Учасниками функціонування фінансової сфери є держава, фінансові посередники, безпосередні суб'єкти фінансових відносин (кредитори, інвестори, позичальники й т.п.)

Можливість виникнення фінансового ринку криється в розриві між моментом покупки й оплати товару.Саме цей розрив оформляється у вигляді того або іншого зобов'язання. У силу високої ліквідності фінансові зобов'язання самі стають товаром, а місце, де вони купуються й продаються, і прийнято називати фінансовим ринком. Саме виконання умов фінансового зобов'язання й визначає стабільність фінансової системи. Таким чином, місце, де обертаються фінансові зобов'язання, називається фінансовим ринком.

Кон'юнктура валютного ринку.

Аналіз і прогнозування кон'юнктури ринку цінних паперів.

Сучасні методи прогнозування фінансової кон’юнктури.

Особливості кон'юнктури фінансових ринків.

Лекція 16.

Особливості кон'юнктури фінансових, валютних ринків і ринку цінних паперів.

Тема 12

Рекомендації.

Висновки.

Результати дослідження.

Методологія дослідження (характеристика етапів дослідження, перелік використаних джерел інформації, основні характеристики вибірки, методи дослідження).

Мета дослідження (загальна характеристика досліджуваної проблеми, виклад гипотиз, на яких стpоилось дослідження).

Передмова.

Вступ.

План звіту (доповіді) за результатами дослідження

2. Зміст.

9. Додаток (детальна характеристика вибірки, таблиці, діаграми, бібліографія).

У методологічному розділі детально описуються: хто або що стало об'єктом дослідження, використовувані методи збору і обробки інформації (тобто як були зібрані дані і чому був використаний саме вибраний метод, а не інші).

Головним результатом звіту є розділ, в якому викладають отримані результати. Зміст цього розділу рекомендується будувати виходячи з цілей дослідження в логічній послідовності, відбиваючи кожен аспект даної проблеми.

Висновки грунтуються на результатах проведеного дослідження. Рекомендації - пропозиції відносно того, які слід прийняти дії, виходячи з викладених виводів.

Окрім написання звіту дослідники часто також роблять презентацію про методи дослідження і отримані результати. В даному випадку є можливість відповісти на виниклі питання і обговорити отримані результати.

При підготовці до усної презентації доповідачеві необхідно приготувати роздавальний і демонстративний матеріал, що відбиває результати дослідження, визначити ключові питання, що представляють інтерес для аудиторії, бути позитивно налагодженим до присутніх.

Для сучасної ринкової економіки фінансова система є “нервовим центром” економічного механізму. Стан фінансового ринку говорить про “здоров'я” економіки. Впливаючи на фінансовий ринок можна управляти економічною активністю суспільства. Перш ніж перейти до вивчення методів аналізу кон'юнктури фінансового ринку зупинимося на особливостях цієї сфери економіки.

Загальна схема функціонування фінансової сфери виглядає в такий спосіб:

Схема 12.1

У цей час капітал у меншому ступені ототожнюється з нерухомістю або власністю, що приносить певний дохід. Капітал повинен приносити дохід щохвилини в будь-якій формі запозичення: гроші, власність, акції, кредити, певні права й т.п.

Перш ніж перейти до вивчення видів фінансових ринків, згадаємо деякі поняття з курсу “Фінанси”. Залежно від умов реалізації фінансових зобов'язань їх прийнято ділити на:

· готівка;

· безготівкові гроші;

· кредитні зобов'язання;

· фондові зобов'язання.

Залежно від механізму обігу фінансових зобов'язань фінансову систему розділяють на грошову, кредитну й систему фондового ринку. Залежно від умов взаємин учасників фінансового ринку його поділяють на наступні сфери:

· грошову систему держави (взаємовідношенняе на всіх рівнях інтересів);

· банківську систему (відношення на рівні «держава - кредитний посередник – інвестор»);

· бюджетну й податкову систему держави;

· страхову систему;

· фондову систему.

Кожній з перерахованих сфер фінансової системи властива власна інституційна структура.

