Історія розвитку нафтогазової гідрогеології

Початок вивчення вод нафтових i газових родовищ можна віднести на кінець XIX століття, коли почали розробляти Кавказькі нафтові родовища. Спочатку підземні води (їх називали буровими водами) розглядали як води особливого типу, як відокремлені від інших природних вод.

На перших етапах їх вивчення відбувалось тільки у напрямі вивчення їх хімічного складу. Засновниками такого чисто хімічного напряму вивчення вод нафтогазових родовищ були американські вчені – Ч. Пальмер i Д. Роджерс.

Вивчення вод нафтових i газових родовищ відбувалось у Росії в більш широкому плані. Так, акад. Н. І. Андрусов вивчав питання походження нафти i вод нафтових родовищ. У своїй монографії (1908р.) “К вопросу о происхождении и залегании нефти” він висунув i розвинув гіпотезу седиментаційного походження вод нафтових i газових родовищ. Він писав: “... более вероятно, что значительная часть нефтяных вод представляет ископаемую морскую воду, связанную осадками во время отложения”. Однак, він не виключав, що у деяких випадках у надра нафтових родовищ можуть просочуватись i iнфiльтрацiйні води атмосферного походження.

Великий внесок у вивчення вод нафтових i газових родовищ Північного Кавказу вніс К. В. Харичков, який за фахом був хіміком. Він особисто зробив велику кількість хімічних аналізів вод Кавказьких нафтових родовищ, на основі чого у своїй книзі “Об исследовании буровых вод” він зробив важливі висновки, які мали дуже велике теоретичне i практичне значення для геологiв-нафтовиків. Багато з цих висновків не втратили своє значення i у наш час. Так, К.В. Харичков відзначив зв’язок нафтових покладів з певним типом підземних вод. Він писав: “... где вода имеет качество обыкновенной грунтовой или пресной воды и содержит сернокислые соли, – там нет ни капли нефти и на оборот”.

На початку XX століття вивчав підземні води Пiвнiчно-Кавказьких родовищ гірничий інженер І. Н. Стрижов. У своїх роботах він перший висунув припущення про iнфiльтрацiйне походження підземних вод деяких родовищ нафти Північного Кавказу. Він вважав, що iнфільтрацiйнi води інфільтрують у піщані палеогенові відклади північного схилу Кавказу, переміщаються на глибину i формують свій склад за рахунок вилуговування солей із порід, якими вони рухаються.

Вивченням вод нафтових i газових родовищ під час проведення пошуково-розвідувальних робіт займались вчені М. В. Абрамович, Д. В. Голубятников, С. А. Ковалевський, І. М. Губкiн. Так, під керівництвом проф. М. В. Абрамовича була видана монографія “Классификация подземных вод нефтяных месторождений Апшеронского полуострова” – це перша велика довідка про води нафтових і газових родовищ.

У 20 роки виходять значні монографічні роботи про ґрунтові і артезіанські води європейської частини Росії i України, які ілюструються гідрогеологічними картами цієї території (авторами цих робіт був С.Н. Нікітін, а авторами карти артезіанських вод були М. М. Григоровський i А.Н. Семіхатов 1922-1925 рр.).

Велике теоретичне значення для розвитку гідрогеології, а також нафтогазової гідрогеології мали наукові роботи Ліжкова (1931-1933 рр.), у яких він виклав головні закономірності руху i умов залягання підземних вод. У своїх працях він перший доказав існування у природі вертикальної гiдрохiмiчної i гідродинамічної зональності підземних вод.

Великий теоретичний внесок у розвиток гідрогеології i як спеціальної дисципліни мали роботи нашого співвітчизника академіка В.І.Вернадського про історію природних вод. Він склав класифікацію природних вод i доказав, що їх хімічний склад залежить від природної обстановки їх знаходження.

При формуванні нафтогазової гідрогеології, як науки геологічного циклу, виключне значення мали роботи В. А. Сулiна (1935-1948 рр.). У цих роботах В.А. Сулiн систематизував весь накопичений до цього часу матеріал про підземні води нафтових родовищ, на основі чого він визначив геохімічне місце нафтових вод у системі всіх природних вод нашої планети. У роботах В. А.Сулiна нафтогазова гідрогеологія сформувалась як окрема спеціальна дисципліна наук геологічного циклу.

Останні 20 років характеризуються швидким розвитком нафтогазової гідрогеології. Проводиться всебічне вивчення підземних вод великих нафтогазоносних басейнів. Вивчається їх хімічний склад, газовий склад, їх температурні умови, особливості їх гідродинаміки.

Колективом вчених під керівництвом М. Є. Альтовського використовувались дослідження органічних речовин i мікроформ підземних вод, що дало змогу з’ясувати природні процеси нафтогазоутворення. Дослідженнями нафтогазової органіки підземних вод також займалися гiдрохiмiки під керівництвом Є. А. Барса.

Велике значення мали також роботи О.О.Карцева про палеогiдрогеологiчнi умови формування i руйнування покладів нафти i газу. Для розвитку нафтогазової гідрогеології велике значення мали монографічні роботи В. П. Якуцені, В. Н. Корценштейна, В. А. Кротової про дослідження гідрогеологічних умов великих нафтогазоносних басейнів, областей.

Дата добавления: 2014-10-31