Вимоги до сержантів строкової служби з охорони навколишнього природного середовища в ході повсякденної діяльності військ

Вимоги екологічної безпеки при здійсненні
пересування на місцевості:

- пересування техніки відділення проводити, по можливості, з використанням ґрунтових доріг, поза дорогами з твердим покриттям;

- в місцях проведення привалів та відпочинку підлеглих негайно усувати протікання ПММ на ґрунт;

- контролювати, щоб місця для відхожих потреб на період стоянки техніки і відпочинку підлеглого особового складу обов’язково оброблялися хлорним вапном, засипалися землею та закладалися шарами ґрунту;

- перед подоланням водних перешкод техніка відділення повинна бути очищена від масел та спеціального палива;

- під час здійснення пересування об'їжджати живі загороди, посадки, відкриті корені дерев, берегові зони;

- забороняти долати водні перешкоди тим машинам, де підтікає мастило.

Вимоги екологічної безпеки при інженерному обладнанні позицій та постановці інженерних загороджень:

- позиції відділення потрібно обладнувати на достатній відстані від дерев та кущів;

- верхній шар ґрунту разом з травою особовому складу слід обережно знімати та складати таким чином, щоб після відходу з позицій можна було відновити колишній стан рослинного покриву;

- окопи машин відділення слід регулярно перевіряти на забруднення від можливого проливу ПММ;

- при наявності підтікання ПММ необхідно здійснити заходи по його усуненню;

- максимально зменшувати кількість вирубаних дерев.

Вимоги екологічної безпеки при обладнанні польових таборів:

- контролювати, щоб особовий склад не розводив в лісі;

- під час залишення місця польового табору необхідно проконтролювати засипання та зарівнювання ям особовим складом, відновлення ним первинного стану рослинного покрову;

- двигуни машин повинні працювати лише за необхідністю;

- обмежувати роботу двигунів техніки у нічний час;

- постійно слідкувати за технічною справністю закріплених за відділенням машин та агрегатів;

- контролювати збір відходів за окремими видами та у різні контейнери;

- контролювати вивезення сміття у призначені місця;

- контролювати, щоб вода після приготування їжі або після вмивання не зливалася в водні джерела;

- контролювати, щоб промаслене сміття негайно знищувалося;

- контролювати, щоб перед убуттям підлеглих місце польового туалету засипалося вапном і землею.

Вимоги екологічної безпеки при користуванні
пально–мастильними матеріалами:

- забороняти заправку машин або переливання ПММ поблизу водоймищ, а також на природній території, яка охороняється;

- забороняти використовувати відкритий вогонь під час робіт з ПММ;

- слідкувати, щоб пальне підлеглими переливалося на спеціальних майданчиках або на дорогах з твердим покриттям;

- контролювати, щоб під час робіт з ПММ підлеглі підставляли бак, відро або підкладали брезент, щоб при цьому не допускалося попадання ПММ на землю;

- контролювати, щоб під час заправки машин або переливанні пального підлеглі використовували лійки;

- контролювати, щоб ємності після використання, підлеглі негайно щільно закривали, в тому числі й порожні;

- слідкувати, щоб ємності з паливом зберігалися тільки кришкою угору;

- контролювати, щоб брудні ПММ зберігалися завжди окремо.

При витоку ПММ сержант повинен:

1. Терміново доповісти про це командиру взводу.

2. Місце події слід негайно взяти під охорону.

3. Заборонити користування відкритим вогнищем; електричні прилади негайно вимкнути.

4. У випадку пожежі для тушіння використовувати тільки пінні або сухі вогнегасники, пісок, але не воду.

5. Прийняти заходи щодо запобігання подальшого витікання мастила.

Вимоги екологічної безпеки при обслуговуванні та ремонті техніки, поводженні з боєприпасами:

- забороняти розташовувати місця обслуговування і ремонту техніки поблизу водоймищ або водоохоронних зон;

- техніку відділення потрібно перевірити на герметичність;

- негерметичну техніку слід обов’язково маркірувати;

- контролювати, щоб на ємностях з відходами обов’язково вказувався їх вміст (тобто вид відходів);

- роботи по обслуговуванню техніки відділення, по можливості, проводити в межах військового містечка;

- контролювати, щоб обслуговуванню піддавалися тільки ті вузли та деталі, які потрібні безпосередньо для експлуатації;

- контролювати, щоб замаслені деталі витиралися папером або дрантям, для решти дозволяється використовування води без миючих засобів;

- контролювати збір брудного паперу та дрантя до одних контейнерів, а промаслені обтирочні матеріали – до інших;

- забороняти особовому складу залишати на місцевості боєприпаси та їх складові частини;

- слідкувати, щоб боєприпаси постійно були під охороною.

