Гідрогеологічні умови нафтоутворення i нафтонагромадження

Умови міграції і формування газових покладів

Зараз виділяють дві основні форми міграції газу:

1) у вигляді газового струменя;

2) у водорозчинному стані, коли СН₄ i його важкі

гомологи розчиняються у воді i рухаються разом з нею.

Виділення газу з води буде відбуватися у пастках, коли газонасиченість води буде перевищувати граничну величину газонасиченості. У таких умовах газ буде виділятися із води у вигляді пухирців, спливати і заповнювати колектор пастки. Перехід газу із води у вільну фазу буде залежати від наступних факторів: складу газу, газонасиченості води, мінералізації води, температури, тиску. Спливання вільного газу буде залежати від швидкості руху води. Щоб пухирці газу спливали, необхідно щоб швидкість руху води не перевищувала граничну швидкість руху води, коли всі пухирці будуть відноситись потоком води (поклад не утворюється).

Дослідження показали, що максимальна гранична швидкість для різних гiдрогеологiчних умов буде менша 1-100 м/рiк. Тому для утворення газового покладу швидкість водного потоку, що несе пухирці газу, повинна бути 1-100 м/рiк.

Вважають, що міграція ВВ нафтового ряду відбувається у водному середовищі і гiдрогеологiчнi умови будуть мати основне значення для процесів нафтогазоутворення i нафтогазонагромадження. Нафтові ВВ могли мігрувати у водному середовищі у вигляді маленьких крапельок – водонафтова емульсія, або у водорозчинному стані. Хоча розчинність нафтових ВВ у воді незначна, але вважають, що друга форма міграції нафтових ВВ буде основною і головну роль при цьому мають седиментаційні води. Вони з самого початку свого існування (води донних осадів басейну седиментації) будуть збагачені ОР, що переходили у воду осадів з морської води лагун i заток. Потім у процесі ущільнення глинистих порiд-осадiв седиментаційні води, що витискаються з них у піщані колектори, збагачувались ОР глинистих порід. А потім ще розчиняли ОР самих піщаних колекторів. У елізійнi етапи гiдрогеологiчних циклів відбувалось формування седиментаційних вод. Невеликі швидкості їх руху і малі градієнти напорів, відновлююче середовище сприяли збереженню i нагромадженню ВВ у седиментаційних водах. Якщо ми розглянемо давню елiзiйну водонапірну систему басейну прогинання і осадкоутворення, то зони максимальних прогинань і осадкоутворення у центральній частині басейну будуть зонами живлення піщаних колекторів седиментаційними водами. Разом з ними буде йти еміграція ВВ речовин з глинистих товщ у колектор. Таким чином, ці зони фіксуються зонами „палеоп’єзомаксимумів” i розглядаються як зони нафтогазоутворення. 3 них седиментаційні води, які збагачені ВВ нафтового ряду, будуть рухатись по регіональному підняттю колектора у крайові частини басейну – зони крайових антиклінальних структур. Останні фіксуються зонами „палеоп’єзомінімумів”.

У склепінних частинах антиклінальних структур, де буде відбуватись застоювання води, що несе нафтові ВВ, в умовах структурних пасток буде відбуватися розвантаження води скрізь водотривку тріщинувату покрівлю (тріщини розтягання) і відшарування з неї нафтових ВВ. Дослідження підтверджують генетичний зв’язок процесів нафтобазо-нагромадження з елізійними етапами гідрогеологічної історії нафтогазоносного басейну, де зони нафтогазонагромадження збігаються із зонами „палеоп’єзомінімумів”, які у минулому були зонами захованого розвантаження давньої елiзiйної водонапірної системи.

Вперше на зв’язок скупчень нафти i газу із зонами розвантаження нафтогазоносних комплексів звернув увагу у 1953 р. А.М. Овчинников, а потім це положення було обґрунтовано у роботах О.О.Карцева i В.А.Кротової. Вони доказали, що нафтогазонагромадження відбувається у зонах i поблизу зон розвантаження нафтогазоносних комплексів, де нафтові ВВ будуть виділятися із води i заповнювати колектор пастки. У елiзiйних системах зони розвантаження будуть заховані (коли розвантаження відбувається скрізь тріщинувату водотривку покрівлю). В таких умовах буде відшарування нафтових ВВ, виділення ВВ із води за рахунок фільтраційного ефекту, виділення ВВ із водного розчину за рахунок підвищення її мінералізації i накопичення у колекторі нафтових ВВ (структурна пастка). 3 початку формуються невеликі за об’ємом скупчення ВВ. А потім під дією гравітаційних сил i спливання нафти будуть у великих пастках формуватися значні скупчення нафтових ВВ.

Дата добавления: 2014-10-31