Внутрішня будова довгастого мозку

Зовнішня будова довгастого мозку

Довгастий мозок – Medulla oblongata, s. bulbus, s. mielencephalon

Головний мозок - Еncephalon

Навчальні цілі.

Актуальність теми.

Кількість годин – 2

Тема 19. Огляд будови головного мозку. Довгастий мозок. Міст. Локалізація сірої та білої речовини.

Знання цього розділу анатомії край необхідні для студентів усіх спеціальностей для подальшого навчання.

Навчити студентів загальній характеристиці головного мозку, вивчити складові, розвиток головного мозку. Вивчити зовнішню будову довгастого мозку та моста, локалізацію сірої та білої речовини.

3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:

- з курсу біології – філогенез нервової системи;

- для подальшого вивчення тем.

4. Зміст теми заняття.

Довгастий мозок має форму цибулини, довжина його становить 2,5см. Довгастий мозок лежить у порожнині черепа на схилі.

Довгастий мозок має передню і задню поверхні. По передній його поверхні проходить непарна передня серединна щілина (продовження однойменної щілини спинного мозку) і парна передньолатеральна борозна (продовження однойменної борозни спинного мозку). Між передньою серединною щілиною і передньолатеральною борозною знаходиться піраміда (pyramis medullae oblongatae). 3 передньолатеральної борозни виходить XII черепний нерв. Латеральніше від передньолатеральної борозни лежить олива (оlіvа). По задній поверхні довгастого мозку проходить непарна задня серединна борозна (продовження однойменної борозни спинного мозку). Із задньолатеральної борозни виходять ІХ, Х та XI черепні нерви. Між задньою серединною і задньолатеральною борознами розміщені два горбки: ніжний горбок (tuberculum gracilis) і клиноподібний горбок (tuberculum cuneatus).

В довгастому мозку (як і в спинному мозку) розрізняють сіру та білу речовину. Сіра речовина представлена ядрами:

1) оливне ядро (nucleus olivaris) - лежить в оливі, складається з
інтернейронів, має зв'язок з мозочком, разом з мозочком відповідає за
рівновагу;

2) ніжне ядро (nucleus gracilis) і клиноподібне ядро (nucleus cuneatus) лежать в однойменних горбках, складаються з дейтеронейронів; функція їх полягає в передачі пропріоцептивної інформації (м'язово-суглобового чуття) у
проміжний мозок, зокрема в таламус, а також у мозочок;

3) сітчастна речовина (formatio reticularis) - знаходиться в задній частині
довгастого мозку, складається з інтернейронів, відростки яких сплітаються у
вигляді сітки, виконує наступні функції:

- об'єднує різні ядра у функціональні центри (центр кашлю, чихання і т.д.);

- активізує кору, готує ії для сприйняття специфічної інформації;

- з діяльністю сітчастої речовини пов'язують зміну активного і пасивного стану людини;

4) ядра ІХ, Х, ХІ, ХІІ пар черепних нервів

ІХ	Х	ХІ	ХІІ
Язикогорловий (nervus glossopharyngeus)	Блукаючий (nervus vagus)	Додатковий (nervus accessorius)	Під’язиковий (nervus hypoglossus)

Соматомоторні (рухові) ядра - утворені мотонейронами, отримують імпульс з кори головного мозку по кірково-ядерному шляху:

Двояке ядро (nucleus ambiquus)

Двояке ядро (nucleus ambiquus)

Двояке ядро (nucleus ambiquus), ядро додаткового нерва (nucleus nervi accessorii)

Ядро підязикового нерва (nucleus nervi hypoglossi)

Вегетативні (парасимпатичні) ядра - утворені інтернейронами

Нижнє слиновидільне ядро (nucleus salivatoris inferior)

Заднє ядро блукаючого нерва (nucleus dorsalis nervi vagi)

Соматосенсорні (чутливі) ядра - утворені дейтеронейронами, отримують інформацію від протонейронів, які лежать у чутливих вузлах черепних нервів

Ядро одинокого шляху ІХ (nucleus tracti solitarii); чутливі вузли цього нерва – верхній і нижній (ganglion superius et inferius) – лежать біля яремного отвору

Ядро одинкого шляху Х (nucleus tracti solitarii); чутливі вузли нерва – верхній і нижній (ganglion superius et inferius) – лежать біля яремного отвору

Біла речовина довгастого мозку представлена шляхами. Найважливішими утворами білої речовини довгастого мозку є:

1) піраміди довгастого мозку (pyramides medullae oblongatae), утворені аксонами дейтеронейронів кори головного мозку - кірково-спинномозковий шлях (tractus cortico-spinalis). На межі зі спинним мозком 5/6 пірамід перехрещуються і утворюють перехрестя пірамід (decussatio pyramidum) - переднє рухове (вентральне моторне) перехрестя. Перехрещені аксони спускаються далі по латеральних канатиках спинного мозку, а неперехрещені - по передніх канатиках спинного мозку.

2) медіальні петлі (lemniscus medialis) - представлені аксонами дейтеронейронів ніжного та клиноподібного ядер - цибулино-таламічний шлях (tractus bulbo-thalamicus). Петлі перехрещуються, утворюючи перехрестя петель (decussatio lemniscorum) - заднє чутливе (дорсальне сенсорне) перехрестя.

Дата добавления: 2014-11-20