Національні реферативні ресурси в інфосфері України та світу

Загальнодержавна реферативна БД "Україніка наукова" — один з ключових елементів національних інформаційних ресурсів, інтеграційна основа наукової інфосфери України. Її використання має багатоаспектний характер (підготовка та випуск УРЖ, підтримка он-лайнового доступу до реферативної інформації засобами глобальних комп'ютерних мереж, створення в перспективі української служби електронної доставки документів, формування наукової електронної бібліотеки шляхом повнотекстового розширення реферативних записів, проведення широкого спектру бібліометричних, інформетричних і наукометричних досліджень, організація внутрішньо- та міждержавного обміну інформацією).

Традиційно основною формою доведення реферативної інформації до користувачів є РЖ. На основі БД "Україніка наукова" реалізовано випуск трьох галузевих серій Українського реферативного журналу "Джерело" (УРЖ):

· Сер. 1. Природничі науки. Медицина

· Сер. 2. Техніка. Промисловість. Сільське господарство

· Сер. 3. Соціальні та гуманітарні науки. Мистецтво.

Систему реферативних видань організовано таким чином, що навіть за умов значної диференціації галузей науки та великого обсягу літератури, в рамках єдиного видання охоплено всю галузь науки для того, щоб звільнити науковців від необхідності звертатися до РЖ із суміжної спеціальності.

1999 року вийшло 12 номерів журналу, в яких відображено близько 14 тис. українських наукових публікацій. Щомісяця було прореферовано від 1000 до 1200 документів. 2000 року обсяги реферування збільшилися, кожен номер УРЖ охоплював вже близько 1,5 тис. матеріалів. На сьогодні це інформаційне поточне видання містить матеріали, які найбільш повно висвітлюють публікації українських учених.

Всі серії УРЖ включено до каталогу передплатних періодичних видань України. 1999-2000 рр. вони виходили щоквартально. 2001 року з метою підвищення оперативності надання інформації здійснено перехід до їх випуску 6 разів на рік. У перспективі планується більш детальна диференціація серій (зокрема, виокремлення масивів медичної та сільськогосподарської тематики) і забезпечення їх оперативної щомісячної підготовки.

Структура журналу:

1. Основна частина УРЖ — це впорядкована сукупність рефератів і відповідних їм бібліографічних записів. Реферати в УРЖ мають переважно індикативний характер.

Орієнтовний обсяг рефератів для УРЖ — 800-1000 знаків. Розміщення тексту реферату та його видавниче оформлення здійснюється згідно з ГОСТ 7.9-95 "Реферат и аннотация" та ГОСТ 7.5-98 "Журналы, сборники, информационные издания. Издательское оформление публикуемых материалов" [36, 37].

Бібліографічний запис складається з наступних елементів:

o порядковий номер запису (внутрішній індекс реферату), який включає: порядковий номер випуску УРЖ у поточному році; службовий шифр випуску (перший знак Рубрикатора НБУВ, який вказує на галузь знання) і порядковий номер реферату в випуску (номер наводиться перед заголовком реферату);

o бібліографічний опис за ГОСТ 7.1-84 "Библиографическое описание документа: Общие требования и правила составления" [34]. Для УРЖ він починається з заголовка документа, а в кінці опису вказано мову оригіналу;

o текст реферату, анотації чи резюме;

o шифр зберігання в НБУВ, що прискорює пошук та замовлення видання (наводиться в кінці тексту реферату).

2. Довідково-пошуковий апарат УРЖ включає:

o зміст, що подається на початку видання;

o передмову;

o допоміжні покажчики: авторський та покажчик використаних періодичних і продовжуваних видань, поданих в кінці номера.

3. Додаткові відомості можуть включати: рекламу інформаційних видань НБУВ та ІПРІ й правила подання інформації до загальнодержавної реферативної БД та УРЖ.

4. Вихідні відомості, або дані, що ідентифікують та характеризують видання — відповідно до ГОСТ 7.4-95 "Издания. Выходные сведения" та ГОСТ 7.5-98 "Журналы, сборники, информационные издания. Издательское оформление публикуемых материалов" [35, 36].

