Тема № 13: поняття та форми систематизації законодавства

Орієнтовний план:

Вступ

1. Поняття та практичне значення систематизації законодавства.

2. Форми систематизації законодавства.

3. Особливості систематизації законодавства України в сучасних умов.

Висновки

Перелік використаних джерел

Методичні вказівки:

При відповіді на перше питання слід виходити з того, що праву притаманна така важлива ознака, як системність. Законодавство, як одна з форм зовнішнього виразу права, також являє собою систему діючих нормативно-правових актів певної держави. Для того, щоб належним чином виконувати покладені на нього завдання, законодавство повинно бути впорядкованим та внутрішньо узгодженим. Виходячи з цього, необхідно дати визначення систематизації законодавства та пояснити її значення для нормативного регулювання суспільних відносин.

Висвітлюючи друге питання, необхідно охарактеризувати кожну з існуючих форм (різновидів, способів) систематизації законодавства, до яких відносяться: облік, інкорпорація, консолідація та кодифікація, підкреслити їх особливості та відмінності одна від одної. Зокрема, слід пояснити, які з названих форм можуть бути

офіційними та неофіційними, а які - лише офіційними, за якими критеріями відбувається впорядкування нормативно-правових актів, якими є наслідки (результати) кожної з форм систематизації.

При розкритті останнього питання необхідно зосередити увагу на особливостях систематизації законодавства незалежної України. Для цього слід згадати загальні тенденції розвитку сучасного українського законодавства, акцентувати увагу на проблемах, з якими приходиться мати справу під час його реалізації, охарактеризувати накопичений юридичною практикою досвід його впорядкування.

Рекомендований перелік літератури:

1, 46, 47,56, 59, 82, 118, 119, 120, 126, 142,151, 156, 158, 162, 176, 179, 182, 193, 200, 217, 226, 229, 234, 244, 252, 253, 256, 272, 291-298, 314, 315, 326.

Тема № 14: СУБ'ЄКТИ ПРАВОВІДНОСИН (ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА)

Орієнтовний план:

Вступ

1. Поняття суб'єкту правовідносин.

2. Фізичні особи як суб'єкти правовідносин.

3. Юридичні особи як суб'єкти правовідносин

4. Держава як суб'єкт права.

Висновки.

Перелік використаних джерел

Методичні вказівки:

Розкриваючи перше питання необхідно, насамперед, звернути увагу на те, що поняття суб'єкт права та суб'єкт правовідносин тотожні, рівнозначні. Далі аналізуючи це питання, треба звернути увагу на те, що будь-які суб'єкти права мають певну властивість, котрою вони наділені від держави, - правосуб'єктністю. Саме вона надає можливість суб'єкту права приймати участь у будь-яких правовідносинах з іншими особами та організаціями. Особливу увагу у роботі треба приділити елементам правосуб'єктності (правоздатності, дієздатності, деліктоздатності) та розкрити їхній зміст. Також у роботі слід зазначити, що у різних соціально-економічних формаціях коло суб'єктів права не є однаковим.

Розглядаючи друге питання слід відмітити, що фізичні особи як суб'єкти правовідносин поділяються на громадян, іноземців та осіб без громадянства. Далі аналізуючи це питання, слід звернути увагу на момент виникнення та припинення у фізичних осіб правоздатності, дієздатності та деліктоздатності. Також у роботі слід висвітлити особливості правового становища громадян, іноземців та осіб без громадянства, підкресливши, що у будь-якій країні світу саме громадяни мають більш широку правоздатність.

Повноцінне розкриття суті третього питання неможливе без аналізу ознак юридичної особи. Суттєву увагу у роботі слід приділити аналізу видів юридичних осіб (комерційним/некомерційним, публічним або приватним та ін.). При цьому, слід зазначити, що цілі діяльності юридичної особи, порядок її створення або ліквідації обумовлює її належність до того чи іншого виду юридичних осіб. Також у роботі слід зазначити, що будь-яка юридична особа підлягає державній реєстрації у відповідних органах державної влади та місцевого самоврядування. Також у роботі слід вказати, що на відміну від правосуб'єктності фізичної особи, правосуб'єктність юридичної особи є спеціальною, тобто вона за своїм змістом повинна відповідати цілям та завданням діяльності юридичної особи, визначеним у її статуті.

Розглядаючи четверте питання слід відмітити, що держава наділяє якостями суб'єкта права свої організації та установи, які здійснюють державні функції, та потупають у різного роду правовідносини. Але у деяких випадках держава безпосередньо виступає суб'єктом права.

Рекомендований перелік літератури:

1, 46, 47,56, 59, 82, 104, 118, 119, 120, 126, 142,151, 156, 162, 176, 179, 182, 193, 200, 217, 226, 229, 234, 244, 252, 253, 256, 272, 291-298, 314, 315, 326.

Дата добавления: 2014-11-20