КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Мета роботи. 1. Що засвідчує Державне пробірне клеймо – знак встановленого зразка?
Лабораторна робота №7 Висновки Контрольні питання 1. Що засвідчує Державне пробірне клеймо – знак встановленого зразка? 2. Що таке каратна проба? 3. Назвіть види державних пробірних клейм. 4. В яких країнах прийнята каратна система проб? 5. Як в іменнику позначено 70-ті роки випуску ювелірних виробів? 6. З якого року Державне пробірне клеймо має знак посвідчення – тризуб? 7. Яку форму має іменник? 8. Який відбиток містить цифрове позначення встановленої проби? 9. З якою періодичністю відбиток іменника підлягає реєстрації в органах Державного пробірного контролю? 10. Який суб`єкт підприємницької діяльності отримав право на знак посвідчення – листок каштану? 11. Відбиток іменника – знак встановленого зразка, який засвідчує… 12. Вкажіть шифр підприємства – виготовлювача. 13. Який вид клейма ставиться на рознімні частини ювелірного виробу? 14. Яка Державна служба повинна наносити на кожний виріб із дорогоцінного металу Державне пробірне клеймо? Таблиця 2 - Індивідуальні завдання. Визначення вмісту дорогоцінного металу в сплаві неруйнівними методами 1. Ознайомитися з методами визначення вмісту дорогоцінного металу в сплаві на пробірному камені та безпосередньо на ювелірному виробі. 2. Ознайомитися зі схемами визначення вмісту дорогоцінного металу в сплаві за допомогою пробірних реактивів. 3. Оволодіти методами роботи на пробірному камені за допомогою пробірних голок та пробірних реактивів. 4. Оволодіти методами визначення проби дорогоцінного сплаву за допомогою спеціальних схем та пробірних реактивів. 2. Визначення вмісту дорогоцінного металу в сплаві за допомогою пробірного каменя 2.1. Характеристика пробірного каменя, пробірних голок та пробірних реактивів. У практиці роботи підприємств ювелірної промисловості та експертних організацій пробу дорогоцінних металів у розсипному золоті, сплавах та виробах часто встановлюють за допомогою пробірного каменя, який дає змогу при певних навичках визначати кількість металу з точністю до 10-20 проб. В інспекціях пробірного нагляду при контролі якості виробів, виготовлених із дорогоцінних металів, цей метод дає змогу визначити пробу сплавів з точністю до 0,5 (п'ять проб). Це спосіб приблизного визначення проби сплаву. Перевагами опробування на пробірному камені є збереження цілісності виробів, визначення сплавів у будь-яких виробах, простота та швидкість опробування. Для проведення дослідження необхідні наступні прилади: пробірний камінь, пробірні голки, пробірні реактиви. Пробірний камінь - кременистий сланець чорного кольору (без тріщин та сторонніх включень), дрібнозернистої будови, з добре відшліфованою поверхнею. Пробірні голки- це смужки дорогоцінних сплавів, які припаяні до латунних пластинок, на яких зазначена проба цієї голки. Для кожної проби існує комплект голок, які відрізняються за кольором внаслідок різного вмісту легуючих компонентів. До комплектів пробірних голок кожного виду повинні входити голки кожного стандартного сплаву та голки проміжних проб табл.1. Пробірні реактиви - це водні розчини кислот, сумішей кислот або розчини солей, за допомогою яких опробовують поверхню металу, який дослід-жуєтьсятабл.2. 2.2. Правила роботи з пробірним каменем, пробірними голками та пробірними реактивами. Перед дослідженням поверхню пробірного каменя злегка змащують горіховою або іншою рослинною олією потім протирають насухо. Опробування на пробірному камені пробірними голками полягає в тому, що чистим виробом на пробірний камінь наносять штрих довжиною 10-15 мм та шириною 2-3 мм. Ювелірні вироби перед дослідженням повинні бути ретельно очищенні м'якою ганчіркою, вимиті у спирті або у воді з додаванням невеликої кількості рідкого мила. Біля цього штриха наносять штрих голкою, яка за кольором подібна до сплаву виробу. Після цього на обидва штрихи скляною паличкою наносять реактив, який відповідає пробі голки. Через 10-20 секунд розчин утворює кольорову пляму, якій дають можливість підсохнути, після чого порівнюють відтінки штрихів. Якщо кольори на штрихах від виробу та голки збігаються, то вважають, що проба сплаву, виробу або самородка ідентична пробі відповідного номера пробірної голки. Якщо колір штриха виробу темніший кольору штриха голки тоді проба виробу нижча, і навпаки, якщо колір штриха виробу світліше кольору штриха голки, то проба виробу вища за пробу голки. А в разі, коли реактив на низьку пробу повністю розчиняє смужку металу який досліджують, то вважається, що зразок не містить золота. Визначення срібла можна проводити на пробірному камені без застосування реактивів, використовуючи лише пробірні голки. Однаковий колір смужок свідчить про ідентичність проб, які визначаються. Світліший відтінок штриха виробу порівняно зі штрихом пробірної голки засвідчує, що проба сплаву є нижчою за пробу голки, і навпаки, якщо колір штриха виробу темніше кольору штриха голки, то проба виробу вища за пробу голки.