Загальні принципи та напрями роботи, що стосуються підготовки та випуску УРЖ, визначає Редакційна рада, до складу якої входять провідні вчені, в тому числі керівники ряду інститутів НАН України. Наукове керівництво окремими серіями здійснюють редакційні колегії, які включають провідних фахівців з відповідних наукових дисциплін.

Ефективність РЖ визначається строками його підготовки, широтою (вичерпністю) охоплення наукової літератури, науковим рівнем рефератів, досконалістю системи покажчиків до нього та застосуванням відповідних засобів автоматизації.

Сьогодні УРЖ має ряд недоліків. Один з них — недостатня оперативність (реферат з'являється в УРЖ через 4-6 місяців після опублікування відповідної статті), другий — недосконалість допоміжного довідково-пошукового апарату, оскільки за відсутності універсальних та багатогалузевих наукових тезаурусів українською мовою немає можливості створювати предметні покажчики. Але для БД цей недолік не відіграє значної ролі завдяки можливості пошуку за будь-яким словом з бібліографічного опису документа чи тексту реферату.

Поряд з друкованими версіями УРЖ здійснюється випуск електронних копій журналу на компакт-дисках. Перший комплект CD-ROM-копій УРЖ створено в ІПРІ 1999 року. Ця електронна копія являє собою структурований текстовий файл у форматі PDF (Portable Doсument Format — формат документів, що переноситься), який забезпечує під час відтворення повне збереження графічного й текстового оформлення (формул, графіків, фотоілюстрацій тощо). Програма для читання PDF-документів Adobe Acrobat Reader поширюється безкоштовно. Цей формат у глобальних комп'ютерних мережах є стандартом de facto. Надалі передбачено підготовку та випуск копій БД "Україніка наукова", що дозволить користувачам здійснювати багатоаспектний пошук інформації.

Найбільш оперативним визначено он-лайновий доступ до БД засобами глобальних комп'ютерних мереж, оскільки цей напрям використання реферативної складової національних інформаційних ресурсів забезпечує отримання найновіших даних (інформація в БД поновлюється щомісяця й стає доступною користувачам мережі Internet ще до виходу з друку УРЖ "Джерело"). На початку 1999 року загальнодержавну реферативну БД було встановлено на Internet-вузлі НБУВ (http://www.nbuv.gov.ua/) і з цього часу кожен бажаючий може нею користуватися. Слід відзначити, що на цьому вузлі знаходяться три блоки інформаційних ресурсів Бібліотеки: бібліографічні, реферативні та повнотекстові. Перша складова відображає вітчизняні та соціально й науково значущі зарубіжні твори друку, друга — розкриває зміст вітчизняних наукових публікацій, а третя — надає можливість отримання загальнодоступних комп'ютерних версій публікацій засобами глобальних комп'ютерних мереж. На кінець 2001 року на Internet-вузлі знаходилося 20 тис. файлів, загальний обсяг яких становив 2 GB, з них текстові файли — 25 %, електронні каталоги та бази даних — 75 %. Серед останніх — електронний каталог поточних надходжень до фондів Бібліотеки з 1994 р., електронні каталоги дисертацій та авторефератів дисертацій, отриманих з 1993 р., електронні картотеки видань СРСР-СНД і перекладних видань світового репертуару з 1980 р. Кількість бібліографічних записів у зазначених каталогах та БД перевищує 2 млн.

Пошук у БД "Україніка наукова" здійснюється шляхом введення пошукових термінів (прізвищ авторів, редакторів та укладачів творів друку; слів з назв публікацій і текстів рефератів; року видання твору друку), за тематичними розділами, що обираються з меню, а також за індексами "Рубрикатора НБУВ". Підтримується пошук за основою слів (відсікання справа). Користувачу надається додаткова можливість задання кількості документів для виводу на екран дисплея (20, 50, 100).

Приклади пошуку інформації в БД "Україніка наукова"

Статистика використання інформаційних ресурсів Internet-вузла свідчить, що кількість звертань до реферативної БД перевищує аналогічний показник для електронного каталогу, хоча обсяг останнього більш ніж втричі перевищує кількість записів у БД "Україніка наукова". Принагідно слід відзначити, що за даними 2001 року Internet-вузол НБУВ щодня відвідувало 500-600 абонентів з оригінальними IP-адресами (маються на увазі окремі наукові установи та навчальні заклади тощо). Цими абонентами здійснено 2-3 тис. пошуків у БД Бібліотеки й отримано 8-10 тис. файлів загальним обсягом 80-100 MB.

