Як біла тінь суворої скорботи

Бо чагарями спогадів прослалася

Як антрацит видінь, як кремінь крику

вилискує Люципера очима.

І не спіши вперед,

твоя дорога дальня.

(В.Стус)

Отаке ти. людське горе, отака ти, чорна хлань, демократіє свободи і свободо німувань.

(В.Стус)

Розгорнена метафора містить кілька метафоризованих компо­нентів і охоплює більший семантичний простір у висловленні:

Зажурених двоє віч,

криві терези рамен,

гербарій дзвінких долонь —

з ночі.

Ти десь живеш на призабутім березі

моїх змілілих пам 'ятей. Блукаєш

пустелею моїх молодощасть,

Наді мною синє віко неба:

сіро-чорна шлакова труна геть обшила душу.

(В.Стус)

Метафора з часів античної риторики й філософії була і є в центрі уваги вчених-лінгвістів, філософів, психологів, бо це один з основ­них шляхів пізнання реальності й ідеалу шляхом перенесення по­нять з однієї сфери в іншу: від конкретно-чуттєвої до абстрактної, від матеріальної до духовної. Метафору можна назвати логікою в образі, настільки точно вона може передати сутність обраного яви­ща, субстанції в образі.

Метафора є в науці, культурі, освіті. В часи розвитку інформа­ційних технологій, інтенсивного розвитку реклами, коли вимагаєть­ся короткий, чіткий, але ємкий та образний вербальний текст, який би швидко запам'ятався, засвоївся і «збудив» свідомість саме на цей, актуалізований предмет, роль метафори у мовному спілкуванні зростає. Визначний філософ і письменник X. Ортега-і-Гассет вва­жав, що метафора подовжує «руку» інтелекту, її роль у логіці мож­на уподібнити до вудочки на рибалці чи рушниці на полюванні.

Метафора виконує кілька функцій: пізнавальну, номінативну й образну. Метафорою користуються для опису і пояснення склад­них явищ у процесі наукового дослідження. В результаті сформу­вався цілий клас наукових метафор.

Метафору використовують як назву для нових предметів, ре­чей, явищ: мишка (для управління комп'ютером), лапка (у швейній машині), собачка (деталь), кросівки, вітрівка, в 'єтнамки, бікіні та багато інших. Так виникають загальномовні метафори, які че­рез часту вживаність і поширеність втрачають свою фігуральну ознаку.

Проте найбільш помітною й експлуатованою є первинна і основ­на функція метафори — образна. Вона здатна швидко й точно акти­візувати перцептивні можливості слухача, викликати спрогнозо-ваний відгук у свідомості й почуттях. Вміння мовця творити свої, оригінальні метафори — це великий талант. Про це говорив ще Арістотель. Навчитися метафоризувати важко, але можливо. Ме­ханізм конструювання метафори складається з кількох етапів.

Перший етап — це формування ідеї і пошук основного образу для її вираження — суб'єкта метафори.

Другий етап — пошук додаткового об'єкта, який міг би стати образним компонентом і збудити у свідомості слухача певну асоціа­цію об'єкта метафори.

Третій етап — це синтез обраних об'єктів — суб'єкта та об'єк­та, при якому ознаки обох створюють новий образ.

Як приклад можна навести пошук і створення метафори для рекламування мобільного телефону «Нокіа», описані А. Бичковою у журналі «Реклама»:

Ознаки об'єкта: Асоціації, що виникли за аналогією до цих ознак:

мініатюрний іграшка, метелик, птах

забезпечує постійний зв'язок бути завжди напоготові, контро­лювати, непомітно, поряд, дім, батьківщина

надійність не підведе, можна йти в розвідку, Штірліц

відома торгова марка популярний герой, радість впізнан­ня, зірка, герой фантазій

престижний крок до успіху, впевненість у собі, супермен

зручний, простий завжди зі мною, ти не один у лісі

для використання і полі

Наступний етап — зіставлення між собою асоціацій, в резуль­таті чого народилася розгорнена метафора, в якій використано образні аналогії:

мініатюрний — птах

постійний зв'язок — мобільний телефон

надійність — не підведе, Штірліц

відома торгова марка — популярний герой

престижний — супермен

зручний — ти не один (а з телефоном)

В результаті відбору варіантів метафора втілилася в такий рек­ламний малюнок: Штірліц на фоні весняного неба з мобільним телефоном у руці мрійно дивиться на журавлів. Внизу напис: «Кра­ще «Нокіа» в руці, ніж журавель у небі», модифікований з відомої приказки «Краще синиця в жмені, ніж журавель у небі».

Синестезія (від гр. вупаівйіеків — одночасне сприйняття) — різновид метафори, побудований на поєднанні лексем, що позна­чають різні сфери чуттів або щось сприйняте одночасно різними органами відчуттів. В результаті синестезії утворюються синте­тичні художні образи з акустичними компонентами:

Дата добавления: 2014-10-31