Хімічне зараження місцевості

Аварія на ЧАЕС

Аварія на ЧАЕС супроводжувалася викидом радіоактивних речовин в атмосферу протягом декількох доб, протягом цього часу вітер багаторазово міняв напрямок і силу, випадали опади. У результаті основні зони радіоактивного забруднення після аварії сформувалися досить хаотично й нерівномірно. Площі з високими рівнями потужності доз відносно невеликі по розмірах (площа з потужністю дози 1 рад/год і більше склала всього 10 км ²), але в складі радіонуклідів в аварійному викиді зміст довгоживучих ізотопів було велике. У цілому з урахуванням постійного розпаду радіонуклідів, дифузії радіоактивних речовин у ґрунт, вітрового переносу, змиву опадами й паводковими водами ступінь забруднення через рік (до 1 травня 1987 р.) зменшилася приблизно в 55 разів. Концентрація радіоактивних матеріалів у водних басейнах за те ж час зменшилася більш ніж в 20 разів.

Під час Чорнобильської аварії з 26 квітня по 6 травня 1986 р. з ядерного палива вийшли всі благородні гази, приблизно 10…20 % летючих радіоізотопів йоду, цезію і телуру і 3…6 % більш стабільних радіонуклідів: барію, стронцію, цезію, плутонію тощо.

На 6 травня 1986 р. викинуто близько 1,9∙10¹⁸ Бк, або 63 кг радіонуклідів, що відповідає 3,5 % кількості радіонуклідів у реакторі на момент аварії. А при вибуху атомної бомби потужністю 20 кілотон, скинутої на Хіросіму у 1945 p., утворилося 740 г радіоактивних речовин. Під час аварії і незабаром після неї від радіаційного ураження загинуло 29 осіб, із 30-кілометрової зони евакуйовано 115 тисяч осіб. Великі площі сільськогосподарських угідь і лісу забруднені радіоактивними речовинами, що зробило неможливим їх подальше використання для сільсько- і лісогосподарського виробництва.

Це зумовило те, що на переважній території України, країн ближнього і далекого зарубіжжя радіоактивне забруднення ґрунту, води, продуктів харчування, сільськогосподарської і лісогосподарської сировини та кормів у багато разів перевищувало нормативні показники.

Виходячи з цього, розробку заходів захисту населення в районах розміщення АЕС необхідно проводити на основі розрахунків на найважчий варіант розвитку аварії. При такому варіанті в атмосферу може бути викинуто до 100 % благородних газів, йоду, цезію і телуру, 10…30 % стронцію і до 3 % рутенію і лантану. На момент аварійного зупинення або руйнування реактора загальна активність викиду радіонуклідів може становити до 10 % загальної активності реактора.

Зона хімічного зараження утворюється внаслідок витоку сильнодіючих отруйних речовин (СДОР) при виробничих аваріях, катастрофах, застосуванні бойових отруйних речовин. СДОР можуть бути учасниками технологічних процесів – сировиною, напівпродуктами (хлор, аміак, оксиди сірки, оксиди азоту, сірководень, фосген, синильна кислота, галогенводні й ін.). СДОР можуть викликати поразки шкіри, дихальних органів, очей й ін. При виробничій аварії з викидом СДОР утвориться заражена хмара, що називається первиною хмарою. Її склад, розміри й форма залежать від властивостей і кількості СДОР, метеоумов і т.д. Вторинне хімічне зараження людей може відбутися при контакті їх із зараженою технікою або місцевістю.

В Краматорську є сім хімічно небезпечних об’єктів, в зонах поблизу цих об’єктів проживають 40600 осіб (18,2% мешканців міста). У місті зосереджено 9,1 тон хлору та 31 тон аміаку, площа можливих зон хімічного забруднення складає 125,2 км².

Таблиця 2.12 – Класифікація основних сильнодіючих отруйних речовин за ступенем небезпеки

№№ пп.	Сильно діючі отруйні речовини	Клас небезпеки	ГДК, мг/ м^3
1	2	3	4
	Аміак
	Азотна кислота
	Анілін		0,1
	Ангідрид сірчаний
	Ангідрид оцтовий
	Ацетонціангідрид		0,9
	Бензол
	Бензол хлористий		0,5
	Бром		0,5
	Бромбензол
	Бромистий гептил		0,5
	Гідрозингідрат		0,1
	Діметиламін
	Дихлоретан
	Етилен оксид
	Метанол

Продовження таблиці 2.12

1
	Метил акрилат
	Метил бромистий
	Метил хлористий
	Нітрил акрилової кислоти		0,5
	Олеум
	Пропілен оксид
	Перекис водню		1,4
	Перлхлоретилен
	Соляна кислота
	Сірководень
	Сірковуглець
	Трихлорсилан
	Трихлоретилен
	Толуол
	Оцтова кислота
	Фосген		0,5
	Фтористий водень		0,5
	Фурфурол
	Хлор
	Хлорпікрин		0,7
	Хлорбензол
	Хлорсульфонова кислота
	Хлороформ

Таблиця 2.13 – Клас небезпеки СДОР за ступенем дії на організм людини

Клас небезпеки	Сильно діючі отруйні речовини	ССК, мг/ м^3
	Речовини надзвичайно небезпечні	<500
	Речовини високо небезпечні	501-5000
	Речовини помірно небезпечні	5001-50000
	Речовини мало небезпечні	> 50001

ССК – середня смертельна токсична доза LС₅₀, яка приводить до загибелі 50% людей або тварин при 2…4 годинній інгаляційній дії.

Таблиця 2.14 – Характеристика СДОР за ступенями токсичності

Клас токсичності	ГДК в повітрі, мг/ м^3	Середні смертельні
Концентрація, мг/л	Доза при внутрішньому надходженні, мг/кг
Надзвичайно токсичні	0,1	<1	<1
Високо токсичні	0,1-1	1-5	1-50
Сильно токсичні	1,1-10	6-20	51-500
Помірно токсичні	Теж	21-80	501-5000
Мало токсичні	>10	81-160	5001-15000
Практично не токсичні	–	>160	>15000

Дата добавления: 2014-10-23