Визначення можливих втрат робітників і службовців об’єкта господарювання в осередку хімічного ураження

Очікуванні втрати визначаються за табл. 7 в залежності від чисельності людей, що можуть опинитися в прогнозованій зоні хімічного зараження, ступені їх захищеності – забезпеченості людей протигазами.

Результати розрахунків з оцінки хімічної обстановки зводяться до таблиці (див. табл. 11). На карту наносяться межі прогнозованої зони зараження НХР, аналізуються результати та визначаються пропозиції щодо захисту працівників об’єкту господарювання, який може опинитися в зоні хімічного зараження. Район аварії обмежується колом діаметром Д₀, значення якого залежать від кількості вилитої НХР, умов зберігання, стійкості повітря і орієнтовно становить чверть ширини прогнозованої зони хімічного зараження.

Кутовий розмір зони зараження становить (φ_ПЗХЗ):

12˚ – при інверсії;

20˚ – при ізотермії;

35˚ – при конвекції.

У висновках зазначаються:

1. Чи може опинитися об’єкт в зоні хімічного зараження (опиниться, якщо R<Г_ПЗХЗ і напрямок вітру з боку ХНО на об’єкт господарювання).

2. Можливі наслідки в осередку хімічного ураження (можливі ураження і втрати виробничого персоналу), способи і засоби захисту людей (це можуть бути: евакуація людей, укриття в захисних спорудах або в загерметизованих приміщеннях, використання засобів індивідуальних захисту відповідного типу тощо). Додатки 2, 3.

3. Визначаються можливості герметизації виробничих будівель і інших приміщень, де працюють люди, а також можливість продовжувати виробничий процес в засобах індивідуального захисту.

Висновки є складовою вихідних даних для розробки заходів щодо підвищення стійкості роботи об’єкта в умовах хімічного зараження.

Примітка:

1. При довгостроковому (оперативному) прогнозуванні для визначення масштабів хімічного забруднення, завчасного планування заходів щодо захисту населення і ліквідації наслідків аварії, а також визначення ступеня хімічної небезпеки ХНО, АТО використовують наступні умови і вихідні дані:

· Кількість НХР в одиничній максимальній технологічній ємності. Розлив – «у піддон» або «вільно» залежно від умов зберігання. На воєнний час та для сейсмонебезпечних районів – загальна кількість НХР на об’єкті. У цьому разі приймається розлив «вільно». При аваріях на «продуктопроводах» (аміакопроводах тощо) кількість НХР приймається за її кількість між відсікателями (для продуктопроводів кількість НХР приймається 300-500 т).

· Метеорологічні дані: швидкість вітру в приземному шарі V=1 м/с, температура повітря +20˚С, ступінь вертикальної стійкості повітря (СВСП) – інверсія, напрямок вітру не враховується, а розповсюдження хмари НХР приймається у колі 360˚С, з радіусом, що дорівнює глибині Г поширення хмари.

· Площа прогнозованої зони хімічного зараження розраховується за формулою

, км².

2. Глибину розрахункової прогнозованої зони хімічного забруднення для НХР, що не значаться в табл.1, орієнтовно можна визначити розрахунком за емпіричною формулою (при t =0˚С):

, м

де Q – кількість НХР, кг; D – уражаюча токсодоза, мг/л∙хв; V – швидкість вітру, м/с; К_СП – коефіцієнт, що враховує стійкість повітря і становить, при інверсії – 1, при ізотермії – 2,5, при конвекції – 4,7; К_ЗМ – коефіцієнт, що враховує характер закритої місцевості за табл. 4 (для відкритої К_ЗМ = 1); К_СХ – коефіцієнт, що враховує умови зберігання НХР за табл. 3 (для не обвалованої ємності К_СХ = 1).

Таблиця 1. Глибина розповсюдження хмари зараженого повітря з уражаючими концентраціями НХР на відкритій місцевості, км (ємності не обваловані, швидкість вітру 1 м/с, температура повітря 0°С).