Он-лайновий доступ до реферативних ресурсів забезпечується спеціалізованою компонентою WWW-IRBIS (ДПНТБ Росії). Слід зазначити, що IRBIS — це створена на базі CDS/ISIS програмна система, що відповідає всім міжнародним вимогам (підтримує MARC-формати, ISO-стандарти, Internet-технології, включаючи протокол Z39.50 для інтеграції розподілених БД, технології повнотекстового та графічного розширення бібліографічних записів для створення електронних бібліотек) і в той же час враховує традиції російської й української бібліотечної справи, зокрема співіснування з "паперовими" технологіями (друк з дотриманням чинних стандартів та інших інструктивно-нормативних документів інвентарних списків, каталожних карток, бібліографічних покажчиків тощо).

Як було зазначено вище, реферативний запис містить шифр зберігання книги/журналу в основному книгосховищі НБУВ. Наявність цього елемента дозволяє в перспективі приступити до створення на основі загальнодержавної реферативної БД української служби електронної доставки документів (electronic document delivery). Електронна доставка документів (ЕДД) нова інформаційна послуга, що стрімко розвивається в країнах з високим рівнем індустрії інформатики. Цьому сприяє поширення глобальних комп'ютерних мереж і підвищення пропускної спроможності телекомунікаційних каналів, можливість інтерактивного дистанційного пошуку в каталогах та БД з наступним замовленням копій публікацій, автоматичне опрацювання замовлень, поява електронних видань і засобів зберігання великих масивів повнотекстової інформації, застосування технічних і програмних засобів сканування та розпізнавання тексту. Такі характеристики ЕДД як оперативність і надійність надання електронних копій (отримати електронну версію публікації сьогодні можна впродовж 24 годин з будь-якої точки земної кулі), можливість взаємовикористання ресурсів бібліотек перетворює її на одну з найперспективніших форм бібліотечного обслуговування.

Більше того, всі згадані якісні зміни в технології підготовки, передачі й використання інформації призведуть до того, що дві основні бібліотечні функції — кумуляція й зберігання джерел інформації та їх передача користувачам — трансформуються. Тепер кожна бібліотека вже не повинна намагатися вичерпно отримувати всі видання, якщо вона має до них гарантований оперативний доступ засобами комп'ютерних мереж. Модель доступу до інформації (власні фонди чи електронна доставка документів) стає основною характеристикою бібліотеки.

За умов можливості оцифровування інформації та значної різноманітності її електронних форм на сьогодні лише бібліотека здатна зберігати цю інформацію й забезпечити її загальнодоступність у повному обсязі. Багато бібліотек вже займаються кумуляцією електронної інформації, однак жодна з них не в змозі зібрати у своїх фондах, наприклад, всі періодичні видання світу. Тому на даному етапі до двох вищезазначених бібліотечних функцій додається нова — сконцентрувати в бібліотеках електронні інформаційні посилання до будь-яких потенційних джерел.

Саме з цих позицій ЕДД слід розглядати як ядро розвитку бібліотечних технологій, а не лише як заміну МБА. Технологія ЕДД в цілому нагадує традиційний МБА — користувач здійснює пошук у БД (або іншим способом дізнається про існування необхідного першоджерела), передає замовлення до служби ЕДД, яка створює електронну копію документа (або використовує раніше виготовлену), і надсилає його користувачу.

Розглянемо цю технологічну схему більш детально. Пошук інформації в БД "Україніка наукова" не викликає ускладнень, оскільки він здійснюється за текстами рефератів мовою, наближеною до природної. Найбільш зручною є форма замовлення, поєднана з пошуковим інтерфейсом. Саме такі форми застосовано у зарубіжних розробках пошукових систем. Крім того в найновіших системах передбачено перевірку локальних фондів і автоматичне відсилання замовлення до служб ЕДД інших бібліотек чи інформаційних центрів. Інколи в таких системах використовуються алгоритми найбільш дешевого чи оперативного виконавця. Можлива також передача замовлень з застосуванням засобів електронної пошти. Перспективними є системи типу Internet Relay Chat, які дозволяють виконувати замовлення копій в режимі реального часу з підтвердженням службами ЕДД прийому замовлення та його виконання.

