Мацко Лариса Анатоліївна 1 страница

Я

Щ

Ш

Ч

Х

Ф

У

Т

С

Р

П

О

Н

М

Л

К

І

З

Е

Д

Г

В

Б

А

Ключ

Організаторські здібності

Підіб’ємо підсумки

Ключ для обробки даних методики

Комунікативні здібності (+) Так: 1, 5, 9, 13, 17, 21, 25, 29, 33, 37;

(-) Ні: 3, 7, 11, 15, 19, 23, 27, 31, 35, 39,

Організаторські здібності (+) Так: 2, 6, 10, 14, 18, 22, 26, 30, 34, 38;

(-) Ні: 4, 8, 12, 16, 20, 24, 28, 32, 36, 40.

Комунікативні здібності:

· високий рівень – 15-20 балів;

· середній рівень – 10-14 балів;

· низький рівень – 0-9 балів.

· високий рівень – 15-20 балів;

· середній рівень – 10-14 балів;

· низький рівень – 0-9 балів.

15. “Вилучення понять” [22]

За методикою А. Л. Кареліна

Методика призначена для дослідження здібності до класифікації та аналізу. Тим, хто бере участь в обсте­женні, надається бланк із 17 рядками слів. У кожному рядку чотири слова, поєднані загальним родовим по­няттям, п’яте до нього не належить. За 3 хвилини треба знайти ці слова та викреслити їх.

1. Василь, Федір, Семен, Іванов, Петро.

2. Старезний, маленький, старий, зношений, ветхий.

3. Скоро, швидко, поспішно, поступово, квапливо.

4. Лист, ґрунт, кора, луска, сук.

5. Ненавидіти, нехтувати, обурюватися, злитися, розуміти.

6. Темний, світлий, синій, яскравий, померклий.

7. Гніздо, нора, курятник, сторожка, барліг.

8. Невдача, хвилювання, поразка, провал, крах.

9. Успіх, удача, виграш, спокій, невдача.

10. Грабіж, крадіжка, землетрус, підпал, напад.

11. Молоко, сир, сметана, сало, кисляк.

12. Глибокий, низький, світлий, високий, довгий.

13. Хата, халабуда, дим, хлів, будка.

14. Береза, сосна, дуб, ялина, бузок.

15. Секунда, година, рік, вечір, тиждень.

16. Сміливий, хоробрий, рішучий, злий, відважний.

17. Олівець, ручка, рейсфедер, фломастер, чорнила.

1. Василь, Федір, Семен, Іванов, Петро.

2. Старезний, маленький, старий, зношений, ветхий.

3. Скоро, швидко, поспішно, поступово, квапливо.

4. Лист, ґрунт, кора, луска, сук.

5. Ненавидіти, нехтувати, обурюватися, злитися, ро­зуміти.

6. Темний, світлий, синій, яскравий, померклий.

7. Гніздо, нора, курятник, сторожка, барліг.

8. Невдача, хвилювання, поразка, провал, крах.

9. Успіх, удача, виграш, спокій, невдача.

10. Грабіж, крадіжка, землетрус, підпал, напад.

11. Молоко, сир, сметана, сало, кисляк.

12. Глибокий, низький, світлий, високий, довгий.

13. Хата, халабуда, дим, хлів, будка.

14. Береза, сосна, дуб, ялина, бузок.

15. Секунда, година, рік, вечір, тиждень.

16. Сміливий, хоробрий, рішучий, злий, відважний.

17. Олівець, ручка, рейсфедер, фломастер, чорнила.

Примітка: Правильні відповіді виділені.

Оцінка відповідей проводиться за 9-бальною систе­мою за допомогою таблиці:

Оцінка
Кількість правильних відповідей					12-13

ЛІТЕРАТУРА

1. Безпалько О. В. Соціальна педагогіка: в схемах і таблицях: навч. посібник / О. В. Безпалько. – К.: Центр навч. літератури, 2003. – 137 с.

2. Бондарчук Е. И. Основы психологии и педагогики: учебник / Е. И. Бондарчук, Л. И. Бондарчук. – К.: МАУП, 1999. – 168 с.

3. Власова О. І. Педагогічна психологія: навч. посібник / О. І. Власова. – К.: Либідь, 2005. – 400 с.