Вимоги екологічної безпеки при застосуванні
спеціальних видів боєприпасів:

- категорично забороняти застосовування спеціальних боєприпасів біля людей, особливо тих які не мають індивідуальних засобів захисту;

- забороняти застосування хлорпікрину біля територій, де знаходяться тварини;

- контролювати, щоб усі спеціальні боєприпаси надійно охоронялися та застосовувалися згідно визначених правил поводження;

- забороняти торкатися боєприпасів які не вибухнули крім особами спеціалістами;

- виконувати заходи безпеки і часові показники перебування підлеглих в зоні аерозольних утворень;

- забороняти перебування підлеглих в зоні аерозольного маскування без протигазу;

- забороняти залучення непідготовлених осіб до роботи з димовими засобами;

- забороняти доступ до рубежу димопуску на відстань ближче ніж десять метрів;

- забороняти застосовувати димові засоби в закритих приміщеннях і герметизованих відсіках;

- забезпечити вивід постраждалих із зони задимлення і надання їм кваліфікованої медичної допомоги.

Вимоги екологічної безпеки під час ліквідації наслідків застосування противником ЗМУ:

- слідкувати, щоб під час проведення спеціальної обробки з навчальною метою підлеглими застосовувалася виключно вода, яку потрібно після занять збирати у відстійники з послідуючою нейтралізацією з неї палива і масел;

- слідкувати, щоб під час використання дегазуючих, дезактивуючих, дезинфікуючих розчинів (речовин) використовувалися майданчики з бетонним покриттям;

- контролювати, щоб під час проведення робіт з дегазуючими, дезактивуючими, дезинфікуючими розчинами (речовинами) з навчальною метою підлеглі обов’язково використовували ЗІЗ та майданчики для їх одягання та знімання;

- контролювати, щоб підлеглі одягали та знімали ЗІЗ тільки в спеціально відведених для цього місцях;

- постійно контролювати стан ЗІЗ;

- забороняти знімання ЗІЗ без дозволу командира взводу;

- на учбових ділянках забороняти підлеглим курити та приймати їжу;

- контролювати, щоб особовий склад по закінченні робіт пройшов помивку та санітарну обробку;

- після закінчення навчань проводити разом з особовим складом відновлення навколишнього середовища до його первинного стану.

ЛІТЕРАТУРА

1. Учебник сержанта химических войск / Под ред. В.И.Бухтоярова. – М.: Воениздат, 1988.

2. Учебник сержанта химических войск / Под ред. Ю.А.Кряжева. – М.: Воениздат, 1975.

3. Боевой устав Сухопутных войск. – Ч.1. – М.: Воениздат, 1989.

4. Боевой устав Сухопутных войск. – Ч.2. – М.: Воениздат, 1989.

5. Бойовий статут Сухопутних військ. – Ч.3. – К.: Варта, 1995.

6. Тактика дій частин (підрозділів) військ РХБ захисту. – К.: НАОУ, 2003.

7. Тактичні розрахунки із завдань служби радіаційного, хімічного, біологічного захисту. – Х.: ХІТВ, 2004.

8. Аерозольна протидія технічним засобам розвідки високоточної зброї противника в бою та операціях. – К.: НАОУ, 2002.

9. Основи забезпечения РХБ захисту військ в бою та операціях. – К.: АЗСУ, 1997.

10. Жеребцов А.А. Аерозольное противодействие ВТО противника в бою и операции. – М.: ВАХЗ, 1985.

11. Методика тактико-специальной подготовки подразделений химических войск. – Ч.1. – М.: Воениздат, 1981.

12. Методика тактико-специальной подготовки подразделений химических войск. – Ч.2. – М.: Воениздат, 1982.

13. Гутченко А.Г., Радченко І.О., Пухарев В.Н., Вальченко О.І. Основи воєнно-хімічної метрології. – Х.: ХВУ, 2002.