Фінансовий ринок являє собою складне за структурою утворення. Його не можна розглядати як єдиний ринок. Крім того, великі фінансові ринки мають власну внутрішню структуру. Насамперед, варто відрізняти ринки матеріальних активів від ринків фінансових активів. Ринки матеріальних активів – це ринки товарів і послуг.

Розглянем найбільш загальну класифікацію фінансових ринків.

Фінансові ринки мають справу з фінансовими зобов'язаннями, у тому числі й на реальний товар. Наприклад, ф'ючерсні ринки на поставки реальних товарів.

Фінансові ринки приято класифікувати по наступних групах:

· по видах фінансових інструментів;

· по функціональному призначенню фінансових інструментів;

· по терміновості;

· за часом розміщення фінансових зобов'язань;

· по територіальній ознаці.

По видах фінансових інструментів фінансові ринки можна розділити на:

· ринки золота;

· дорогоцінних металів і каменів;

· грошовий ринок;

· ринки капіталів.

Ринки золота й дорогоцінних металів впливають на кон'юнктуру фінансового ринку. Донедавна золото було (1971 р.) грошовим еквівалентом, однак і сьогодні воно охоче обмінюється на валютні резерви й служить державним резервом у міжнародному обміні.

Грошові ринки – це ринки фінансових зобов'язань зі строками погашення до одного року. Найбільший у світі грошовий ринок перебуває в Нью-Йорку. Іншими великими центрами є Лондон, Токіо, Париж. У свою чергу, грошовий ринок можна розділити на ринки наявних грошових знаків, короткострокових зобов'язань (векселя, депозитні сертифікати й т.п.), валютний ринок, кредитний ринок.

Ринки капіталів – це ринки довгострокових фінансових зобов'язань.

Частина грошового ринку (фінансові зобов'язання яких оформляються у вигляді цінних паперів, що мають самостійне ходіння) і ринок капіталів складають ринок цінних паперів (РЦП).

По функціональному призначенню фінансових інструментів фінансовий ринок ділиться на:

· кредитно-грошовий ринок;

· РЦП;

· страховий ринок;

· іпотечні ринки;

· ф'ючерсні й опціонні ринки;

· ринок споживчого кредиту.

Ринок страхових послуг можна визначити як частину кредитно-грошового ринку. Крім властивим страховим компаніям операцій по страхуванню вони є активними учасниками акумулювання фінансових засобів.

Об'єктом іпотечних ринків виступають позички під житлову, комерційну й промислову нерухомість, а також сільськогосподарські вгіддя (де це дозволено законом).

Ф'ючерсні й опціонні ринки – це ринки угод з реальним товаром під майбутні поставки.

По терміновості фінансові ринки діляться на ринки угод «своп» і «форвард». Своп – це негайна поставка (наприклад, валютний ринок «своп»). Форвард – ринки по угодах з поставкою цінних паперів з відстрочкою або поставкою їх у майбутньому.

За часом розміщення фінансових зобов'язань фінансові ринки діляться на:

· первинні;

· вторинні.

Первинні ринки – ринки першого розміщення фінансових зобов'язань, наприклад акцій. Вторинний – це ринок вільного обертання фінансових зобов'язань, наприклад, їхнього перепродажу.

По територіальній ознаці фінансові ринки діляться на:

· місцеві;

· національні регіональні;

· єдиний національний;

· міжнародні регіональні;

· міжнародні світові;

· світовий.

Дуже важливу роль у фінансовій системі грають фінансові посередники. Залежно від методів акумулювання засобів і форм взаємин з учасниками фінансових операцій фінансові посередники діляться на:

· посередники депозитного типу;

· посередники контрактного типу;

· інвестиційні посередники.

Посередники депозитного типу - це організації, що працюють безпосередньо із грішми або високо ліквідними фінансовими зобов'язаннями. Дані посередники повинні мати високий ступінь довіри з боку суспільних інтересів. До посередників депозитного типу можна віднести банки, ощадні асоціації й кредитні союзи. По суті справи, посередники депозитного типу обслуговують механізм фінансової системи держави.

Дата добавления: 2014-10-15