М і н е р а л о г і я

Мінералогія - наука про мінерали, їх склад, фізичні властивості і процеси утворення. Мінералогія належить до геологічних наук, її завдання - всебічне вивчення мінералів. Термін "мінерал" походить від грецького слова "мінера", що означає шматок руди, рудна жила.

Мінералогія спирається на точні науки: фізику твердого тіла, кристалографію, кристалохімію, колоїдну і фізичну хімію. З мінералогією, що належить до геологічних наук, тісно пов'язані інші геологічні науки - геохімія, що займається вивченням розподілу хімічних елементів в земній корі, петрографія, що всесторонньо досліджує гірські породи і геологія, що направлена на пізнання земної кори.

Мінералом (у даний час) називається хімічно і фізично індивідуалізований неорганічний продукт природної фізико-хімічної реакції, що знаходиться в кристалічному стані або був у кристалічному стані і втратив його в результаті метаміктного розпаду.

З хімічної точки зору мінерал - більш менш однорідне тіло, що відповідає певному складу.

З фізико-хімічних позицій мінерал - тверда фаза, стійкість якої визначається температурою і тиском. Природні рідини і гази не є мінералами, а є середовищем утворення мінералів.

З фізичних позицій мінерали - кристалічні тіла, що мають кінцеві розміри та називаються мінеральними індивідами. Для кожного індивіда характерна своя зовнішня форма (габітус). У різних гірських породах і рудах зазвичай мінеральні індивіди знаходяться в зрощенні з іншими індивідами.

З кристалохімічної точки зору мінеральні індивіди характеризуються кристалічною будовою і певним типом структури і хімічним складом. Більшість мінеральних індивідів (~98%) є кристалічними речовинами. До мінералів умовно відносяться також деякі прихованокристалічні і аморфні склоподібні речовини, що являють собою тверді природні речовини.

До мінералів відносять також складові частини інших космічних тіл - метеоритів, планет і їх супутників.

До мінералів також відносять кристалічні продукти життєдіяльності різних організмів, після відмирання яких з цих мінералів утворюються скупчення мінеральної сировини (наприклад, фосфоритів).

Відомо понад 3000 мінеральних видів і приблизно така ж кількість різновидів. Щорічно відкривають декілька десятків мінералів. Широко розповсюджені в природі близько 450 видів, решта ж зустрічаються рідко.

Розповсюдження мінералів в земній корі неоднаково. Разом з мінералами, що зустрічаються на кожному кроці, є і такі, які відомі лише в декількох пунктах земної кулі. Найпоширенішими є польові шпати і кварц, на їх частку відповідно доводиться 55% і 22%.

Головними хімічними елементами, що утворюють мінерали земної кори, крім кисню, який входить до складу 1538 мінералів, є: водень, кремній, алюміній, залізо, кальцій, магній, натрій, калій, титан, вуглець, марганець, фосфор і сірка. Такі елементи як платина, індій, скандій, цезій і ін. утворюють обмежену кількість мінералів (менше 10). Рубідій, реній і деякі інші елементи взагалі не утворюють власних мінералів; вони є ізоморфними елементами, присутніми в кристалічній гратці інших мінералів.

Дата добавления: 2014-10-22