4. Волошина В. В. Загальна психологія: практикум: навч. посібник / В. В. Волошина, Л. В. Долинська, С. О. Ставицька, О. В. Темрук. – К.: Каравела, 2005. – 280 с.

5. Гамезо М. В. Атлас по психологии / М. В. Гамезо, И. А. Домашенко. – М.: Просвещение, 1998. – 272 с.

6. Дубравська Д. М. Основи психології: навч. посібник / Д. М. Дубравська. – Львів: Світ, 2001. – 580 с.

7. Загальна психологія: підручник / за заг. ред. акад. С. Д. Максименка. – Вінниця: Нова Книга, 2004. – 704 с.

8. Загальна психологія: підручник / О. В. Скрипченко, Л. В. Долинська, З. В. Огороднійчук та ін. – К.: Либідь, 2005. – 464 с.

9. Здоровенко В. В. Психологія ділового спілкування: навч. посібник / В. В. Здоровенко. – Дрогобич: Каменяр, 2002. – 147 с.

10. Крысько В. Г. Социальная психология: словарь-справочник / В. Г. Крысько. – Минск: Харвест, 2004. – 688 с.

11. Лозниця В. С. Психологія і педагогіка: основні положення: навч. посібник / В. С. Лозниця. – К.: “ЕксОб”, 1999. – 303 с.

12. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни “Основи психології та педагогіки” / уклад. Л. А. Мацко, М. Д. Прищак, Т. В. Первушина. – Вінниця: ВНТУ, 2006. – 56 с.

13. Москаленко В. В. Соціальна психологія: підручник / В. В. Москаленко. – К.: Центр навч. літератури, 2005. – 624 с.

14. М’ясоїд П. А. Загальна психологія: навч. посібник / П. А. М’ясоїд. – 2-е вид., доп. – К.: Вища школа, 2001. – 487 с.

15. Немов Р. С. Психология: в 3-х т. / Р. С. Немов. – М.: Просвещение, 1995. – 631 с.

16. Немов Р. С. Психология: словарь-справочник: в 2-х ч. / Р. С. Немов. – М.: Владос-ПРЕСС, 2003. – 304 с.

17. Основи психології: підручник / за заг. ред. О. В. Киричука, В. А. Роменця. – К.: Либідь, 2002. – 632 с.

18. Панок В. Основи практичної психології: підручник / В. Панок, Т. Титаренко та ін. – К.: Либідь, 2003. – 536 с.

19. Пашукова Т. І. Практикум із загальної психології: навч. посібник / Т. І. Пашукова, А. І. Допіра, Г. В. Д’яконов. – К.: Т-во “Знання”, 2000. – 204 с.

20. Психологические тесты: в 2-х т. / под. ред. А. А. Карелина. – М.: ВЛАДОС, 2003. – 248 с.

21. Рогов Е. И. Настольная книга практического психолога в образовании: учеб. пособие / Е. И. Рогов. – М.: ВЛАДОС, 1996. – 529 с.

22. Русинка І. І. Психологія: навч. посібник / І. І. Русинка. – К.: Знання, 2007. – 367 с.

23. Семенова А. В. Основи психології і педагогіки: навч. посібник / А. В. Семенова, Р. С. Гурін, Т. Ю. Осипова. – К.: Знання, 2006. – 319 с.

24. Степанов О. М. Основи психології і педагогіки: навч. посібник / О. М. Степанов, М. М. Фіцула. – К.: Академвидав, 2005. – 520 с.

25. Столяренко А. М. Психология и педагогика: учеб. пособие / А. М. Столяренко. – М.: ЮНИТИ, 2004. – 423 с.

26. Столяренко Л. Д. Основы психологии / Л. Д. Столяренко. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1997. – 736 с.

27. Томан І. Як удосконалювати самого себе / І. Томан; пер. з чес. Столяренко Л. Д. – К.: Політвидав україни, 1984. – 240 с.

28. Трофімов Ю. Л. Психологія: підручник / Ю. Л. Трофімов, В. В. Рибалка, П. А. Гончарук та ін.; за ред. Ю. Л. Трофімова. – К.: Либідь, 2001. – 560 с.