Найменування НХР	Кількість НХР в ємностях, т
ІНВЕРСІЯ
Хлор	4,65	12,2	18,5	28,3	36,7	50,4	78,7
Аміак	<0,5	1,6	2,45	4,05	5,25	6,85	10,8
Сірчаний ангідрид	2,1	5,85	9,25	14,1	18,1	24,7	38,4	76,9
Сірководень	<0,5	1,5	2,5	3,95		6,7	10,3
Соляна кислота	1,25	3,05	4,65	6,8	8,75	12,2	18,7	37,1
Хлорпікрин	3,65	9,7	14,7	22,5	29,3	40,3	62,6
Формальдегід	4,65	12,3	18,7	28,5
ІЗОТЕРМІЯ
Хлор	1,75	5,05	7,35	11,6	14,8	20,2	30,9
Аміак		<0,5	1,25	1,55	1,95	2,75	4,45	8,35
Сірчаний ангідрид	0,7	2,4	3,7	5,6	7,2	10,2	15,3	30,5
Сірководень		<0,5	0,7	1,4	1,9	2,75	4,3	8,15
Соляна кислота	<0,5	1,3	1,85	2,9	3,7		7,45	14,7
Хлорпікрин	1,5		5,85	9,2	11,7	15,9	24,4	49,4
Формальдегід	1,85	5,1	7,5	11,7		20,4	31,2	62,5
КОНВЕКЦІЯ
Хлор	0,75	2,4	4,05	6,05	7,6	10,7	16,1	31,9
Аміак			<0,5	<0,5	1,05	1,45	2,2	4,55
Сірчаний ангідрид	<0,5	1,3	1,9		3,8	5,1	7,95	15,7
Сірководень				0,5	0,8	1,4	2,15	4,4
Соляна кислота		<0,5	0,95	1,5	1,9	2,6		7,7
Хлорпікрин	0,8	2,0	3,25	4,85	6,05	8,35	12,9	25,2
Формальдегід	0,8	2,45		6,05	7,65	10,7	16,3	32,2

Примітки:

1. При температурі повітря +20°С глибина розповсюдження хмари зараженого повітря збільшується, а при -20°С зменшується на 5% від наведених в таблиці для 0°С.

2. При температурі +40°С при ізотермії та конвекції глибина розповсюдження хмари зараженого повітря збільшується на 10%.

3. Для НХР, що не ввійшли до таблиці 1, для розрахунку глибин зони береться глибина розповсюдження хмари хлору для заданих умов і множиться на коефіцієнт для даного НХР: фосген – 1,14; окисли азоту - 0,28; метиламін – 0,24; нітробензол – 0,01; окис етилену 0,06; водень фтористий – 0,31; водень ціаністий - 0,97.

Таблиця 2. Поправочні коефіцієнти зменшення глибини розповсюдження хмари зараженого повітря, залежно від швидкості вітру, К_В.

СВСП	Швидкість вітру, м/с
Інверсія		0,6	0,45	0,43	-	-
Ізотермія		0,65	0,55	0,5	0,45	0,35
Конверсія		0,7	0,6	0,55	-	-

Таблиця 3. Коефіцієнт зменшення глибини розповсюдження хмари НХР при виливі у «піддон», К_СХ.

Найменування НХР	Висота обваловування, м
Н =1	Н=2	Н=3
Хлор	2,1	2,4	2,5
Аміак	2,0	2,25	2,35
Сірчаний ангідрид	2,5		3,1
Сірководень	1,6	-	-
Соляна кислота	4,6	7,4
Хлорпікрин	5,3	8,8	11,6
Формальдегід	2,1	2,3	2,5

Таблиця 4. Коефіцієнт зменшення глибини розповсюдження хмари НХР на кожному 1 км закритої місцевості, К_ЗМ.