Для виготовлення електронних копій використовуються спеціальні скануючі пристрої та програмне забезпечення (наприклад, FineReader), що дозволяє створювати Image- чи ASCII-копії публікацій. Служби ЕДД практикують архівацію виконаних замовлень для їх можливого багаторазового використання, оскільки замовлення можуть дублюватися. Передача image-копій найчастіше здійснюється з використанням FTP-серверів, ASCII-копій — електронної поштою. Для надійності функціонування служб ЕДД основними її абонентами мають бути не кінцеві користувачі, а бібліотеки, інформаційні центри та інші суб'єкти системи документальних комунікацій.

Одним з найбільш важливих напрямів використання загальнодержавної реферативної БД "Україніка наукова" є створення на її основі Національної електронної бібліотеки. Технологія формування її інформаційних ресурсів передбачає повнотекстове розширення реферативних записів шляхом встановлення в них гіпертекстових посилань на наявні електронні документи. Ім'я комп'ютерної версії документа знаходиться в області бібліографічного опису, що визначає його електронну адресу та спосіб доступу до повного тексту. Принципи занесення даних у цю область було розроблено IFLA 1997 року і викладено в проекті ISBD (ER) — Міжнародному стандартному бібліографічному описі електронних ресурсів, схваленому на 64-й сесії цієї федерації 1998 року. Рекомендації IFLA знайшли відображення в UNIMARC, зокрема в "Блоці міжнародного використання", де з'явилося нове поле 856 — "Електронна адреса документа". Воно містить інформацію, яка дає можливість визначити місцезнаходження електронної версії документа й отримати доступ до нього.

Основний формат зберігання електронних текстів у Національній електронній бібліотеці — HTML (Hyper Text Markup Language — мова маркірування гіпертекстів). Документ у форматі HTML містить набір спеціальних команд, що дозволяють переглядати текстові матеріали та графічну інформацію, прослуховувати звукові файли, відправляти електронну пошту, переходити на інші сторінки тощо. Створення HTML-документів здійснюється за допомогою будь-якого текстового редактора чи з використанням спеціалізованих HTML-редакторів. Для перегляду документів у цьому форматі розроблено широкий спектр програм-броузерів, найбільш поширеною з яких є Netscape Navigator. Формат HTML відповідає вимогам міжнародного стандарту ISO 8879. Документи, котрі потребують під час відтворення повного збереження абеткового та графічного оформлення (наприклад, рукописи), слід подавати в форматі PDF (Portable Doсument Format — формат документів, що переноситься).

Викладена технологія формування Національної електронної бібліотеки вже пройшла апробацію в НБУВ [68]. З 1999 р. в ній формується фонд електронних документів: авторефератів дисертацій, що надходять з ВАК України (НБУВ — депозитарій цього відомства); електронних версій духовних першоджерел України (Київські глаголичні листки, Львівський Апостол, "Енеїда" Івана Котляревського, "Кобзар" Тараса Шевченка, твори Миколи Гоголя тощо); матеріалів, поданих науковими установами й навчальними закладами (Національним гербарієм України, Одеським державним технічним університетом, Харківським художньо-промисловим інститутом та інші). Важливою складовою Національної електронної бібліотеки є електронні версії опублікованих праць державних і політичних діячів України. На кінець 2001 р. фонд цієї бібліотеки становив 8 тис. документів. Доцільно навести дані про ресурси найбільш відомої в Internet електронної бібліотеки "Project Gutenberg", що була започаткована в США 1971 р. За період майже 30-річного існування обсяг її фондів наближається до такого ж кількісного показника. Це свідчить, що в Україні, яка має значний інтелектуальний потенціал і неадекватний йому рівень науково-видавничої діяльності, створено передумови для включення комп'ютерних версій публікацій в систему наукової комунікації. Адже кінцева мета звертання до вторинної інформації — отримання повних текстів документів.

