О. Т. Волощук. – Чернівці: Технодрук, 2009. – 260 с.
3. Зозуля О. І. Секретаріат Президента України: нормативно-правові засади організації та діяльності: монографія / О. І. Зозуля; за ред. О. В. Марцеляка. – Х.: Харків юрид., 2008. – 304 с.
4. Кресіна І.О., Коваленко А.А., Балан С.В. Інститут імпічменту: Порівняльний політико-правовий аналіз. – К.: Видавництво «Юридична думка», 2004. – 176с.
5. Кривенко Л. Конституційна відповідальність глави держави //Віче. – 2001. - №10.
6. Литвак О. М. Правова природа інституту президентства: монографія / О. М. Литвак, Н. О. Рибалка. – К.: Атіка, 2010. – 168 с.
7. Плахотнюк Н. Г. Інститут президентства в Україні: становлення та розвиток / Н. Г. Плахотнюк, В. І. Мельниченко. – К.: Вид. Дім "Максімус", 2004. – 224 c.
8. Серьогіна С. Сутність інституту глави держави та його еволюція у світовій державно-правовій практиці //Вісник Академії правових наук України. – 2000. - №4
9. Серьогіна С.Г. Теоретично-правові та організаційні засади функціонування інституту президентства в Україні. – Х., 2001.
10. Серьогіна С.Г. Функції Президента України //Проблеми законності: Респ. міжвід. Наук.зб. – Х., 1998. - №34.

Дата добавления: 2014-10-15