СВСП	Міська забудова	Сільська забудова	Лісовий масив
Інверсія	3,5		1,8
Ізотермія		2,5	1,7
Конвекція			1,5

Таблиця 5. Середня швидкість переносу хмари забрудненого повітря, яка заражена речовиною W, м/с.

Швидкість вітру V1, м/с	Інверсія	Ізотермія	Конвекція
R <10 км	R ˃10 км	R <10 км	R ˃10 км	R <10 км	R ˃10 км
		2,2	1,5		1,5	1,8
		4,5				3,5
			4,5		4,5
	-	-			-	-
	-	-	7,5		-	-
	-	-			-	-

Примітка. Інверсія та конвекція при швидкості вітру більше 15 м/с постерігаються в рідкісних випадках.

Таблиця 6. Час випарювання деяких СДОР, при швидкості вітру V = 1 м/с, год.

Найменування НХР	Тип сховища
Необваловане	Обваловане
Хлор	1,3
Фосген	1,1
Аміак	1,2
Сірчистий ангідрид	1,3
Сірководень	1,0

Примітка (до табл.6) Поправочний коефіцієнт визначення часу випаровування, для швидкостей вітру більше 1 м/с.

Швидкість вітру, м/с
Поправочний коефіцієнт		0,75	0,6	0,5	0,43	0,25

Таблиця 7. Можливі втрати робітників і службовців та населення від дії НХР, в осередку хімічного ураження, %.

Умови находження людей	Без проти газів	Забезпеченість людей протигазами, %
На відкритій місцевості	90-100
В простіших укриттях, в будівлях										До 4

Примітка до табл. 7. Орієнтовна структура втрат людей в осередку ураження становить, %: легкого ступеню – 25, середнього та тяжкого ступеню (з виходом з ладу не менш ніж на 2-3 тижні і необхідністю госпіталізації) – 40, зі смертельними наслідками – 35.

Таблиця 8. Графік орієнтовної оцінки ступеня вертикальної стійкості повітря (СВСП).

Швидкість вітру, м/с	День	Ніч
	ясно	напів'ясно	хмарно	ясно	напівясно	хмарно
0,5	Конвек		Ізотер	Інвер	Ізотер
0,6-2,0
2,1-4,0
Більше 4,0

Примітка до табл. 8.

Інверсія – такий стан атмосфери, коли нижні шари повітря холодніші за верхні, що перешкоджає переміщенню його по висоті і створює сприятливі умови для розповсюдження зараженого повітря на великі відстані. Спостерігається приблизно за годину після заходу сонця і руйнується протягом години після сходу сонця.

Ізотермія – однакова температура повітря до висоти 20-30 м від поверхні землі, сприяє тривалому застою парів НХР на місцевості, в лісі, населеному пункті і розповсюдженню зараженого повітря на значні відстані. Спостерігається приблизно через 2 години після сходу сонця і руйнується приблизно за 2-2,5 години до заходу сонця.

Конвекція – нижні шари повітря нагріваються сильніше, ніж верхні, відбувається переміщення повітря по вертикалі (тепле – вгору, холодне – вниз), що викликає сильне розсіювання хмари НХР та зниження концентрації. Зазвичай спостерігається за похмурої погоди або сніговому покриві.

3.6 ДІЇ РОБІТНИКІВ, СЛУЖБОВЦІВ ТА НАСЕЛЕННЯ ПРИ АВАРІЯХ З ВИКИДОМ СИЛЬНОДІЮЧИХ ОТРУЙНИХ РЕЧОВИН

Аварії (катастрофи) на хімічно небезпечних об’єктах економіки можуть супроводитися викидом (виливом) сильнодіючих отруйних речовин в атмосферу і на поверхню підстилки. Вдихання зараженого повітря може привести до ураження органів дихання, а також очей, шкірних покровів та інших органів людини.