Електронна бібліотека та реферативна БД як система-навігатор, що допомогає здійснювати пошук необхідної інформації — це саме ті перспективні інформаційні продукти та технології, яких вимагає користувач від сучасної бібліотеки.

Розвиток технологій опрацювання вхідного документального потоку бібліотеки йде в напрямку розкриття знань, зафіксованих у книгах та журналах. Реферативна БД — це перший крок у цьому напрямі після каталогізації. Очевидною вбачається доцільність проведення на основі її інформаційних ресурсів широкого спектру бібліометричних, інформетричних і наукометричних досліджень для отримання кількісних закономірностей, які сприятимуть удосконаленню бібліотечно-бібліографічної, інформаційної й наукової діяльності. Бібліометричні дослідження дозволяють описати кількісні закономірності потоку публікацій науково-технічної та суспільно-політичної літератури для вирішення завдань бібліотекознавства та бібліографознавства, інформетричні — отримати статистичні дані щодо системи наукової комунікації для оптимізації науково-інформаційної діяльності, а наукометричні — кількісні параметри, що відбивають структуру наукових колективів, продуктивність наукової діяльності вчених і фахівців, яка вимірюється кількістю публікацій та цитованістю, взаємозв'язки між різними галузями знань для виявлення об'єктивних закономірностей розвитку науки. Не менш важливою є й підготовка на базі реферативних ресурсів оглядово-аналітичних і прогностичних матеріалів, оскільки підгрунтям для них є наукові дослідження й розробки вітчизняних учених і фахівців. Цей напрям використання БД "Україніка наукова" є перспективним і потребує подальших теоретичних досліджень.

Актуальним є й такий напрям використання реферативної БД "Україніка наукова", як включення вітчизняної наукової інформації до світової системи документальних комунікацій. На сьогодні у різних країнах світу виходить багато РЖ, які повністю або частково дублюють одно одне. На це витрачаються значні кошти. Тому вже давно існує необхідність скорочення такого дублювання шляхом створення міжнародних РЖ або БД і розподіленої підготовки їх складових у різних країнах. Кожна країна, яка приймає участь у підготовці міжнародного РЖ, повинна обробляти за узгодженими правилами публікації своїх учених і фахівців. Цілком зрозуміло, що публікації, які вийшли в певній країні, зазвичай обробляються для своїх РЖ повніше та швидше.

Створення такої міжнародної системи реферування сприяло би досягненню кількох важливих цілей:

· забезпеченню вичерпної повноти та своєчасного відображення світової науково-технічної та суспільно-політичної літератури у єдиній системі наукової інформації;

· інтеграції наук (шляхом вироблення та затвердження єдиної термінології, складання загальних та спеціальних рубрикаторів, класифікацій і тезаурусів, використання методів одних наук у інших тощо):

· заощадженню ресурсів, які витрачаються на самостійне створення РЖ і БД, що частково дублюють одно одне.

Технологічні можливості, які необхідні для створення такої системи вже існують: це мережа Internet, персональні комп'ютери, компакт-диски великої ємності, інші новітні засоби інформаційної техніки. Потрібна лише спрямованість міжнародного наукового співтовариства на вирішення цього завдання.

Проблема створення Всесвітньої системи науково-технічної інформації, що відома за назвою ЮНІСІСТ, вже ставилося в практичному плані в кінці 60-х — на початку 70-х рр. Ця програма розроблялася під егідою ЮНЕСКО та Міжнародної ради наукових спілок і на той час привернула до себе велику увагу світового наукового співтовариства. Але ця програма не мала успіху з таких причин:

1. на той час суспільство ще не володіло технологічними засобами, що необхідні для практичного створення Всесвітньої системи наукової та технічної інформації;

2. між учасниками програми існували певні політичні суперечності.

Сьогодні, коли вказані завади значною мірою вже не існують, настав час повернутися до проблеми корпоративного формування міжнародних реферативних БД. Як приклади таких інформаційних систем можна розглядати описані в попередньому розділі БД MEDLINE, CAS, INIS тощо. Входження України до світової системи наукової комунікації може бути здійснено шляхом виділення галузевих фрагментів загальнодержавної реферативної БД "Україніка наукова" та їх передачі до відповідних міжнародних реферативних БД. Для цього слід організувати співпрацю Національної системи реферування з відповідними службами в інших країнах, а зацікавленим учасникам кооперативного опрацювання наукової інформації в нашій державі перейти до підготовки рефератів українською, російською й англійською мовами. Це сприятиме більш повному відображенню результатів наукових робіт українських учених і фахівців у світовому інформаційному просторі.