14. Дегазация, дезактивация и дезинфекция /Под ред. д.т.н. Титова В.Е. / Ч.2. Основы устройства и эксплуатации средств специальной обработки. – М.: ВАХЗ. 1984.

15. Наставление по боевому применению химических войск. – Ч.2. – М.: Воениздат,1990.

16. Основные процессы и аппараты химической технологии и их автоматизация. – М.: ВАХЗ, 1986.

17. Основные процессы и аппараты военно-химической технологии. – М.: ВМФ, 1991.

18. Руководство по специальной обработке. – М.: Воениздат, 1988.

19. Руководство по специальной обработке в подразделениях. – М.: Воениздат, 1989.

20. Средства и способы дегазации, дезактивации и дезинфекции. Санитарная обработка людей. – М.: Воениздат, 1969.

21. Технические средства специальной обработки и аэрозольной маскировки. Зажигательное оружие. – Х.: ХВУ, 1988.

22. Озброєння і засоби військ РХБ захисту. – Х.: ХІТВ. – Вип.2. – 2003.

23. Основы дозиметрии и дозиметрические приборы. – М.: Воениздат МО СССР. – 1970.

24. Еременко В.Г. Технические средства радиационной разведки и контроля. – Х.: ХВУ, 1990.

25. Линков П.М. Приборы радиационной, химической разведки и дозиметрического контроля. – Ч.2: Методическое пособие. – Х.: ХВВКИУ РВ, 1983.

26. Подготовка подразделений к защите от ядерного, химического, бактериологического (биологического) и зажигательного оружия. – М.: Воениздат МО СССР, 1989.

27. Защита от оружия массового поражения / Под ред. В.В.Мясникова. – М.: Воениздат, 1989.

28. Руководство по эксплуатации средств идивидуальной и коллективной защиты. – Ч.2. – М. Воениздат, 1988.

29. Руководство по эксплуатации средств защиты органов дыхания личного состава. – М. Воениздат, 1985.

30. Руководство по нормам и порядку эксплуатации идивидуальных средств защиты в боевых условиях. – М. Воениздат, 1970.

31. Мальгин Н.И., Простов Ю.П. Основы эксплуатации и ремонта вооружения химических войск и средств защиты. – М.: ВАХЗ, 1971.

32. Александров В.Н., Емельянов В.И. Отравляющие вещества. – М.: Воениздат, 1990.

33. Франке З. Химия отравляющих веществ. – Ч.1. – М.: Химия, 1973.

34. Жуковский М.А. Боевые химические вещества. – М.: Воениздат, 1968.

35. Боевые токсические химические вещества / Баталов А.И., Болотов В.В., Блажеевский Н.Е. и др. – Х.: ХВУ, 1998. – 338 с.

36. Чмут О.І., Баталов А.І., Сахаров Г.В., Мартинюк І.М. Засоби індивідуального і колективного захисту. – Х.: ХІТВ, 2004. – 272 с.

37. Блажеєвський М.Є., Баталов А.І., Петров С.І., Сахаров Г.В., Новіков О.І., Чмут О.І. Технічні засоби індикації отруйних речовин. – Х: ХІТВ, 2003. – 160 с.

38. Збірник нормативів з бойової підготовки для з’єднань, частин, підрозділів військ РХБ захисту. – К., 1995.

39. Артем’єв С.Р., Карєєв А.Г., Пісня Л.А., Вальченко О.І., Абрамсон А.Н., Грек А.М. Збірник нормативно-правових актів України та керівних документів Міністерства оборони України з питань охорони довкілля: Довідник. – Х.: ХІТВ, 2004. – 304 с.

40. Вальченко О.І., Артем’єв С.Р., Карєєв А.Г. Забезпечення екологічної безпеки під час виконання заходів бойової підготовки військ. – Х.: ХІТВ, 2004. – 40 с.

41. Вальченко О.І., Артем’єв С.Р., Карєєв А.Г. Забезпечення екологічної безпеки під час експлуатації озброєння та військової техніки. – Х.: ХІТВ, 2004. – 28 с.

42. Білявський Г.О., Бутченко Л.І., Навроцький В.М. Основи екології: теорія та практикум: Навчальний посібник. – К.: Лібра, 2002. – 352 с.

Додаток 1

Дата добавления: 2014-10-31