Особливістю хімічних надзвичайних ситуацій є висока швидкість формування і дія факторів ураження, що викликає необхідність прийняття цілого ряду оперативних і попереджувальних заходів, які спрямовані на захист населення і сил ЦО під час ліквідації їх наслідків. З урахуванням специфіки хімічних небезпечних надзвичайних ситуацій при локалізації і ліквідації їх наслідків приймаються заходи, які спрямовані спочатку на обмеження і призупинення викиду (виливу) СДОР, локалізації хімічного ураження, попередження зараження ґрунту і джерел водозабезпечення населення.

Обмеження і призупинення викиду (виливу) СДОР здійснюється перекриттям кранів і засувок на магістралях подачі СДОР до місця аварії, забиванням отворів на магістралях і ємкостях за допомогою бандажів, хомутів, заглушок, перекачуванням рідини з аварійної ємності в запасну. Ці роботи здійснюються під керівництвом і при безпосередній участі спеціалістів промисловості, що обслуговують аварійне обладнання або супроводжують СДОР при транспортуванні.

Для локалізації хімічного зараження, попередження розповсюдження СДОР та зараження ґрунту і джерел води можуть бути використані різні способи.

Обмеження розливання СДОР на місцевості з метою зменшення площі випаровування здійснюється обвалуванням розлитої речовини, створенням перешкод на шляху розливання, збиранням СДОР в природні поглиблення (ями, канави, кювети), обладнанням спеціальних пасток (ям, поглиблень і т. д.).

При проведенні робіт в першу чергу необхідно попередити попадання СДОР в річки, озера, в підземні комунікації, підвали будинків і споруд і т. д. Роботи можуть бути виконанні за допомогою бульдозерів, скреперів, екскаваторів та іншої техніки В окремих випадках рідка фаза СДОР з метою обмеження розливання може збиратися в спеціальні ємності (бочки).

У зв’язку з цим захист населення і сил ЦО організується при можливості завчасно, а у разі виникнення хімічної надзвичайної ситуації проводиться в мінімально можливі строки. Він організується і проводиться управліннями (відділами) з питань надзвичайних ситуацій і цивільного захисту територій, штабами сил ЦО і суб’єктів господарської діяльності.

Захист населення і сил ЦО від сильнодіючих отруйних речовин – це комплекс організаційних, оперативних, попереджувальних і захисних заходів, що здійснюються з метою виключення або максимального послаблення дії ураження СДОР населення і сил ЦО, збереження їх боєздатності і працездатності.

Комплекс заходів з захисту населення і сил цивільної оборони від наслідків хімічної НС включає:

• організаційні і оперативні заходи з організації, планування і проведення заходів з захисту населення і сил цивільної оборони на підлеглій території;
• інженерно-технічні заходи щодо дотримання умов безпеки при використанні, зберіганні, транспортуванні СДОР;
• підготовку сил і засобів для ліквідації наслідків хімічних надзвичайних ситуацій;
• навчання населення порядку і правилам поведінки в умовах хімічних надзвичайних ситуацій;
• забезпечення засобами індивідуального і колективного захисту;
• забезпечення безпеки населення і використання засобів індивідуального і колективного захисту;
• повсякденний хімічний контроль;
• проведення попереджувальних і профілактичних заходів на хімічних небезпечних об’єктах;
• прогнозування можливих наслідків хімічної НС;
• попередження (оповіщення) про безпосередню небезпеку ураження СДОР;
• тимчасову евакуацію (відселення) населення і сил ЦО із небезпечних районів;
• хімічну розвідку району аварії;
• знаходження і надання медичної допомоги потерпілим;
• локалізацію і ліквідацію наслідків хімічної надзвичайної ситуації.

Об’єм і порядок здійснення заходів з захисту населення і сил цивільної оборони залежать від визначеної обстановки, що може скластися в результаті хімічної надзвичайної аварії (катастрофи), наявності часу, сил і засобів для проведення заходів з захисту та інших факторів.

