Цивільне законодавство

Цивільне законодавство – сукупність нормативно-правових актів, які регулюють особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), що ґрунтуються на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Співвідношення між цивільним правом і цивільним законодавством виглядає так:

- цивільне право – сукупність концепцій, правових ідей, юридичних норм;

- цивільне законодавство – система нормативних актів, що регулюють цивільні відносини.

Таким чином, цивільне право може бути охарактеризоване як внутрішня форма права, зміст якого визначається соціальними та економічними особливостями регульованих ним суспільних відносин, а цивільне законодавство – як зовнішня форма права, обумовлена його змістом. Звідси випливає, що цивільне право становить зміст цивільного законодавства, а останнє є формою вираження цивільного права.

Під час визначення поняття «цивільне законодавство» порушується важливе питання: що слід розуміти під терміном «законодавство»?

Відповідь слід шукати насамперед у площині взаємної залежності категорій «закон» і «законодавство». Наприклад, чи стосується поняття «законодавство» лише законів, чи ним охоплюються також і підзаконні акти загально-нормативного характеру.

Загальними принципами цивільного законодавства є:

а) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини;

б) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків передбачених законом;

в) свобода договору;

г) свобода підприємництва;

ґ) можливість судового захисту цивільних прав у разі їх порушення;

д) справедливість, добросовісність і розумність.

Цивільне законодавство виконує такі основні функції в суспільстві:

- охоронну;

- регулятивну (статичну і динамічну);

- стимулювальну;

- профілактичну (виховну).

Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України.

Актами цивільного законодавства є також інші закони, які видаються відповідно до Конституції України та зазначеного Кодексу.

Зокрема, на регулювання й розвиток цивільно-правових відносин спрямовані:

- Закон України «Про власність» від 7 лютого 1991 p.;

- Закон України «Про підприємства в Україні» від 27 березня 1991 p.;

- Закон України «Про підприємництво» від 7 лютого 1991 p.;

- Закон України «Про цінні папери і фондову біржу» від 18 червня 1991 р. тощо.

Серед інших нормативних актів, які містять цивільно-правові норми, є укази Президента України (наприклад, Указ Президента України «Про тимчасове Положення про правову охорону об’єктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій: в Україні» від 18 вересня 1992 p.), постанови й розпорядження Уряду України (скажімо, Постанова Кабінету Міністрів України «Про мінімальні ставки авторської винагороди за використання творів літератури і мистецтва» від 18 листопада 1994 p.), а також положення, інструкції, накази та інші відомчі нормативні акти, які стосуються майнових і особистих немайнових відносин, що ухвалюються міністерствами й відомствами України.

Цивільний кодекс (ЦК) України – одна з форм кодифікації цивільного законодавства, є єдиним законодавчим актом, в якому систематизовано цивільно-правові норми. Він складається із Загальної та Особливої частин.

Загальна частина містить основні положення, статті, що стосуються суб’єктів та об’єктів цивільних прав, правочинів, представництва й довіреності, строків та термінів, позовної давності.

Особлива частина охоплює такі інститути: особисті немайнові права фізичної особи (загальні положення; особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи та її соціальне буття); право власності та інші речові права (поняття й види права власності, підстави його набуття і припинення, право спільної власності, право власності на землю та помешкання, захист права власності, речові права на чуже майно); право інтелектуальної власності; зобов’язальне право (загальні положення, окремі договори та зобов’язання); спадкове право.

Крім того, Цивільний кодекс складається з шести книг, що охоплюють 107 глав.

Книга 1 – «Загальна частина» – містить 4 розділи і 19 глав:

♦ основні положення (цивільне законодавство України; підстави виникнення цивільних прав та обов’язків, здійснення цивільних прав та виконання обов’язків; захист цивільного права);

♦ особи (2 підрозділи: фізична особа – загальні положення про фізичну особу; фізична особа як підприємець; опіка та піклування; юридична особа – загальні положення про юридичну особу; підприємницькі товариства; правові форми участі держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад у відносинах, що регулюються цивільним законодавством; органи та представники, через яких діють держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади у цивільних відносинах; відповідальність за зобов’язаннями держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад);

♦ об’єкти цивільних прав (загальні положення про об’єкти цивільних прав; речі, майно; цінні папери; нематеріальні блага);

♦ правочини та представництво (правочини; представництво; строки та терміни, позовна давність).

Книга 2 – «Особисті немайнові права фізичної особи» – охоплює З глави:

♦ загальні положення;

♦ особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи;

♦ особисті немайнові права, що забезпечують її соціальне буття.

Книга 3 – «Право власності та інші речові права» – містить 2 розділи та 12 глав:

♦ право власності (загальні положення про право власності, набуття права власності; припинення орава власності; право спільної власності; право власності на землю (земельну ділянку); право власності на помешкання; «захист права власності);

♦ речові права на чуже майно (загальні положення; право володіння чужим майном; право обмеженого користування чужим майном; право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб; право користування чужою земельною ділянкою для забудови).

Книга 4 – «Право інтелектуальної власності» – містить 10 глав:

♦ загальні положення;

♦ право інтелектуальної власності на матеріальні та художні твори, комп’ютерні програми, компіляції даних (авторське право);

♦ виконання фонограми, відеограми та програми (передачі) організації мовлення (суміжні права);

♦ наукове відкриття;

♦ компонування (топографію) інтегральної мікросхеми;

♦ раціоналізаторську пропозицію;

♦ сорт рослин і породу тварин;

♦ комерційне (фірмове) найменування;

♦ географічне зазначення;

♦ конфіденційну інформацію (комерційну таємницю).

Книга 5 – «Зобов’язальне право» складається з 3 розділів та 56 глав:

♦ загальні положення (виконання зобов’язань; забезпечення зобов’язань; припинення зобов’язань; правові наслідки порушення зобов’язання, відповідальність за порушення зобов’язання);

♦ загальні положення про договори (поняття та умови договору; укладання, зміна та розірвання договору);

♦ окремі види зобов’язань (купівля–продаж, постачання, міна, дарування, підряд, рента, найом тощо).

Книга 6 – «Спадкове право» – містить 7 глав:

♦ загальні положення про спадкування;

♦ спадкування за заповітом;

♦ спадкування за законом;

♦ спадковий договір;

♦ здійснення права на спадкування;

♦ виконання заповіту;

♦ оформлення права на спадщину.

Дата добавления: 2014-10-15