Стаття 14. Охорона вантажів і об'єктів транспорту

Стаття 13. Відповідальність підприємств транспорту

Відповідальність підприємств транспорту за невиконання або ненале­жне вико­нання зобов'язань щодо перевезення пасажирів, багажу, а та­кож відпо­відальність перед пасажиром за несвоєчасне подання транспорту визначається кодек­сами (статутами) окремих видів транспорту та іншими законодавчими ак­тами України.

Підприємство транспорту, діяльність якого пов'язана з підвищеною небез­пекою, несе матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну внаслі­док заги­белі або ушкодження здоров'я пасажира під час користування тран­спортом, у порядку, встановленому чинним законодавством України.

Підприємства транспорту відповідають за втрату, нестачу, псування і по­ш­кодження прийнятих для перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фа­ктич­ної шкоди, якщо вони не доведуть, що втрата, нестача, псування або пош­ко­дження ста­лися не з їх вини. Підприємства транспорту несуть відповіда­ль­ність за шкоду, заподіяну на­вколишньому природному середовищу, згідно з чинним законодавством України.

Підприємства транспорту забезпечують збереження вантажів та багажу з часу їх прийняття для перевезення і до видачі їх одержувачам, якщо інше не пе­редбачено договором.

Охорона вантажів і об'єктів транспорту, а також проведення протипо­жеж­ної профілактичної роботи та контроль за виконанням встановлених вимог по­жеж­ної безпеки, ліквідація пожеж на транспорті здійснюються працівни­ками підп­риємств транспорту у встановленому порядку.

Перелік вантажів, що підлягають спеціальній охороні та супроводу, затверджу­ється Кабінетом Міністрів України. Порядок охорони та супро­воду та­ких ван­тажів встановлюється центральним органом виконавчої влади в галузі транспо­рту.

Перелік військових вантажів, порядок охорони і супроводу їх караулами вста­новлюються Міністерством оборони України за погодженням з централь­ним органом виконавчої влади в галузі транспорту.

Охорона та супровід небезпечних і цінних вантажів за переліком, за­твердженим Кабінетом Міністрів України, забезпечуються відправниками або одержува­чами вантажів протягом усього шляху руху.

Порядок охорони та супроводу вантажів, що швидко псуються, визна­ча­ється відправниками (одержувачами) вантажів самостійно і погоджу­ється з центра­ль­ним органом виконавчої влади в галузі транспорту.

Охорона громадського порядку, забезпечення особистої безпеки грома­дян, за­хист їх прав, свобод і законних інтересів, запобігання правопорушен­ням та їх при­пинення, виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили, за­хист власності від злочинних посягань, державний пожежний нагляд на транс­порті за­безпечуються органами Міністерства внутрішніх справ України при сприянні підприємств транспорту.

Дата добавления: 2014-10-23