Великі хімічні небезпечні аварії (катастрофи), особливо з викидом (виливом) сильнодіючих отруйних речовин, можуть нанести відчутні збитки народному господарству і привести до людських жертв.

В зв’язку з цим захист населення і сил ЦО від СДОР має важливе значення і здійснюється на всіх рівнях.

На початок всього захист від СДОР організується і здійснюється безпосередньо на хімічних небезпечних об’єктах, де головна увага приділяється заходам попередження виникнення можливих НС. Вони носять як організаційний, так і інженерно-технічний характер і спрямовані на виявлення і усунення причин аварій (катастроф), максимальне пониження можливих руйнувань і втрат, а також створення умов для своєчасного проведення робіт з локалізації і ліквідації можливих наслідків хімічної небезпечної ситуації.

Всі ці заходи відображаються в плані захисту об’єкта від СДОР, який розробляється з участю всіх головних спеціалістів і штабу цивільної оборони об’єкту. План розробляється, як правило, текстуально з додатками необхідних схем, що пояснюють розміщення об’єкту, сили і засоби при ліквідації аварії (катастрофи), їх організацію, прогноз можливої хімічної обстановки і т. д. Він складається з декілька розділів і визначає підготовку об’єкту до захисту від СДОР і порядок ліквідації наслідків хімічної надзвичайної ситуації.

На відповідних територіях (в населених пунктах, містах обласного підпорядкування і районах), де є небезпека хімічного зараження внаслідок аварій (катастроф) на хімічних небезпечних об’єктах, розробляються плани захисту від СДОР (або розділи у відповідних планах ЦО).

Плани розробляються графічно та з додатком у вигляді пояснювальної записки. В них відображається:

• оцінка можливої хімічної обстановки при аваріях (катастрофах) зі СДОР;
• організація оповіщення про аварію (катастрофу) та її можливі наслідки;
• організація виявлення і контролю хімічної обстановки на відповідній території;
• організація тимчасової евакуації населення і сил цивільної оборони та їх укриття, організація доступу і переміщення людей в зонах зараження;
• організація використання засобів індивідуального і колективного захисту;
• організація здійснення медичних заходів і надання медичної допомоги потерпілим;
• організація і порядок участі сил ЦО і населення в ліквідації наслідків хімічної надзвичайної ситуації.

Оповіщення населення і сил ЦО про факт виникнення хімічної небезпечної аварії (катастрофи) або її передумов, а також про зараження місцевості і повітря, напрямку руху хмари сильнодіючої отруйної речовини здійснюється з метою своєчасного прийняття заходів захисту від хімічної дії СДОР.

Оповіщення про факт аварії повинно передаватися у всі населенні пункти і на об’єкти господарської діяльності, що знаходяться на шляху руху хмари СДОР і в межах площі, що обмежена радіусом, який дорівнює максимальній можливій глибині розповсюдження хмари СДОР при даних метеорологічних умовах.

Після отримання оповіщення про аварію на об’єкті з СДОР приводяться в готовність до використання засоби індивідуального і колективного захисту, а в ряді випадків можуть проводитися підготовчі заходи до проведення тимчасової евакуації (відселення) населення і особового складу сил ЦО.

Головний спосіб оповіщення населення про дії при виникненні надзвичайних ситуацій – це передача повідомлення по мережам провідного мовлення (через квартирні і зовнішні гучномовці), а також через місцеві радіомовні станції і телебачення. Для притягнення уваги населення в екстремальних ситуаціях перед передачею інформації включаються сирени, а також інші сигнальні засоби.

Запам’ятайте! Сирени і переривисті гудки інших сигнальних засобів означають сигнал цивільної оборони "Увага Всім!".

Почувши такий сигнал, негайно треба включити гучномовець, радіоприймач або телевізор і слухати повідомлення управління (відділу, штабу ЦО) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення області (міста обласного підпорядкування, сільського району або у окремих випадках хімічно небезпечного об’єкту).