29. Цигульська Т. Ф. Загальна та прикладна психологія: навч. посібник / Т. Ф. Цигульська. – К.: Наук. думка, 2000. – 190 с.

30. Цимбалюк І. М. Психологія: навч. посібник / І. М. Цимбалюк. – К.: Професіонал, 2004. – 216 с.

31. Цимбалюк І. М. Психологія спілкування: навч. посібник / І. М. Цимбалюк.. – К.: ВД “Професіонал”, 2004. – 304 с.

32. Цимбалюк І. М. Психологія управління: навч. посібник / І. М. Цимбалюк. – К.: Професіонал, 2008. – 624 с.

33. Шапар В. Б. Психологічний тлумачний словник / В. Б. Шапар. – Харків: Прапор, 2004. – 640 с.

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Авторитарний (директивний, вольовий ) стиль керівництва (authoritative style of management) – стиль базується на жорсткому способі управління, недопущенні ініціативи, тотальному контролі.

Агресивність (aggression) (від. фр. agressif – зухвалий, войовничий) – емоційний стан і риса характеру люди­ни, яка супроводжується імпульсивною активністю поведінки, афек­тивними переживаннями – гнівом, злістю, ненавистю, ворожістю, прагненням заподіяти іншому травму (фізично або морально). В агресивному стані особа може повністю втрачати самоконтроль. Агресивність може бути спрямована і на себе.

Адаптація (adaptation) (від лат. adaptatio – пристосування)–процес і результат ефективної взаємодії особистості із середовищем, врезультаті якого установлюється відповідність між загальним рівнем найбільш актуальних на даний момент потреб особистості і наявним (перспективним) рівнем задоволення даних потреб, що визначає безупинний розвиток особистості.

Актив (active persons) – найбільш діяльна, енергійна й активна частина со­ціальної групи, колективу.

Альтруїзм (altruism) –безкорисливе прагнення діяти на благо інших, готовність заради цього зректися власних інтересів.

Апатія (apathy) – психічний стан людини, який спричинений перевтомою, важкими переживаннями або хворобою та який супроводжується індиферентністю, байдужістю, відсутністю інтересу до навколиш­ніх явищ і подій, слабкістю, знесиленістю.

Асертивність (assertion) – визначається як “неконфліктна поведінка”, “уміння вирішувати конфлікти”, поведінка людини (включаючи конфліктні ситуації) на основі таких якостей: 1) повага до себе, почуття власної гідності, чесність, протидія маніпуляції; 2) повага до інших, дружелюбність, визнання права інших на власну точку зору, позицію, невикористання до інших маніпулятивних технологій; 3) використання при вирішенні конфліктних ситуацій принципу співробітництва.

Асоціації (associations) –встановлення зв’язку між предметами та явищами за їх подібністю, схожістю чи контрастом.

Асоціація (association) –соціальна група, в якій відсутня об’єднуюча їх спільна діяльність, організація й управління та в якій взаємовідносини опосередковуються особисто значимими цілями спілкування.

Афект (affect) –короткочасне, бурхливе переживання людини (гнів, лють, жах, відчай, раптова радість), що виникає, як правило, у відповідь на сильний подразник. У стані А. знижується здатність людини осмислювати значення своїх дій і керувати ними. При А. відбувається звуження свідомості, що спрямована на причину, яка викликала його.

Бажання (wish) – один із структурних компонентів розвитку вольового процесу: переживання людиною своїх актуальних потреб.

Байдужість (indifference) – психічний стан людини, характеризуєть­ся зниженням або цілковитою втратою інтересу до інших лю­дей, до навколишнього світу. Причинами Б. можуть бути фізич­ні або нервові захворювання, перевтома, психічні травми, ком­плекс невдоволеності, відсутність мотивації тощо.

Бар’єри психологічні (psychological barriers) –внутрішні завади психологічної природи (страх, тривога, невпевненість, сором тощо), які заважають людині успішно виконати певну дію.

Безпорадність (helplessness) – морально-психологічна риса окре­мих людей, що характеризується їх нездатністю або невмінням керувати своєю свідомістю і поведінкою, а це призводить до не­можливості досягти успіхів у діяльності.

Безсилля (feebleness) – негативний стан людини, що характеризу­ється неможливістю, нездатністю або невмінням виконати пев­ну роботу, задовольнити певну власну потребу.

