Розглянути на мал.1.А велику вегетативну форму дизентерійної амеби (Entamoeba histolytica) – forma magna

Завдання. 1.

Хід заняття.

До проведення практичного заняття з медичної біології

Інструкція

(для студентів)

Тема: «Найпростіші паразити людини. Клас Саркодові та Джгутикові».

Спеціальність: Сестринська справа.

Оснащення: тестові завдання, ситуаційні задачі, мікроскопи, постійні мікропрепарати паразитів представників класу Саркодові та Джгутикові, інструкції для проведення практичних занять.

Навчальна мета: Ознайомитися із паразитарними формами представників підцарства Найпростіші. Вивчити особливості будови та цикли розвитку паразитів, знати шляхи зараження, способи лабораторної діагностики та профілактики захворювань, спричинених представниками класу саркодові та джгутикові. Навчитись розрізняти паразитів людини на різних стадіях їх життєвого циклу.

1. Конкретні цілі:

Знати:

1. Характеристику саркодових, джгутикових.

2. Морфофізіологічні особливості:

ü Дизентерійної амеби (Entamoeba histolytica), кишкової амеби (Entamoeba coli), ротової амеби (Entamoeba gingivalis).

ü Кишкової трихомонади (Trichomonas hominis), піхвової трихомонади (Trichomonas vaginalis).

ü Лямблії (Lamblia intestinalis).

ü Лейшманії (Leishmania tropica, Leishmania donovani).

ü Trypanosoma brucei gambiense та Trypanosoma brucei rhodesiense – збудники африканського трипаносомозу родезійського та гамбійського типу, Trypanosoma cruzi – збудник Американського трипаносомозу.

3. Методи лабораторної діагностики захворювань, збудниками яких є представники саркодових, джгутикових.

4. Медичне значення паразитичних саркодових, джгутикових.

5. Заходи особистої й громадської профілактики хвороб, що спричинюються представниками саркодових, джгутикових.

Вміти:

1. Ідентифікувати за систематичними ознаками представників саркодових і джгутикових, які мають медичне значення.

2. Обґрунтовувати методи лабораторної діагностики та основні заходи особистої й громадської профілактики хвороб, збудниками яких є саркодові і джгутикові.

Домашнє завдання:

Література:

1. Медична біологія: підручник / В.В. Барціховський, П.Я. Шерстюк. – К.: ВСВ «Медицина», 2011. - с. 197-211.

2. Медична біологія: підручник / М.Д. Нарійчук, Т.А. Решетняк; за ред. проф. А.Д. Тимченка. – К.: Медицина, 2009 – с. 191-208.

3. Медична Біологія: Підруч. для студ. мед. спеціальностей ВУЗів ІІI—ІV рівнів акредитації / Кол. авт.; за ред. проф. В.П. Пішака та проф. Ю.І. Бажори. — Вінниця: Нова книга, 2004. - с.438-472.

4. Биология /Ярыгин В.Н., Волков И.Н., Васильева В.И. и др.; Под ред. проф. В.Н. Ярыгина. – М.:Медицина, 1987. с.333-355.

Викладач Василенко Ю.М.

Зверніть увагу на її розміри, форму, будову. На препараті добре видно ядро з чітко вираженою ядерною оболонкою. У ядрі можна побачити хроматинову грудочку. Цитоплазма дизентерійної амеби має світлий зовнішній шар — ектоплазму і внутрішній темніший — ендоплазму. В ендоплазмі знайдіть травну вакуолю з фагоцитованими еритроцитами. Необхідно запам'ятати, що наявність еритроцитів у цитоплазмі дизентерійної амеби — важлива діагностична ознака, за якою її відрізняють від представників інших видів амеб.

На мал.2. позначити а) ядро; б) ектоплазму; в) ендоплазму; г) травні вакуолі з фагоцитованими еритроцитами.

Мал. 1. Амеба дизентерійна(Entamoeba hystolytica). А – велика вегетативна форма (f. magna). Б – дрібна вегетативна форма (f. minuta). 1 – ектоплазма; 2 – ендоплазма; 3 – псевдоподії; 4 – ядро з хроматиновою грудочкою; 5 – травна вакуоля з фагоцитованими еритроцитами.

Мал. 2. Мікропрепарат дизентерійної амеби, тканинна вегетативна форма.

1.2. Розглянути на мал.3. цисту дизентерійної амеби. Зверніть увагу на правильно круглу форму цисти і наявність у її цитоплазмі чотирьох ядер однакового розміру.

Мал 3. Циста амеби дизентерійної. 1 – ядра; 2 – цитоплазма; 3 – оболонка.

Дата добавления: 2014-10-31