Порядок роботи з приладом

Перед включенням сигналізатора відкрити передню кришку датчика і, натиснувши до упора на штовхальник розподільної коробки, закрити кришку датчика.

Включити сигналізатор тумблером «СЕТЬ-ВЫКЛ.» на датчику (у випадку другого варіанта постачання після включення датчика включити блок живлення тумблером «ВКЛ. – ВЫКЛ.»).

У процесі роботи сигналізатора необхідно стежити за появою сигналу «ОПАСНО», періодично контролювати утримання дози реактиву, величину напруги за вольтметром у положеннях «4», «6» «7» (величина напруги повинна бути 26 ± 3 В, 26 ± 3 В, 20 ± 0,2 В відповідно).

Після закриття кришки контактора перевірити спрацьовування мікроперемикача контактора. Для цього, переключивши тумблер «РАБОТА-НАСТРОЙКА» в положення «НАСТРОЙКА», повернути ручку «ПОДСВЕТКА» за годинниковою стрілкою і переконатися у відхиленні стрілки мікроамперметра. Після перевірки повернути ручку «ПОДСВЕТКА» проти годинникової стрілки до упора і переключити тумблер у положення «РАБОТА». Перевірити наявність реактиву у верхньому баці по часу роботи (одного заправлення вистачає на 6‑7 год. роботи) або візуально через горловину верхнього бака. Своєчасно зливати відпрацьований реактив з нижнього баку.

В режимі відбору проби сигналізатор переключається автоматично в момент появи сигналу «ОПАСНО» і працює в цьому режимі протягом 2‑х хв.

Після відбору проби (вимикання повітродувки і звукового сигналу) виключити сигналізатор, відгвинтити накидну гайку сепаратора-пробовідбірника, зняти контейнер, закрити його спеціальною кришкою і направити для аналізу із супровідним донесенням про час і місце відбору проби.

Перед установкою запасного контейнера натиснути до упора штовхальник розподільної коробки, переключити тумблер у положення «НАСТРОЙКА», включити сигналізатор і зробити продувку повітряного тракту датчика.

За наявністю в повітряному тракті залишків спецдомішок лампочка «ОПАСНО» буде короткочасно включатися через кожні 50‑75 сек.

Продув повітряного тракту повітрям, вільним від спецдомішок, продовжуйте після припинення включення лампи «ОПАСНО» ще протягом не менше 3‑х хв.

Після продуву повітряного тракту виключити сигналізатор, переключити тумблер у положення «РАБОТА» й установити запасний контейнер із комплекту ЗІП на місце знятого.

Після закінчення роботи перевірити стан амортизаторів і затягування болтів їх кріплення. Відкрийте передню кришку датчика, зробіть зовнішній огляд складових частин датчика. Переконайтеся у відсутності течі реактиву з гідросистеми.

Видаліть пил і бруд м’яким дрантям.

При вимиканні сигналізатора на час більше 6 год. і при навколишній температурі нижче мінус 20°С злийте реактив з гідравлічної системи датчика.

Для запобігання можливого засмічення жиклера конденсатом, що загустів, який стікає з повітродувки в трубопровід жиклера, після закінчення роботи від’єднайте трубопровід від дросельного пристрою. Оглянути і за необхідністю прочистіть жиклер.

Щодоби перед роботою перевіряйте установку чутливості за радіоізотопним джерелом світла і працездатністю розподільної коробки.

У процесі навчання при температурі вище 0°С допускається заповнювати гідравлічну систему датчика дистильованою водою замість реактиву. Після зливу промиваєте гідравлічну систему реактивом.

4.4. Комплект пристосувань для відбору проб КПО‑1

Комплект пристосувань для відбору проб КПО‑1 (рис.4.24) призначений для відбору проб ґрунту, води, харчових продуктів і інших матеріалів, які заражені радіоактивними та отруйними речовинами, а також біологічними засобами.

Комплект пристосувань для відбору проб КПО‑1 входить до спеціального обладнання (в якості засобу відбору проб для дослідження) наступних зразків озброєння військ РХБ захисту:

а) розвідувальні хімічні машини: УАЗ‑469рхб; БРДМ‑2рхб; РХМ‑4.

б) польові хімічні лабораторії: ПХЛ‑1; АЛ‑4 (4М).

До комплекту КПО‑1входить: коробка; відбірник проб ґрунту (в коробці); рукоятка; сачок (ручка велика і мала, кільце в зборі); пенал в зборі (флакон з ложкою, флакон зі стержнем, флакон з піпеткою, флакон в зборі); ремінь; банка (3 шт); водозабірник; щуп; совок; мішок (10 шт); шпагат (5 м); бинт марлевий (10 см ´ 5 м); вата гігроскопічна (25 г); ніж господарський; ножиці; пінцет анатомічний; вкладиш; паспорт.