Безумовний рефлекс (unconditional reflex) –відносно постійні успадковано закріплені реакції організму на певні впливи зовнішнього середовища, що відбуваються за допомогою нервової системи.

Біхевіоризм (behaviourism) (з англ. behaviour – поведінка) – напрям в американській психології ХХ ст., який зводить психіку до різних форм поведінки як сукупності реакцій організму на стимули зовнішнього середовища. Томуособистість в цій теорії– це сукупність реакцій поведінки, які притаманні даній людині, це організована і відносно стійка система навиків. Формула“стимул-реакція” (S – R) провідна в біхевіоризмі.

Взаєморозуміння (mutual understanding) –таке розшифрування партнерами повідомлень і дій один одного, яке відповідає їх значенню з погляду учасників взаємодії.

Витіснення (oust) –механізм психологічного захисту особистості у психоаналітичній теорії; процес, у результаті якого неприйнятні для особи думки, спогади, переживання, потяги витісняються із свідомості у сферу несвідомого.

Виховання (education) –організований педагогічний процес, у ході якого здійснюється цілеспрямований вплив на людину з метою розвитку її духовності, формування певних якостей.

Відчай (despair) – психічний стан розпачу, безперспективності, зневіри людини у своїх можливостях, втрата позитивних надій щодо сучасного і майбутнього.

Відчуття (feeling, sensation) – психічний процес, що полягає у відображенні мозком окремих властивостей та якостей предметів і явищ об'єктивного світу, а та­кож станів організму при безпосередньому впливі подразників на відповідні органи чуття.

Вікова психологія (age psychology) – галузь психологічних знань, що вивчає вікові особливості психічного розвитку людини.Розрізняють дитячу психологію, психологію підлітка, юнака, дорослої людини, людини похилого віку.

Воля (will) – внутрішня активність особистості, пов’язана з вибором мотивів, цілепокладанням, прагненням до досягнення мети, зусиллям до подолання перешкод, мобілізацією внутрішньої напруженості, здатністю регулювати спонукання, можливістю приймати рішення та гальмувати поведінкові реакції.

Вольове зусилля (will effort) –стан емоційного напруження, який мобілізує внутрішні ресурси людини (пам’ять, мислення, уяву тощо) і створює допоміжні мотиви для дії.

Вольовий процес (will process) –психічний процес свідомої і цілеспрямованої регуляції людиною своєї діяльності та поведінки з метою досягнення бажаної мети.

Вольові дії (will actions) –дії, які скеровані на досягнення свідомо поставленої мети і пов’язані з подоланням зовнішніх та внутрішніх труднощів.

Вольові якості (will characteristics) –відносно стійкі, незалежні від конкретної ситуації психічні утворення, що засвідчують досягнутий особистістю рівень свідомої саморегуляції поведінки, її влади над собою.

“Воно” (it) – в теорії З. Фрейда несвідома частина психіки, яка містить у собі біологічні уроджені інстинкти, потяги (сексуальні, агресивні).

Впізнання (recognition) – найпростіше відтворення минулого досвіду в умовах його повторного сприймання.

Враження (impression) – чуттєві образи з яскраво вираженим емо­ційним відтінком. Людині властиво проводити сприйняте че­рез свої емоції та почуття, так би мовити, почуттєво оцінювати сприйняте.

Гармонійний розвиток (harmonic development) –внутрішня і зовнішня узгодженість, цілісність і сумісність змісту й форми. Г. р. характеризує результативність освіти й виховання людини в поєднанні її духовного та фізичного стану, у звертанні уваги на її розумовий і емоційно-почуттєвий світ, на єдність слова і діла.

Геніальність (geniality) – особистісна характеристика людини, найвищий ступінь її обдарованості, таланту. Г. людини виявля­ється у творчій діяльності (технічній, науковій, художній, орга­нізаційній), результати якої мають соціально-групову і вселюд­ську значущість. Г. включає вроджені та набуті задатки і нахи­ли індивіда за певних історичних умов творчості.