Практика показує, що вирішити проблеми створення великих інформаційних систем ізольовано, зусиллями однієї організації чи навіть кількох установ неможливо. Право на існування мають тільки ті підходи та системи, що передбачають механізми підключення їх до інших систем, які стоять вище або нижче чи функціонують на одному рівні.

Запропонована модель національної системи реферування має максимально повно охопити потік української наукової інформації. В її основу покладено поєднання принципів галузевої спеціалізації провідних бібліотек і органів НТІ під час аналітико-синтетичної переробки документального потоку та централізації технологічної обробки інформації при формуванні загальнодержавної реферативної БД та виданні УРЖ.

При цьому треба мати на увазі, що існування розгалуженої системи й великої кількості бібліотечних та інформаційних центрів різного масштабу і значення, які слід залучити до роботи у цьому напрямку, вимагає координації їх діяльності, об'єднання зусиль для вирішення найбільш принципових і складних питань. Тільки за цих умов можливо виключити невиправдане дублювання та паралелізм у роботі в цілому та особливо у видавничій діяльності. НБУВ як загальнодержавний центр реферування вітчизняної наукової літератури повинен координувати роботи зі створення автоматизованих систем реферування на базі галузевих бібліотек і органів інформації. Це є необхідною умовою формування мережі автоматизованих центрів, скоординованих на співдію.

Подальше вдосконалення національної системи реферування значною мірою залежить від створення галузевих підсистем реферативної інформації різних міністерств і відомств, до яких входять як структурні частини відділи наукової інформації та бібліотеки науково-дослідних установ даної галузі. Таким чином може бути сформовано галузеві автоматизовані системи реферування "АПК", "Медицина", "Техніка", "Освіта" тощо. Вони мають стати підсистемами національної системи реферування, що забезпечить раціональний розподіл праці з обробки, зберігання, пошуку та розповсюдження реферативної інформації між усіма учасниками інформаційної системи.

Для створення та експлуатації розподілених інформаційних систем велике значення має організація взаємодії бібліотек та інформаційних центрів різного рівня, починаючи від республіканських і галузевих до відділів та секторів інформації окремих інститутів і установ. Служба реферування НБУВ матиме в своєму розпорядженні масиви інформації на електронних носіях. Відомості щодо принципів відбору інформації, перелік джерел та тематичне охоплення конкретних масивів будуть доведені до відома всіх учасників корпоративної програми створення національної системи реферування. Крім того, НБУВ буде надавати їм реферативну інформацію (на електронних носіях або комп'ютерними мережами) у комунікативному форматі. Питання використання цієї інформації під час організації обслуговування своїх користувачів буде вирішуватися безпосередньо органами інформації та бібліотеками, також як і конвертування інформації у внутрішні формати системи.

Натомість має передбачитися поставка до НБУВ інформації, яка обробляється в галузевих системах згідно погодженому розподілу праці з переробки інформації. У цьому випадку аналітико-синтетична обробка документів проводиться за єдиною методикою.

Слід відзначити, що на сучасному етапі формування та практичного використання інформаційного потенціалу України особливо важливо сконцентрувати зусилля інформаційних установ на впровадженні нових технологій створення інформаційних ресурсів, їх кумуляції та збереження. Майже за всіма переліченими напрямами у НБУВ проводяться роботи, однак отримані фахівцями Бібліотеки здобутки поки що недостатньо використовуються колегами в інших установах.

За перші три роки спільної роботи НБУВ та ІПРІ створено реферативну БД обсягом 50 тис. записів. Щомісячні надходження 2000-2001 рр. становили 1,5 тис. записів. Вони мають усталену тенденцію до зростання (на початку 1999 р. вони складали 1 тис. записів). Збільшення надходжень реферативної інформації досягається за рахунок поступового залучення все більшої кількості редакцій періодичних видань і видавничих організацій до подання в БД "Україніка наукова" відомостей про свою друковану продукцію в електронній формі.

