Джерела інноваційних можливостей

План

ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ТЕМА № ІМ-2

ЛЕКЦІЯ 2

Питання для самоперевірки

1. Поясніть, які чинники спонукають організацію до інноваційної діяльності.
2. Як ви розумієте поняття «новація», «нововведення», «інновація»?
3. Чим зумовлена наявність інноваційного лагу? Яким способом можна його зменшити?
4. Вкажіть відмінність між продуктовими, технологічними та ринковими інноваціями.
5. Охарактеризуйте зміст життєвого циклу інновацій.
6. У чому виявляється циклічний характер інновацій?
7. Якими способами може відбуватись процес передавання інновацій з одного етапу життєвого циклу на інший?
8. Охарактеризуйте сутність інноваційного процесу.
9. У чому сутність екстенсивного, інтенсивного та інноваційного типів економічного розвитку?
10. Охарактеризуйте особливості інноваційного розвитку в Україні.
11. Охарактеризуйте сутність інноваційного менеджменту.
12. Опишіть сутність інноваційної теорії Й.Шумпетера. Що є принципово новим у його теорії?

(1 година)

2.1. Джерела інноваційних можливостей

2.2. Інновації на базі нових знань

2.3. Особливості прийняття рішень в інноваційному менеджменті

Практика інноваційного менеджменту використовує різноманітні прийоми і методи для продукування новацій на різних стадіях інноваційного процесу. Вони є складовими технології створення інновацій і належать до класу управлінських інновацій. Технологією називають спосіб перетворення вхідних елементів (матеріалів, сировини, інформації) на вихідні (продукти, послуги). Ресурсом і кінцевим продуктом управлінських технологій є інформація, яка трансформується під впливом управлінських дій із несистематизованої і хаотичної у струнку систему знань, використання якої дає змогу приймати правильні управлінські рішення.

Технологія інноваційного менеджменту — сукупність способів впливу суб'єктів управління на учасників інноваційного процесу з метою спонукання їх до створення і реалізації інновацій, що мають практичну цінність для організації і формують її конкурентні переваги.

Технологія управління інноваційним процесом охоплює методи опрацювання інформації, методи прийняття управлінських рішень, методи генерування інноваційних ідей, розроблення послідовності процесу створення нового продукту чи нового процесу, прийоми впливу на споживачів нового продукту. Більшість із них є результатом емпіричного пошуку, акумулюванням практичного досвіду підприємців і менеджерів.

Ті, що довели свою результативність, широко використовуються, підсилюючи інноваційні можливості організацій і підвищуючи ефективність управління інноваційними процесами.

Джерела інноваційних можливостей

У практиці менеджменту напрацьовано чимало рекомендацій щодо пошуку джерел нових можливостей організації. Потреба в інноваціях виникає за хиткості становища організації на ринку, посилення конкурентної боротьби, слабкості ринкових позицій. Проте підхід до пошуку нових ідей, обумовлений лише проблемами, гальмує розвиток організації. Тому менеджери повинні вміти знаходити можливості, які криються у поєднанні нового стану зовнішнього середовища і потенціалу організації, тобто працювати на випередження.

Важливими чинниками, які найбільшою мірою стимулюють фірми до залучення інновацій, є:

— зниження рівня стабільності надходження на підприємство матеріальних і сировинних ресурсів;

— розширення асортименту продуктів, які претендують на те саме місце на ринку;

— зміна потреб і бажань клієнтів;

— економічні цикли, потрясіння і непевності, що впливають на ринок;

— технологічні зрушення, що зумовлюють зміну сформованих ідеологій виробництва продукції;

— зміни чинного законодавства, які впливають на вектор і силу регулюючого впливу держави на діяльність організацій тощо.

Ці чинники можуть діяти поодинці або в певному поєднанні, відчутно виявляючись або подаючи слабкі сигнали, які поки що не сприймаються усіма суб'єктами ринку як важливі. Саме ці сигнали мають чи не найважливіше значення у формуванні конкурентних переваг, надаючи організації, яка відреагувала на них, можливість випередити конкурентів.

Практичний досвід організацій, що працюють у різних сферах діяльності, свідчить, що головною причиною, яка спонукає їх до пошуку нових можливостей, а отже, до створення інновацій, передусім є зміна в потребах ринку.

Насичення ринку товарами зменшує підприємницький прибуток фірми, що змушує підприємців відшуковувати нові можливості для його отримання. Вони можуть критися у зміні напряму діяльності, освоєнні виробництва нового продукту, знаходженні нових способів використання традиційних ресурсів, залученні принципово нової технології, яка радикально поліпшує властивості товару. Все це інновації, які можуть надати підприємству конкурентні переваги, створити умови для зміцнення його ринкових позицій, забезпечити його стабільний розвиток.

