Порівняльна характеристика норм права і моралі

Мораль і право в системі соціальних норм

Право належить до соціальних норм, що регулюють суспільні відносини між людьми та їх організаціями (суспільними утвореннями й об’єднаннями людей). "Усі соціальні норми залежно від їх ролі й місця в системі соціального регулювання поділяють на правові або юридичні, моральні, релігійні, корпоративні, політичні норми, звичаї і традиції.

Місце норм права в системі соціальних норм зумовлюється тими ознаками, які суттєво відрізняють правові норми від інших елементів цієї системи. Ці ознаки наочно виявляються, якщо порівняти норми права з нормами моралі, із ними вони найбільше взаємодіють у процесі регулювання конкретних суспільних відносин (табл. 1.1):

Таблиця 1.1

Норми права	Норми моралі
1. Формулюються державними органами. У первіснообщинному суспільстві не існували	1. Існують у будь-якому суспільстві, власне й до виникнення держави
2. Встановлюються або санкціонуються відповідними державними органами від імені держави, виражають її волю	2. Відображають волю всього суспільства або певних верств населення
3. Встановлюються у спеціально визначених формах (закон, указ та ін.)	3. Існують здебільшого у свідомості людей і формального визначення не мають
4. Набувають чинності, змінюються і скасовуютіся офіційно в точно визначеному порядку	4. Складаються, поширюються і відмирають повільно впродовж тривалого часу
5. Утворюють єдину погоджену систему наказів і є загальнообов ‘язковими	5. Єдності, погодженості наказів і формальної загальнообов’язковості не мають
6. Забезпечуються заходами державного примусу	6. Забезпечуються позадершавними засобами: звичаями, внутрішніми мотивами тощо
7. Містять детальну регламентацію поведінки суб’єктів, формулюють їхні конкретні права й обов’язки	7. Є загальними правилами поведінки суб’єктів, сформульованими у вигляді принципів, ідей тощо

З наведеного зіставлення видно, що у нормах права з найбільшою ясністю і повнотою юридично оформлюються вимоги до поведінки тих чи інших суб’єктів; від імені держави регулюються не всі, а лише найважливіші з її погляду суспільні відносини; тільки вони забезпечуються всіма наявними в держави засобами. Усе це свідчить про те, що в системі соціальних норм, чинних у суспільстві, в якому сформувалася держава, норми права посідають чітко визначене провідне місце.

Слід зазначити, що попри свою зрозумілість і привабливість норми моралі не можуть бути єдиним або панівним регулятором людської поведінки. Адже критерії, що лежать у їхній основі («добро», «зло»), мають досить неконкретний характер, і різні суб’єкти вкладають у них різний зміст. Наприклад, таке соціальне явище, як безробіття, з точки зору підприємця е добром – воно забезпечує ринок надлишком робочої сили, дає змогу зменшували розміри оплати праці робітників і тим самим збільшувати свої прибутки. Але з позиції робітника безробіття – зло, яке знецінює Його робочу силу, утруднює пошук засобів до існування тощо.

Водночас певні моральні категорії, справедливість, гуманізм та деякі інші, досить активно сприймаються правом і враховуються: при формулюванні конкретних правових норм.

Дата добавления: 2014-10-15