Середня та гранична схильність до споживання та заощадження

Графік функції заощадження

Обсяг заощаджень визначається відстанню від лінії доходу до кривої функції заощадження. Ця відстань повністю збігається з відстанню від кривої споживання до бісектриси на попередньому графіку функції споживання. Точка Б на графіку так само показує нульове заощадження. На відрізку ліворуч від точки Б заощадження домашніх господарств є від’ємними (функція заощадження лежить нижче нульової горизонтальної лінії). З наведених графіків функцій споживання та заощадження видно, що і споживання, і заощадження прямо залежать від доходу, зростаючи зі збільшенням доходу і зменшуючись при його скороченні.

Математичний вираз функції споживання:

CВ = f (ДКВ) (7.2).

Свої заощадження населення спрямовує на фінансові ринки. Тому заощадження не тільки є функцією доходу, а й залежить від процентної ставки (ПС).

З = f (ДКВ,ПС) (7.3).

Оскільки ДКВ = СВ + З

CВ = f (ДКВ, ПС) (7.4).

Залежність споживання та заощадження від ДКВ називається

схильністю до споживання та заощадження. Схильність домашніх господарств до споживання та заощадження залежить не лише від їхнього бажання, а й від рівня їхнього доходу. У кейнсіанській теорії споживання є функцією не номінального, а реального доходу. Якщо ціни зростають, то реальний дохід домашніх господарств зменшується і навпаки.

Розрізняють середню та граничну схильність до споживання та заощадження.

Середня схильність до споживання (ССС) - частка доходу кінцевого використання, що спрямовується на споживання (у відсотках).

ССС = х 100% (7.5).

Середня схильність до заощадження (ССЗ) - частка доходу кінцевого використання, що спрямовується на заощадження (у відсотках).

ССЗ = х 100% (7.6).

Згідно з кейнсіанським припущенням щодо середньої схильності до споживання, чим вище дохід, тим більшою є його частка, яка спрямовується на заощадження, тобто на збільшення багатства.

Оскільки ДКВ = CВ + З, то ССС + ССЗ = 100% або 1 (7.7).

Середня схильність до споживання має перевищувати середню схильність до заощаджень, тобто ССС > ССЗ (7.8).

Принципову роль у кейнсіанській теорії відіграє гранична схильність до споживання. Вона являє собою коефіцієнт, який показує, на скільки одиниць зміниться величина споживання у разі зміни доходу на одну одиницю.

Гранична схильність до споживання (ГСС) показує, яка частка додаткового доходу кінцевого використання спрямовується на додаткове споживання.

ГСС = х 100% (7.9).

Гранична схильність до споживання характеризує рівень використання поточного доходу на поточне споживання.

Оберненою стороною граничної схильності до споживання є гранична схильність до заощадження – коефіцієнт, який показує, на скільки одиниць зміниться величина заощадження у разі зміни доходу на одну одиницю.

Гранична схильність до заощадження (ГСЗ) вказує на співвідношення між додатковими заощадженнями та додатковим доходом кінцевого використання, який спричинив ці заощадження.

ГСЗ = х 100% (7.10).

ГСС + ГСЗ = 1,0 або 100% (7.11).

Дата добавления: 2014-10-15