Конкурентні переваги — характеристики підприємства, його продукції чи послуг, які забезпечують йому певні переваги над конкурентами.

Ці переваги зумовлені різними чинниками. Американський фахівець у галузі стратегічного управління М. Портер головними серед них вважає:

— нові технології;

— нові запити покупців;

— появу нового сегмента ринку;

— зміну вартості або наявності компонентів виробництва.

З огляду на значущість для організації її конкурентні переваги поділяють на два типи:

1. Переваги низького рангу, пов'язані з доступністю джерел сировини, наявністю дешевої робочої сили, отриманням тимчасових податкових пільг тощо. Вони нестійкі, оскільки можуть бути скопійовані конкурентами.

2. Переваги високого рангу, пов'язані з наявністю у підприємства кваліфікованого персоналу, здатного використовувати сучасні технології у всіх сферах діяльності, вести інноваційний пошук і створювати новинки, отримувати патенти, розвивати і вдосконалювати матеріально-технічну базу підприємства, забезпечувати високі стандарти його діяльності і формувати позитивний імідж. Такі переваги є тривалими і дають змогу досягати вищої ефективності підприємницької діяльності.

Конкурентні переваги не є вічними, їх завойовують і утримують тільки за ретельно продуманої інноваційної політики й належної організації інноваційної діяльності на підприємстві. Серед них особливе місце належить тим, які стосуються характеристик товару. Їх здатність задовольняти потреби споживачів краще, ніж товари інших виробників, забезпечує прихильність споживачів, зростання обсягу продажу і, як наслідок, зростання прибутку підприємства. Ці характеристики можуть стосуватися і самого товару (послуги), і умов його продажу, що роблять його придбання зручнішим для клієнтів. Так, будівельні фірми, які здають житлові будинки «під ключ», сьогодні не обмежуються лише впровадженням нових будівельних технологій і виконанням суто будівельних робіт. Вони пропонують супутні продукти і послуги. Це сучасні опоряджувальні матеріали, можливість індивідуального перепланування житла, альтернативні джерела обігрівання, послуги з охорони житла тощо.

Підприємці мають уміти простежувати нові можливості у звичному, поєднувати по-новому те, що раніше не поєднувалось, знаходити нові сфери застосування продукту, що задовольняв традиційні потреби, тощо. Джерелами нових ідей можуть бути спілкування із колегами чи друзями, дослідження поведінки споживачів, спостереження за роботою інших фірм, публікації у засобах масової інформації чи галузевих наукових виданнях, відвідування виставок, презентацій, участь у бізнесових форумах.

Зокрема, П. Друкер акцентує на таких джерелах інноваційних можливостей: несподівані події для фірми чи галузі; невідповідність реальності уявленням про неї; інновація, зумовлена потребою технологічного процесу; не усвідомлені всіма зміни в структурі галузі промисловості чи ринку; демографічні зміни; зміни у сприйняттях і значеннях; нові знання.

Чотири перші джерела містяться в організації і мають використовуватись її працівниками як індикатори змін, що вже мали місце або які можна здійснити без особливих зусиль. Інші три належать зовнішньому середовищу. Їх розпізнати дещо важче, але саме тому вони можуть відкривати значно більші можливості для інноваторів.

Порядок аналізу джерел відповідає спадові ймовірності та передбаченню їх появи. Незважаючи на переконаність багатьох у тому, що саме технічні інновації дають найбільшу користь, ймовірність появи чогось радикально нового і цінного надзвичайно мала. І навпаки, систематичний аналіз щоденної роботи дає змогу помітити несподіваний успіх чи несподівану невдачу і перетворити цю зміну на джерело нових можливостей.

Несподівані події для фірми чи галузі. До них належать несподіваний успіх, несподівана невдача, несподівана зовнішня подія.

Несподіваний успіх. Він відкриває чи не найбільше можливостей і характеризується найменшими зусиллями для впровадження інновацій та найменшим ризиком. Однак важливо своєчасно звернути увагу на особливі випадки, наприклад на різке збільшення обсягу продажу товару, який вчора не був нікому цікавий. Якщо наступного дня обсяг знизиться, то випадок можна проігнорувати, хоча він може свідчити про зміну тактики продажу чи зміну н структурі попиту, чим можна скористатися для нарощу-ппння темпів продажу чи навіть диверсифікації бізнесу.

Несподіваний успіх — це не тільки можливість упровадити новацію, а й вимога її впровадження. Однак інколи підприємці з певних причин ігнорують нові можливості, нважаючи їх тимчасовими, незначними, неважливими. Так, одна із швейцарських фармацевтичних компаній посідає перше місце у світі з виробництва ліків для тварин, незважаючи на те що жоден вид ліків не розробила сама. Це стало можливим тому, що компанії — винахідники ліків (головним чином антибіотиків) — у 50-ті роки XX ст. відмовилися обслуговувати ветеринарний ринок, вважаючи, що ці препарати ідуть не за призначенням. Тому, коли до них звернулися з проханням продати ліцензії, вони швидко погодилися, зрадівши можливості позбутися зайвого клопоту.