На кожний випадок надзвичайних ситуацій управлінням (відділом, штабом ЦО) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення області (міста обласного підпорядкування, сільського району та суб’єктом господарської діяльності) готуються приблизні варіанти повідомлень, які потім, з урахуванням конкретних подій, корегуються.

Тема 4. ОЦІНКА ІНЖЕНЕРНОЇ ОБСТАНОВКИ І СТІЙКОСТІ РОБОТИ ПРОМИСЛОВИХ ОБ’ЄКТІВ ПРИ ВИНИКНЕННІ НС

1. Оцінка інженерної обстановки

Сучасна зброя масового знищення характерна великою потужністю та різноманіттям її видів. У разі застосування її по великим містам виникають величезні руйнування будівель, споруд і як наслідок призводить до великих людських жертв. (Приклад: 11 вересня 2001 року - Нью-Йорк під уламками двох хмарочосів опинилися тисячі людей – внаслідок цього, більш як три тисячі загиблих тисячі поранених).

Під час оцінки інженерної обстановки в такому вогнищі визначається:

· місця знаходження захисних споруд та проїзди до них;

· степінь руйнувань будинків, захисних споруд;

· можливість проїздів до об’єктів народного господарства та захисних споруд, де можуть перебувати люди;

· можлива кількість людей в завалених захисних спорудах;

· аварії на комунально – енергетичних мережах та можливість їх впливу на людей вторинних факторів ураження (ел. струм, газ);

· орієнтовний об’єм рятувальних та інших невідкладних робіт (РіНР) в вогнищі ураження.

Особливістю знаходження людей в завалених захисних спорудах є те, що люди в них не можуть знаходитись там довший час тому, що велика кількість людей в обмеженому просторі можуть задихнутися в наслідок не достатньої кількості повітря. І чим довше буде час пошуку таких захисних споруд, тим більше може бути ризик втрати людей в наслідок отруєнь вуглекислим газом.

Основними видами інженерних робіт у вогнищі ураження від потужної сучасної зброї:

· рятування людей, які знаходяться в завалах будівель і в частково зруйнованих будівлях;

· улаштування проїздів для техніки в умовах суцільних завалів від зруйнованих будівель;

· пошук завалених сховищ людей та подача в низ повітря;

· відкопування і відкриття завалених сховищ;

· локалізація та ліквідація аварій на комунально – енергетичних мережах.

Руйнування будівель з утворенням завалів спостерігається при землетрусах силою понад 7-8 балів і надлишкових тисках ударної хвилі понад 0,2-0,3 кгс/см²

Характер завалів при землетрусах

Сила землетрусу, бал	Надлишковий тиск, кгс/см²	Характер завалів
7,5-9 - і більше	0,3-0,9 понад1	окремі суцільні

Завали при землетрусах відрізняються великою висотою безпосередньо на місці зруйнованої будівлі, середина вулиці може бути не заваленою. При вибухах уламки розлітаються. Висота завалів менше, але площі завалів більші. Вулиця вважається заваленою. Якщо незавалена її частина має ширину менше 3,5 метрів.

Завал може складатися з цегляних брил, уламків залізобетонних елементів, металоконструкцій об’ємною вагою 1-1,6 т/м³. Завал висотою 0,5-0,6 м з легких елементів розчищають, завал з важких елементів планують. Влаштовують проїзд зверху завалу.

При значних руйнуваннях і завалах особливо ефективне використання шляхопрокладача БАТ – М („Бізон”) та інженерної машини розгородження ІМР. При відсутності цієї техніки можна застосовувати комплекс з автокрана (або екскаватора) і двох-трьох бульдозерів.

Для подачі повітря в захисні споруди з порушеною вентиляцією і заваленими входами здійснюється розчищення завалених повітрозабірних пристроїв, відкривання або підривання захисних і герметичних дверей або пробивання отвору в стіні з відкопаного приямку.

Дата добавления: 2014-10-17