Таблиця 1 - Види пробірних голок.
Таблиця 2 - Реактиви для опробування
2.3. Визначення проби дорогоцінного сплаву за допомогою спеціальних схем. При відсутності набору стандартних пробірних голок пробу золота та срібла визначають шляхом порівняння. Перед дослідженням поверхню пробірного каменя злегка змащують горіховою або іншою рослинною олією потім протирають насухо. Ювелірні вироби повинні бути ретельно очищенні м'якою ганчіркою, вимиті у спирті або у воді з додаванням невеликої кількості рідкого мила. На пробірному камені натирають однім сплавом два штриха довжиною 10-15 мм та шириною 2-3 мм та змочують їх двома різними, але близькими за концентрацією кислотними реактивами. Реактиви наносять поперек штриха. Наприклад: один штрих змочують реактивом який визначає 900 пробу, а інший - реактивом на 883 пробу. Через 15-20 с реактив одночасно знімають зі штрихів шматочком фільтрувального паперу. Якщо на штриху, який визначає 883 пробу, пляма не утворюється, а на штриху, на який діють реактивом більш високої проби, залишається ледь помітна плямка, вважають, що досліджуваний зразок належить до 900 проби. Дія кислотних реактивів є однотипною: на сплавах вище зазначеної проби реактив не залишає жодного сліду; на сплавах зазначеної проби залишає «тінь» (ледве помітний слід); на сплавах нижче зазначеної проби залишає «опік» (темну пляму), інтенсивність якого залежить від різниці в пробі (табл. 3). Універсальним реактивом для золотих та срібних сплавів можна вважати реактив на 500 пробу золота він рекомендується як початковий при невідомому матеріалі, який досліджується (Рис.1). Це чиста азотна кислота, яка реагує на усі золоті сплави нижче 583 проби. На золотих сплавах нижче 500 проби метал під краплею реактиву починає виділяти бульбашки. Чим нижча проба, тим інтенсивніше виділення. На металах, які не містять золота, реакція миттєва з виділенням зеленої піни та шипінням.
Таблиця 3 - Типова дія реактивів
На сріблі від «чистоти» до 800 проби азотна кислота залишає сірувато-білу матову пляму. Зі зниженням проби срібло під краплею реактиву помітно виділяє бульбашки, а нижче 600 проби - кипить. Для срібла в основному використовують два типи реактивів – азотнокисле срібло та хромпік. Рисунок 1 - Спеціальна схема визначення проби золотих сплавів.
Реактив хромпік – це водний розчин солі двохромовокислого калію з додаванням сірчаної кислоти. Приблизний відсоток вмісту срібла в сплаві можна визначити в інтервалі від «чистоти» до 600 проби. Під дією реактиву срібло 600 проби утворює темний буро-червоний осад. Яскравість плями зростає з підвищенням проби. У межах 780 – 820 проб з'являється жовтогарячий колір. З підвищенням проби червоність зростає: срібло 875 проби реагує червоним кольором, вище 900 проби – криваво-червоним. Нижче 600 проби реакція припиняється, однак, якщо попередньо спробувати сплав азотною кислотою на цьому місті хромпік дасть червону реакцію срібла. Таблиця 4 - Дія розчину хлорного золота на досліджуванні метали та сплави
3. Завдання: визначити проби золотих та срібних сплавів декількох зразків ювелірних виробів. Результати роботи занести в табл. 5
Таблиця 5 – Результати дослідження
Дата добавления: 2014-10-23; Просмотров: 2639; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |