Управління потенціалом підприємства

Ефективність роботи підприємства визначається сприятливістю початкових умов (забезпеченість матеріальними, фінансовими, людськими, інформаційними ресурсами) і раціональною управлінською орієнтацією в їх використанні.

Як відомо, управління - це дія на процес, об'єкт, систему для збереження їх стійкості або переводу з одного стану в інший відповідно до цілей організації.

Суть процесу управління потенціалом підприємства полягає в активному впливі на керований об'єкт із метою підвищення ефективності його функціонування і забезпечення умов для розвитку.

Ефективність процесу управління визначається за допомогою обраних критеріїв: кожному варіанта системи управління відповідає певне значення критерію ефективності. Звідси, оптимальне управління потенціалом полягає в тому, щоб знайти і реалізувати такий варіант управління, при якому відповідний критерій досягне бажаного значення.

Оскільки основним критерієм ефективності функціонування підприємства є досягнення максимального (або заданого) кінцевого результату діяльності при оптимальному використанні виробничих і фінансових ресурсів, то, відповідно, основне завдання управління потенціалом полягає передусім у раціональному розподілі названих ресурсів із метою досягнення найвищих показників. Під досягненням найвищих показників діяльності ми розуміємо найкращі результати стосовно кінцевих цілей діяльності і стратегій розвитку підприємства. Відповідно, необхідно зусилля спрямовані, з одного боку, на формування загальноекономічної стратегії розвитку промислових підприємств шляхом вибору оптимальних функціональних стратегій (виробничої, цінової, інвестиційної), а з іншого боку - на пошук ефективних механізмів (організаційних і фінансових), за допомогою яких можна досягнути поставлених цілей, вдосконаливши процеси організації та відтворення виробничого потенціалу об'єктів управління (промислових підприємств).

Функції управління потенціалом:

1) планування – націлена на виявлення майбутнього потенціалу успіху. З урахуванням довгострокових цілей підприємство повинне вирішити, чи треба намагатися формувати новий потенціал або діяти за раніше наміченим курсом, тобто використовувати уже виявлений;

2) мотивація – націлена на стимулюванні розвитку майбутнього потенціалу підприємства за рахунок стимулювання окремих працівників задля досягнення цілей розвитку потенціалу підприємства.

3) організація – має завданнями створення нового потенціалу та перетворення існуючого у фактори успіху. Підсистема, націлена на створення нового потенціалу, знаходиться у тісному зв'язку з адаптивним (на основі сформованих уявлень, удосконалювання устояних моделей) і генеративним (заснованим на стимулюванні підприємницького духу, виникненні оригінальних компетенцій і ринкових шансів) навчанням. Підсистема, націлена на перетворення існуючого потенціалу у фактори успіху, повинна забезпечити трансформацію компетенцій і внутрішніх ресурсів, які відповідають ринковим шансам, у ринкові конкурентні переваги, що повинні, у свою чергу, впливати на рішення про закупівлі з боку покупця;

3) контролю – виконує функції перевірки ефективності здійснення планів і рішень (чи дотримуються плани, чи досягається адекватна конкурентна позиція, чи забезпечує ця позиція задовільні результати) і постійного контролю за вірогідністю планових передумов. Останнє пов'язано з тим, що будь-який план фактично базується на очікуванні певного розвитку ринкової ситуації, що відрізняється нестабільністю та мінливістю, і тому вимагає постійної перевірки на придатність у випадку можливих змін.

Успіх у будь-якій підприємницькій діяльності в основному визна­чається правильно обраною стратегією управління потенціалом підприємства. Вибір стратегії, в свою чергу, залежить від ряду факторів: яким обсягом потенціалу володіє підприємство; наскільки високий рівень конкурентоспроможності потенціалу підприємства; яка його ринкова частка; ким воно є - лідером, суперником чи аутсайдером; які цілі підприємство ставить перед собою (зміцнити лідерство, вийти в лідери, закріпитися „посередині" або уникнути банкрутства). Залежно від поставлених цілей підприємство обирає ту чи іншу стратегію поведінки на ринку. При цьому сама технологія управління потенці­алом підприємства включає такі етапи:

1. Оцінку структури, динаміки і ефективності використання потенці­алу підприємство.

2. Оцінку конкурентоспроможності потенціалу підприємства.

3. Аналіз резервів і витрат потенціалу підприємства.

4. Вибір стратегії та тактики по підвищенню конкурентоспроможності потенціалу підприємства.

5. Проведення заходів по підвищенню конкурентоспроможності потенціалу підприємства, виходячи з обраної стратегії та тактики.

Дата добавления: 2014-10-17