УСРР на початку 20-х років. Міжнародне і внутрішнє становище. НЕП. Створення СРСР

Радянські республіки на початку 20-х років формально були самостійними. Фактично ж вони утворювали одну державу без назви завдяки панівній у кожній із них єдиній Комуністичній партії. Воєнні дії, що точилися майже безперервно протягом семи років завдали величезної шкоди народному господарству України. Чисельність промислових робітників скоротилася наполовину. Продовольство в селян держава вилучала методом продрозкладки, тобто примусово. Від початку 1921 р. селянські повстання охопили майже всю Україну. Селяни виступали проти продовольчої та посівної розкладки, за вільну торгівлю.

З метою подолання кризи більшовики вдалися до політичних методів. Вимушеною реакцією став відхід від спроб замінити ринковий механізм директивним управлінням. Була впроваджена так звана “нова економічна політика” (НЕП), яка охоплювала період з 1921 до 1928 рр.

НЕП передбачав систему заходів, спрямованих на використання “в інтересах будівництва соціалізму” товарного виробництва, ринкових відносин, економічних методів господарювання. Найважливішими з них були: зміна продрозкладки на продподаток; денаціоналізація частини промислових підприємств, насамперед дрібних; допуск приватного капіталу, заохочення іноземних концесій; відмова від натуралізації господарських відносин та запровадження вільної торгівлі (на території України діяло біля 75 тис. приватних торгових закладів); нормалізація фінансової системи (відновлено у повному обсязі грошовий обіг, банки, кредитні установи, проведено грошову реформу 1922 – 1924 рр., яка зупинила інфляцію); децентралізація керівництва промисловістю.

Поруч з впровадженням непу у 1921-1923 рр. тривав голод. Викликано це було посухою, скороченням виробництва продовольства внаслідок господарської руїни та непомірні реквізиції часів військового комунізму.

НЕП поширювався не тільки на одноосібні селянські господарства, але й на радгоспи. Селянство повністю освоїло конфісковану в поміщиків землю й перевищило дореволюційний рівень виробництва сільськогосподарської продукції.

26 вересня 1922 р. Ленін надіслав листа до Політбюро ЦК РКП (б), в якому висунув і обґрунтував нову форму державного союзу Радянських республік. Пропонувалося, щоб Російська і Закавказька федерації, Україна і Білорусія утворили новий союз федерацій.

10 грудня 1922 р. УІІІ Всеукраїнський з'їзд Рад схвалив Декларацію про утворення Союзу РСР.

30 грудня 1922 р. І з'їзд Рад СРСР в основному затвердив Декларацію про утворення СРСР і Союзний договір. Остаточні тексти цих документів, з урахуванням зауважень і пропозицій союзних республік мав затвердити наступний з'їзд Рад.

Договір про утворення СРСР був пройнятий централізмом. В ст. 13 Договору записано: "Декрети і постанови РНК СРСР обов'язкові для всіх союзних республік і беруться до виконання безпосередньо на всій території Союзу". У компетенції республіки залишається тільки те, що знаходиться поза межами радянської автономії: внутрішні справи, юстиція, освіта, землеробство, охорона здоров'я, соціальне забезпечення.

26 січня 1924 р. відкрився ІІ з'їзд Рад СРСР. Він остаточно затвердив першу Конституцію СРСР. Конституційне оформлення Союзу завершилося.

ІХ Всеукраїнський з'їзд Рад у травні 1925 р. затвердив новий текст Конституції УРСР. У ній законодавчо затверджувалось входження УРСР до складу СРСР, визначалися компетенція і функції республіканських органів влади і управління.

Дата добавления: 2014-10-17