Керівники організацій повинні ретельно аналізувати причини кожного успіху і вигоду, яку можна отримати. Нехтування успіхом може спричинити втрату можливостей, якими скористаються конкуренти. Прикладом цього є стратегічний прорахунок американської компанії «Юні-век». У 50—60-ті роки XX ст. вона виготовляла найдосконаліші комп'ютери для наукових досліджень. Фірма вважала недостойним заняттям працювати на комерційні підприємства. Це зробила ІВМ, яка 10 років тримала лідерство на ринку, незважаючи на те що її комп'ютери технічно посту-палися комп'ютерам «Юнівек». Подібна ситуація у 70-ті роки склалася у швейцарській годинниковій промисловості, коли японські виробники заполонили світ дешевими електронними годинниками.

Несподівана невдача. Невдачі, як правило, не минають непоміченими. Однак не завжди причиною невдач є поверхова оцінка ринкової ситуації. Деякі з них спричинені суттєвою зміною чи то у сприйняттях споживачів, чи у рівнях їхніх доходів, яку можна використати для успіху. Так, київська фірма «Познякижилбуд», зосередившись на будівництві елітного житла, яке певний час добре купували у Києві, наприкінці 90-х років отримала значно менше замовлень (будівництво починалось за рахунок авансованих проплат майбутніх власників). На перший погляд, ситуа-ція незрозуміла, оскільки потенційних покупців елітного житла у Києві достатньо. Однак ретельне дослідження ринкового попиту засвідчило, що власники квартир, які вже живуть у збудованих раніше будинках, незадоволені рівнем житлово-комунальних послуг, які надавалися на старих умовах (перебої у постачанні води, низька якість ремонтних послуг тощо). Керівництво корпорації, шукаючи вихід із ситуації, почало працювати над поліпшенням обслуговування і розширенням спектра послуг, до яких увійшли: надійна охорона; медичні центри, оснащені сучасним діагностичним і лабораторним обладнанням, де постійно чергує кваліфікований сімейний лікар; підземний паркінг, магазини, фітнес-центри, басейни, пральні та ін. Отже, ретельне дослідження причин зниження попиту дало поштовх розвитку розгалуженого бізнесу, який сприяє нарощуванню темпів розвитку і пошуку додаткових способів диверсифікації своєї діяльності.

Несподівана зовнішня подія. Це джерело вказує на необхідність інноваційних змін. Однак умовою успішного використання несподіваної події є її відповідність рівню знань і компетентності з питань власного бізнесу. Несподівана зовнішня подія дає, насамперед, можливість іншого використання наявного досвіду. Це не зміна, а радше розширення. Нове застосування досвіду передбачає впровадження інновацій до змісту самого продукту або до системи обслуговування чи каналів розподілу.

Невідповідність реальності уявленням про неї. Невідповідність (розбіжність, дисонанс між тим, що є, і тим, що має бути) свідчить про зміну, що вже сталася або може статися у галузі, виробничому процесі чи на ринку. Усвідомлена невідповідність націлює підприємця на визначення її причин і використання її як додаткової можливості отримання доходу. Виокремлюють кілька видів невідповідностей.

Невідповідність уявлень, бажань фактичним еконо-мічним умовам у певній галузі. Наприклад, охорона здо-ров'я в Україні безкоштовна, але її рівень не забезпечує кваліфікованих медичних послуг. Результатом є поява вузькоспеціалізованих платних клінік і приватного медичного обслуговування.

Невідповідність реального стану певної галузі промисловості уявному. Тривалий час вважали, що підвищення ефективності перевезень морським транспортом залежить від швидкості і вантажопідйомності суден, тому суднобудівні компанії зосереджували свої зусилля на цьому.

Інновація, зумовлена потребою технологічного процесу. Усвідомлення необхідності у таких інноваціях виникає в процесі роботи. Американці кажуть: «Мати винаходу — необхідність», росіяни — «Голь на выдумку хитра», українці — «Поки грім не вдарить, мужик не перехреститься». Внаслідок нововведень процес удосконалюється, замінюються його слабкі ланки, усуваються елементи, які погіршували якість роботи. Так, у 1909 р. американці підрахували, що за прогнозованих темпів телефонізації до 1930 р. телефоністками комутатора будуть змушені працювати всі працездатні жінки США. Так винайшли автоматичний комутатор.

