Системи центрального впорскування

Система є фактично проміжною між карбюраторними та системами розподіленого впорскування. Перевагами її (порівняно з іншими системами впорскування) є простота, надійність та невелика вартість. До недоліків слід віднести нерівномірність розподілення суміші по циліндрах, утворення плівки палива на стінках трубопроводів, великий гідравлічний опір системи.

ПИТАННЯ 1

Як Ви вважаєте, чому системи центрального впорскування, що є проміжними між карбюраторними та системами розподіленого впорскування, з’явилися після останніх. Подумайте та звірте відповідь з вірною.

Ця система (рис. 34) забезпечує подачу палива однією форсункою у впускний трубопровід. Паливо з бака за допомогою електричного насосу через фільтр під тиском 100–150 кПа подається до форсунки. Форсунки керуються електронним блоком на основі інформації від датчиків витрати повітря, положення дросельної заслінки та температури охолодної рідини (та інших параметрів — частоти обертання колінчастого вала, вмісту кисню у відпрацьованих газах тощо). У деяких конструкціях (Mono-Jetronic, Opel-Multec) витратомір повітря відсутній.

Існують схеми (менш розповсюджені) з впорскуванням палива після дросельної заслінки або через отвори у осі заслінки.

Рис. 34. Схема системи центрального впорскування: 1 — вимірювач витрати повітря; 2 — форсунка; 3 — регулятор тиску палива; 4 — електронний блок керування; 5 — акумуляторна батарея; 6 — фільтр; 7 — насос; 8 — датчик положення дросельної заслінки; 9 — датчик температури охолодної рідини; 10 — регулятор холостого ходу

Дата добавления: 2014-10-15