Виносний елемент

Виносни́й елеме́нт у кресленні — додаткове окреме, зазвичай збільшене, зображення частини предмета на кресленику деталі, щоб з'ясувати її форму, шорсткість поверхні та інші дані

В електронних моделях виносні елементи не використовують

Виносний елемент може містити елементи, які не зазначені на відповідних зображеннях (видах), та відрізнятися від нього за змістом (наприклад, зображення може бути розрізом, а виносний елемент — видом).

При виконанні виносного елемента відповідне місце на основному зображенні обводять замкненою суцільною тонкою лінією (коло, овал), від якої виносять похилу лінію, що закінчується поличкою, на якій ставлять літеру української абетки. Над виконаним зображенням виносного елемента ставлять ту ж літеру, а у дужках зазначають масштаб зображення. Виносний елемент виконується якомога ближче до відповідного місця на зображенні предмета.

У будівельному креслені виносний елемент на зображенні допускається також відзначати фігурною або квадратною дужкою або графічно не відзначати. Біля зображення, звідки елемент виноситься, і біля виносного елемента допускається також наносити присвоєну виносному елементу буквену або цифрову (арабськими цифрами) познаку та назву.

Приклад зображення виносного елемента за ГОСТ 2.305-2008

Білет 23

Штриховка в розрізах і перерізах.

23.1. Розріз.

На креслинку внутрішні конфігурації частини предмета в розрізі показують суцільними лініями, як і видимий контур предмета. При цьому те, що знаходиться в січній площині, за винятком порожнин, штрихують тонкою суцільною лінією.. При складному розрізі штрихи проводять також у місць перетину січних площин між собою. На початковому і кінцевому штрихах слід ставити стрілки, що вказують напрямок погляду

Приклад виконання простого профільного розрізу

23.2 Виконання та позначення перерізів

Положення січної площини на кресленні вказують лінією перерізу. Для цього застосовують розімкнуту лінію у вигля­ді двох штрихів (рис. 139, а). Розімкнути лінія не повинна перетинати контур вигляду на кресленні і доторкуватись до нього. Напрям, у якому потрібно дивитися на уявну січну площину, вказують стрілками. Із зовнішнього боку стрілок пишуть однакові великі літери українського алфавіту. Літе­ри завжди розміщують вертикально. Розміри штрихів розім-кнутої лінії і стрілок показані на рисунку 139, б.

Контур винесеного перерізу обводять суцільною товстою лі­нією такої самої товщини, як і видимі контури зображень на кресленні. Розміщують винесений переріз якнайближче до того місця, де вказано положення січної площини (див.рис. 139, а). Щоб креслення було виразнішим, фігуру перерізу виділяють штриховкою у вигляді паралельних ліній. Штриховку наносять суцільними тонкими лініями під кутом 45 до рамки креслення. Відстань між лініями штриховки має бути в межах 1...10 мм і однаковою та рівномірною для всіх перерізів одного предмета на кресленні. На навчальних кресленнях відстань між лініями

Приклади виконання перерізів за ГОСТ 2.305-2008:
а) винесений переріз;
б) накладений переріз

Дата добавления: 2014-11-06