Для того щоб запропонувати інновації процесу, необхідно добре його знати, відчувати слабкі місця, бути впевненим у віднайденні кращого способу виконання роботи. Стрімкий прогрес комп'ютерної галузі змушує користувачів комп'ютерів щороку вносити зміни у стандартний комплект, враховуючи можливості, які надають нові типи комплектуючих, або щоразу кращі варіації програмного забезпечення.

Зміни в структурі галузі промисловості чи ринку, не усвідомлені всіма. До 1900 р. автомобіль вважали іграшкою для багатих, тому він був розкішним і дорогим. Для управління ним і його обслуговування слід було пройти спеціальні курси (як у фірмі «Ролс-Ройс»), тобто він був доступним не для всіх. А Генрі Форд, відчувши, як змінюється ринкова структура, сконструював автомобіль для масового споживача. Модель «Ті» коштувала на ринку 1/5 вартості найдешевшої на той час моделі автомобіля; її управління та технічне обслуговування були значно простішими.

Неминучу зміну промислової структури може зумовлювати швидкий розвиток певної галузі, спричинений появою нового типу покупців (наприклад, в останні роки ринок мобільного зв'язку в Україні випереджає за темпами розвитку всі інші галузі, а традиційний телефон залишився привабливим лише для незабезпечених споживачів) або зміною стереотипів продажу (ринок роздрібної торгівлі книгами) чи споживання (ринок їжі швидкого приготування).

Демографічні зміни. Вони полягають у зміні вікової структури населення (за статтю, рівнем освіти, доходів тощо). Від них суттєво залежить, що купуватиметься, ким і в якій кількості. Наприклад, одяг і взуття для дітей та підлітків мають бути насамперед модними, яскравими і недорогими, оскільки розраховані на організм, що швидко росте і змінюється; для літніх людей — теплими, міцними, зручними.

У країнах Західної Європи та Північної Америки на початку 70-х років XX ст. почався стрімкий розвиток туристичного бізнесу, що було зумовлено великою кількістю людей пенсійного віку, які мають високі доходи. Китайські й турецькі промислові та торговельні фірми у 90-ті роки, навпаки, орієнтувались на російський і український ринок, де більшість населення мала низьку купівельну спроможність, тому постачали товар хоч і «одноразовий», зате дешевий.

Щоб знайти нову можливість для підприємництва, зумовлену демографічними змінами, треба не лише володіти статистикою, а й особисто знайомитися із споживачами, аналізувати їх реальне становище, уважно прислухатися до їхніх потреб. Завдяки уважному ставленню до потреб людей звичний бізнес може перетворитися на екстремальний. Наприклад, стомлені жителі мегаполісів все частіше намагаються сховатися від зовнішнього світу. І бізнес відгукнувся на цю потребу: у США можна купити напівфабрикат «куреня», який власник уже сам екіпірує мініатюрними холодильником, телевізором, меблями та ін. Коштують такі «іграшки» від 30 до 60 тис. євро. А в німецькому містечку Рюдсхайм, де вирощують виноград сорту рислінг, в одному із готелів облаштували чотири номери в старих бочках з-під вина. Подібний готель на 100 бочок існував у місті ще на початку минулого століття. Отже, підприємці орієнтуються на вузький сегмент ринку, але ексклюзивність гарантує їм високі доходи.

Зміни у сприйняттях і значеннях. Аналізуючи їх, П. Друкер навів таке порівняння: «У математиці не існує різниці між твердженнями «склянка наполовину повна» і «склянка наполовину порожня». Однак значення цих двох висловів різне, тому й реакція на них різна. Якщо загальне сприйняття змінюється з бачення склянки «наполовину повної» до бачення її «наполовину порожньою», то це свідчить про наявність можливості реалізації якоїсь інновації». Так, один із британських бізнесменів, пославши свого працівника в Індію для визначення місткості ринку взуття, почув від нього, що ринок не перспективний, оскільки «всі індійці ходять босі». На що далекоглядний бізнесмен відповів: «Це ж прекрасно, що вони всі ходять босі. Значить, ринок величезний і саме ми їм дамо змогу купити взуття». Тими ж міркуваннями керувався і другий британець, побачивши, що в Індії немає слабоалкогольних напоїв, зокрема пива. Він першим почав просувати на індійський ринок пиво і очікує на успіх, бо індійці не виготовляють цього напою. Він думає змінити їх сприйняття, показавши через рекламні акції, як класно пити пиво на відпочинку з друзями. Презентації своєї марки пива він робить на молодіжних дискотеках, у елітних клубах, на бізнес-форумах тощо, роздаючи напій безплатно. З наполегливістю і ентузіазмом він використовує кожну нагоду для презентацій і вже отримав перші замовлення із торго-вельної мережі. Бізнесмен планував вийти на проектну потужність у 2008 р., однак бачить, що запланованихобсягів продажу може досягти на рік раніше.

Дата добавления: 2014-10-22