Склад та структура оборотного капіталу енергетичного підприємства

Оборотним капіталом (обіговими коштами) називають засоби виробництва, що, на відміну від основних фондів, беруть участь тільки в одному виробничому циклі, під час якого цілком переносять свою вартість на вартість готової продукції.

Оборотним капітал називається тому, що він перебуває в постійному обороті. Обігові засоби (кошти) проходять різні форми за схемою: гроші - товар - гроші. Зокрема, за один оборот (виробничий цикл) гроші вкладаються в придбання сировини, під час виробництва сировина трансформується в готову продукцію, після продажу продукції кошти знову повертаються на підприємство у формі грошей. Таким чином, за один оборот оборотні кошти проходять три основні економічні сфери: постачання, виробництво і збут.

Оборотний капітал складається з двох частин - оборотних фондів і фондів обігу.

Оборотні фонди у своїй речовій формі являють собою предмети праці. Вони змінюють свою натуральну форму і фізико-хімічні властивості.

Оборотні фонди містять у собі:

• предмети праці (сировину, основні матеріали і напівфабрикати, допоміжні матеріали, паливо, тару, запасні частини тощо);

• засоби праці з терміном служби не більше одного року - звичайно це малоцінні та швидкозношувані предмети (наприклад, інструменти, господарський інвентар, оснащення, спецодяг);

• незавершене виробництво;

• витрати майбутніх періодів.

До фондів обігу належать:

• готова продукція, що зберігається на складах підприємства;

• товари, відвантажені споживачу, але ним не оплачені;

• кошти в розрахунках і готівка.

Оборотні фонди циркулюють у сфері виробництва й у процесі виготовлення продукції споживаються цілком, отже, цілком переносять свою вартість на створений продукт.

Оборотні фонди – це предмети праці, що беруть участь у одному виробничому циклі, повністю у ньому споживаються, змінюють або втрачають свою початкову форму та переносять свою вартість на виготовлений продукт у повному обсязі. Загалом, до складу оборотних фондів включають виробничі запаси, напівфабрикати, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів. У енергетиці відсутні напівфабрикати та незавершене виробництво, тому оборотні фонди тут представлені виробничими запасами (паливо, сировина, основні та допоміжні матеріали, покупні напівфабрикати, запасні частини для поточного ремонту основних фондів) та витратами майбутніх періодів (пов’язаними з впровадженням та освоєнням нової техніки).

У структурі оборотних фондів ТЕС основне місце посідають паливо, допоміжні матеріали, запасні частини, витрати майбутніх періодів та зовсім відсутні основні матеріали. На ГЕС, у теплових та електричних мережах відсутні витрати не лише на основні матеріали, а й на паливо, а оборотні фонди складаються лише з допоміжних матеріалів та запасних частин для ремонту.

Фонди обігу пов'язані з обслуговуванням процесу обігу товарів. Вони не беруть участі у створенні вартості, а є її носіями. Після закінчення виробничого циклу виготовлення продукції та її реалізації вартість оборотних фондів відшкодовується у виручці від реалізації продукції (робіт, послуг). Це створює можливість систематичного відтворення процесу виробництва, що здійснюється шляхом безупинного кругообігу засобів підприємства. Склад і класифікація оборотних коштів подані на рис. 5.1.

1. Виробничі запаси містять такі елементи:

– сировину й основні матеріали;

– куповані напівфабрикати;

– допоміжні матеріали;

– паливо;

– тару;

– запасні частини для ремонту машин і устаткування;

– малоцінний і швидкозношуваний інструмент, оснащення, господарський інвентар.

2. Незавершене виробництво утворює продукція, що підлягає подальшій обробці. У складі незавершеного виробництва виділяють напівфабрикати власного виробництва, тобто предмети праці, що цілком закінчені в одному цеху і підлягають подальшій обробці в інших цехах того самого підприємства.

3. Витрати майбутніх періодів складаються з понесених підприємством витрат на придбання необхідних для виробництва активів, які поки що не надійшли на підприємство. Прикладом є авансовані витрати підприємства на сировину, матеріали, напівфабрикати тощо. Після одержання підприємством цих елементів у натуральній формі величина відповідних оборотних фондів переходить із групи «витрати майбутніх періодів» у групу «виробничі запаси».

Фонди обігу складають частину засобів підприємства, що перебувають у сфері обігу. До фондів обігу належать:

• готова продукція на складах підприємства;

• продукція відвантажена покупцю, але неоплачена;

• вільні грошові кошти підприємства, що значаться на розрахунковому рахунку підприємства; грошові кошти, які перебувають в незавершених розрахунках, готівка.

Для енергетики характерною рисою є наявність виробничих запасів, які належать до групи оборотних фондів, тому що в її основному виробництві відсутні напівфабрикати і незавершене виробництво.

За джерелами утворення оборотні кошти підприємств поділяють на такі групи:

• власні і прирівняні до них;

• позичені (зокрема у формі кредитів банків);

• залучені (зокрема через акціонування).

Структура оборотних коштів - це кількісне співвідношення окремих елементів у загальному обсязі обігових коштів, виражене у відсотках до підсумку. Типова структура оборотних фондів енергетичного підприємства на прикладі ТЕС подана в табл. 3.1.

Таблиця 3.1. Типова структура оборотних фондів ТЕС

Група оборотних фондів	%
Виробничі запаси:
- паливо
- запасні частини, допоміжні матеріали, малоцінні предмети
Інші, з урахуванням витрат майбутніх періодів
Усього оборотних фондів

Наведені дані свідчать, що в структурі оборотних фондів ТЕС цілком відсутні через особливості технологічного процесу незавершене виробництво та напівфабрикати. У структурі виробничих запасів найбільша частка належить паливу, цілком відсутні витрати на основні матеріали і тару, решту складають допоміжні матеріали і запасні частини для ремонту.

Дата добавления: 2014-10-17