Маса комплекту –6,4 кг. Габаритні розміри, мм: довжина – 315; ширина – 135; висота – 199,5.

Рис.4.24. Комплект пристосувань для відбору проб КПО‑1:
1 – коробка; 2 – відбірник проб; 3 – сачок; 4 – пенал в зборі;
5 – банка; 6 – водозабірник; 7 – пінцет; 8 – совок; 9 – щуп;
10 – ніж; 11 – ножиці; 12 – вата; 13 – бинт; 14 – шпагат;
15 – мішок; 16 – свердло; 17 – ремінь; 18 – вкладиш; 19 – мішок

Рис.4.25. Відбірник проб ґрунту 1 – різець; 2 – чека; 3 – виштовхувач; 4 – пружина; 5, 6 – втулки; 7 – гайка; 8 – рукоятка; 9 – свердло  

Відбірник проб ґрунту (рис.25) складається з трьох основних частин: висікача; рукоятки; свердла.

В робочому положенні виштовхувач висікача знаходиться в піднятому положенні. При ударі висікача о грунт стакан заповнюється пробою. Після цього, натиском на втулку, проба виштовхуються в банку. Пружина повертає виштовхувач в робоче положення.

Для очистки відбірника проб ґрунту потрібно висікач вивернути з рукоятки, вийняти чеку і розібрати висікач. Під час відбору проб твердого і мерзлого ґрунту використовують свердло, яке ввертають в рукоятку. При обертанні рукоятки свердло роздрібнює грунт. Пробу, яку роздрібнюють, збирають в банку за допомогою совка.

Сачок призначений для ловлі комах. Він складається з марлевого мішка, що кріпиться до металевого кільця і двох з’ємних ручок, які приєднуються до сачка за допомогою різьби.

Пенал в зборі являє собою поліетиленовий циліндр з 4‑ма скляними флаконами. Пенал з флаконами призначений для взяття проб з метою проведення біологічного аналізу.

Проби ґрунту для біологічних досліджень беруть переважно в місцях найбільш імовірного їх зараження (навколо вирв після вибуху боєприпасів). Для цього потрібно дістати з пенала флакон, вийняти з нього металеву ложечку і обережно в 2‑3 місцях взяти з поверхні 5‑10 г ґрунту, помістити її до флакону, щільно закрити пробкою і направити до лабораторії.

Проби з відкритих поверхонь (озброєння, бойової техніки, споруд, осколків боєприпасів і т.п.) беруться шляхом зняття мазків. Для цього потрібно з пеналу взяти флакон зі стержнем, вийняти пробку з закріпленим на неї тампоном і протерти їм поверхні, по можливості в тих місцях, де маються сліди рідини, що осіла, або порошкоподібних речовин. Після зняття мазків тампон помістити до флакону і направити до лабораторії.

Щуп являє собою пусте шилоподібне пристосування для відбору проб сипких матеріалів без розкриття м’якої тари.

Проба береться з поверхневого шару безпосередньо під мішковиною. Для цього необхідно щуп ввести під мішковину отвором догори, повернути на 360° і обережно дістати з мішка, відвернути ручку і висипати пробу в банку. Таким способом з рівних місць мішка зробити декілька відборів проби.

Рис.4.26. Водозабірник: 1 – корпус; 2 – пробка (кришка); 3 – прокладка; 4 – диск  

Водозабірник (рис.4.26) являє собою металевий корпус, який закритий зверху пробкою. Знизу до прокладки прикріплений диск, що надає водозабірнику стійке положення. До цієї ж прокладки прикріплений сталевий канат, який проходить ззовні через пробку. Водозабірник призначений для забору проб води з любого рівня водойми до глибини 30 м. Під час відбору проб води з водойми необхідно спочатку опустити диск водозабірника в воду на необхідну глибину, тримаючи в руці пробку і корпус, потім послідовно опустити корпус і пробку. Заповнений водозабірник дістати з водойми і вилити пробу в банку.

Під час відбору проб з дна водойми опустити на дно диск, тримаючи корпус і пробку в руці. Відмутите ґрунт на дні декілька разів, піднімаючи і опускаючи диск, тримаючи в натягнутому положенні канат, послідовно опустити корпус і пробку, дістати водозабірник і вилити з нього пробу в банку.

Банка (скляна) ємністю 100 мл служить для зберігання проб. Банка з пробою щільно закривається гвинтовою пластмасовою кришкою з гумовою прокладкою. На кожної банці є паперова етикетка, на якій робиться відповідний запис після упаковки проби.

Дата добавления: 2014-10-31