Конституційне право –провідна галузь національного права України

План лекції

Лекція

на тему „Основи Конституційного права України”

1. Конституційне право –провідна галузь національного права України.

2. Державні символи України.

3. Загальна характеристика Конституції України та її юридичні властивості.

4. Громадянство України як один із інститутів конституційного права.

5. Загальна характеристика основних прав, свобод і обов'язки людини і громадянина, гарантії їх дотримання.

6. Верховна Рада України.

7. Президент України: конституційний статус й повноваження.

8. Кабінет Міністрів України, центральні й місцеві органи влади.

9. Територіальний устрій України.

10. Поняття судової влади та основні засади правосуддя в Україні.

11. Конституційний Суд України, його функції та завдання.

12. Система судів України.

13. Поняття судочинства.

14. Прокуратура Україна.

15. Правовий статус міліції.

16. Правовий статус Служби безпеки України.

Конституційне право України як галузь права і законодавства являє собою систему правових норм і нормативно-правових актів та інших джерел, що регулюють відносини, пов’язані з основами конституційного ладу, правового статусу особи, народовладдям, територіальним устроєм суспільства і держави.

Предметом конституційного права України є коло суспільних відносин, що виникають у процесі організації та здійснення публічної влади. Ці відносини характеризуються певною специфікою, а саме: стосуються всіх найважливіших сфер життєдіяльності суспільства; виступають як базові в політичній, економічній, духовній, соціальній та інших сферах життя суспільства.

Під принципами конституційно-правового регулювання розуміють найзагальніші нормативно-регулятивні правила поведінки, в яких відображаються сутність і соціальне призначення конституційного регулювання суспільних відносин.

До них відносять принципи:

1) верховенства права;

2) верховенства і прямої дії конституції та законів у системі нормативно-правових актів;

3) загальної демократії;

4) політичного, економічного та ідеологічного плюралізму;

5) поділ влади;

6) гуманізму;

7) пріоритетності норм і принципів міжнародного права порівняно з вітчизняним законодавством;

8) державного та іншого гарантування прав, свобод і обов’язків людини і громадянина, народовладдя, захисту суверенітету й територіальної цілісності України.

Конституційно-правова норма – це загальнообов’язкове правило поведінки, встановлене чи санкціоноване державою з метою регулювання та охорони певних суспільних відносин, які становлять предмет конституційного права. Їхніми специфічними ознаками є те, що вони:

1) регулюють особливе коло суспільних відносин, що безпосередньо стосується здійснення народовладдя;

2) встановлюють порядок створення інших правових норм, який є обов’язковим для інших галузей права;

3) мають вищу юридичну силу щодо інших правових норм;

4) відрізняються особливою структурою, для них не є характерною тричленна структура (гіпотеза, диспозиція та санкція), мають лише диспозицію.

Метод конституційно-правового регулювання – це сукупність способів і засобів, за допомогою яких упорядковуються суспільні відносини, що становлять предмет конституційного права. Він характеризується:

1) найбільшою загальністю;

2) максимально високим юридичним рівнем;

3) імперативністю;

4) універсальністю;

5) доцільністю;

6) поєднанням прямого й опосередкованого регулювання.

Джерелами сучасного конституційного права України, під якими розуміють чинні нормативно-правові акти, слід відзначити:

1) Конституцію України – основне джерело права;

2) Конституційні закони – закони, що вносять зміни й доповнення до Конституції;

3) звичайні закони – закони, що містять конституційно-правові принципи та норми;

4) інші акти Верховної Ради України та акти Всеукраїнського референдуму;

5) певні нормативні акти Президента України;

6) деякі нормативні постанови Кабінету Міністрів України;

7) окремі акти представницьких органів місцевого самоврядування, їхні регламенти.

Під терміном конституційний лад звичайно розуміють такий порядок, при якому дотримуються права і свободи людини й громадянина, держава підпорядкована праву (є конституційною), сприяє утвердженню справедливих, гуманних і правових взаємозв’язків між людиною, громадянським суспільством і державою.

Конституційна держава характеризується такими рисами:

1) обмеженістю (підпорядкованістю) державної влади правом і народним суверенітетом;

2) забезпеченням такої обмеженості відповідними гарантіями.

Не можна ототожнювати поняття „конституційний лад” і „державний лад”. Останнє є більш ширшим, ніж перше.

Державний лад - це система основних політико-правових, економічних, соціальних відносин, які закріплюються державно-правовими (конституційно-правовими) нормами.

Засади конституційного ладу – це система основних принципів організації державної влади в конституційній державі, взаємовідносини держави з людиною, громадянським суспільством.

Основні принципи конституційного ладу України:

1) суверенітет;

2) демократизм;

3) гуманізм;

4) соціальність;

5) верховенство права;

6) унітаризм;

7) розподіл влади;

8) плюралізм;

9) республіканізм;

10) рівність усіх суб’єктів права власності перед законом.

Дата добавления: 2014-10-23