Сьогодні БД вміщує реферати, що розкривають зміст лише 250 українських наукових періодичних видань. Загальна ж кількість серіальних видань в Україні, як вже згадувалося раніше, більше 1000 наукових журналів і продовжуваних видань. Включення всього цього репертуару в загальнодержавну реферативну БД доцільно було б здійснити шляхом організації галузевих та/або регіональних центрів первинної кумуляції інформації. Так, наприклад, певну частину серіальних видань могла б опрацьовувати мережа науково-технічних бібліотек і органів НТІ. Значну користь для становлення національної системи реферування принесла б і організація взаємодії в цьому напрямі з бібліотеками та інформаційними центрами медичного і сільськогосподарського профілю. Центри первинної кумуляції крім перетворення в електронну форму матеріалів, що вже прореферовано, могли б здійснювати також самостійне реферування, систематизацію та підготовку до друку галузевих випусків УРЖ у рамках інтегрованого технологічного циклу.

Підключення до цієї важливої справи інформаційних центрів і провідних бібліотек України з метою реферування галузевих наукових періодичних видань, збірників праць, матеріалів конференцій, мало б значно збільшити обсяги інформації, включеної до єдиного загальнодержавного реферативного інформаційного масиву. Залучення до процесу аналітико-синтетичної переробки інформації обласних бібліотек і органів НТІ дозволило б включити до реферативної БД найважливіші регіональні наукові видання. Бібліотеки вузів могли б узяти на себе обробку серіальних видань своїх установ.

Координацію виконання всіх цих завдань може взяти на себе Національна бібліотека України імені В.І.Вернадського — комплексний бібліотечний, інфоpмаційний, науково-дослідний, культуpний і видавничий центp, що зберігає історичну спадщину, мову і культуру нації, задовольняє універсальні інформаційні потреби суспільства, організовує бібліотечну, бібліографічну та науково-інформаційну діяльність в інтересах усіх народів держави й української діаспори, розвитку виробництва та управління, науки, освіти, культури. При цьому документально-інформаційне забезпечення пріоритетних напрямів розвитку науки, техніки, виробництва залишається одним з головних завдань НБУВ як універсальної бібліотеки загальнодержавного рівня, що має статус національної.

Вкрай важливо, щоб створення та поступовий розвиток системи реферування української наукової літератури здійснювались за науково обгрунтованим планом. Необхідною організаційною передумовою цього є наявність загального методичного керівництва. Воно могло б бути досягнуто, наприклад, шляхом реорганізації Служби реферування НБУВ у Національний центр реферування. Знаходження у складі НАН України забезпечить йому достатньо тісний контакт з мережею науково-дослідних інститутів Академії, галузевими академіями, навчальними установами, видавництвами та видавничими організаціями тощо для забезпечення дійсно вичерпної реферативної інформації щодо результатів наукової діяльності українських учених і фахівців.

Національний центр реферування має виконувати функції:

· розробки єдиних методологічних та науково-методичних підходів до вирішення проблем реферування української наукової літератури, визначення оптимальних моделей розподілу робіт між усіма суб'єктами вітчизняної системи документальних комунікацій;

· кумуляції структурованих текстових файлів та/або БД з галузевою інформацією, наданою учасниками корпоративної програми створення Національної системи реферування;

· підтримки загальнодержавної реферативної БД "Україніка наукова" — інтеграційної основи наукової інфосфери держави;

· формування текстових файлів галузевих серій Українського реферативного журналу;

· здійснення міждержавного обміну реферативною інформацією й доведення до світової спільноти результатів наукових досліджень вітчизняних учених і фахівців.

Виконання всіх цих завдань можливо вже сьогодні завдяки прогресивній структурі НБУВ, поєднанню в ній універсальної наукової бібліотеки та інформаційного центру, що створює значні переваги в інформаційній роботі (забезпечується єдине комплектування фондів, одноразова обробка великих потоків первинної інформації, багаторазове використання літератури як для бібліотечного обслуговування читачів, так і для виконання широкого спектру інформаційних завдань тощо).

Національний центр реферування за цих умов стане інтегруючою основою наукової інфосфери України.

Дата добавления: 2014-10-17