Гештальтпсихологія (gestalt psychology) –напрям у західноєвропейській психології, що виник у 20 – 30-х рр. ХХ ст. Г. п. вважає первинними й основними елементами психіки цілісні образи – гештальти. Г.п. висунула програму вивчення психіки з точки зору цілісних структур, яка ґрунтується на ідеї, що внутрішня, системна організація цілого визначає властивості та функції його частин. Г. п. основну увагу приділяє вивченню сприймання та мислення.

Гіпотеза (hypothesis) – форма наукового припущення, істинність якого не доведена і потребує експериментальної перевірки. У психології на основі Г. роблять висновок про причинний зв’язок явищ, предметів, подій.

Гнів (anger) – психічний стан людини, фізіологічним механізмом якого є домінування процесів збудження в корі головного мозку, викликаних певними негативними подразниками. У психічно­му плані Г. виявляється під час негативних емоційних станів, супроводжується послабленням вольового і розумового конт­ролю над свідомістю і поведінкою.

Гуманістична психологічна теорія (humanistic psychological theory) – (від лат. нumanuс – людяний) – напрям в сучасній психології (виник в 50-ті роки ХХ ст.). Теорія названа гуманістичною, тому що визнає своїм предметом особистість як унікальну цілісну систему, яка являє собою не щось задане, а відкриту можливість самоактуалізації, яка базується на вірі і можливості розквіту кожної людини, якщо дати їй можливість вибирати свою долю і направлятиїї.

Дедукція (deduction) – форма мислення, яка дозволяє на основі логіч­них правил з окремих загальних даних (передбачень, передумов) виводити нові, менш загальні, передбачення, висновки і т. ін. (Від загального до часткового).

Делікатність (delicacy, tact) – морально-психологічна риса особисто­сті, яка виявляється в її тонкому розумінні внутрішнього світу і психіки інших людей. Д. не природжена якість, вона формуєть­ся в процесі цілеспрямованого виховання. Д. є свідченням ви­сокої внутрішньої культури людини, її вміння поводитися серед людей, пов'язана з такими поняттями, як тактовність, повага до людської гідності тощо.

Демократичний стиль керівництва (democratic style of management) – стиль базується на колегіальності прийняття рішень, врахуванні думок і, по можливості, побажань підлеглих, передачі частини повноважень підлеглим; стиль заохочення, ініціативи.

Депресія (depression) – відчуття пригніченості, песимізму, занепаду духовних сил. Виникає внаслідок деяких психічних і загальних захворювань або як реакція на важкі життєві ситуації (смерть рідних, втрата життєвої перспективи, розчарування в чомусь або в комусь). Депресивний розлад, що буває за певних обставин у кожної людини, треба відрізняти від клінічної депресії як психічної хвороби.

Дискусія (discussion) – обмін думками з метою з’ясування правильності тих чи інших позицій, їх перспективності, актуальності, цінно­сті, можливості усунення існуючих протиріч тощо.

Дифузійна група (diffusion group) – неорганізована або випадково організована соціальна група (глядачі, екскурсія, натовп тощо).

Діяльність людини (man’s activity) – специфічно людська форма активності, зумовлена потребами та спрямована на пізнання і перетворення світу.

Довготривала пам’ять (long-term memory) –виявляється в процесі набування й закріплення знань, умінь і навичок, розрахованих на тривале збереження та наступне використання в діяльності людини.

Довільна пам’ять (free memory) –вид пам’яті, що характеризується усвідомленням мети щось запам’ятати.

Довільна увага (free attention) – це свідомо спрямоване зосередження особистості на предметах і явищах навколишньої дійсності, на внутрішній психічній діяльності. Довільна увага своїм головним компонентом має волю.

Довір’я (trust) – морально-психологічна категорія, яка виявляє ставлення до дій іншої особи і до неї самої; ґрунтується на пере­конаності, що діє ця особа правильно, що їй притаманні сумлін­ність і чесність.

Досвід (experience) – сукупність знань, умінь, що здобуваються у про­цесі життя, на практиці.

Думка (thought) – одиниця мислення, в якій виражається процес пізнання світу, інших людей і самого себе.

Дух (spirit) – сутність, смисл буття як людського буття.

Духовність (spirituality) –внутрішній стан людини, який є результатом розгортання, актуалізації смислу людського буття – духу, на основі самопізнання, самовизначення, самотворчості, самоактуалізації особистості. Д. характеризується онтологічністю, телеологічністю, аксіологічністю, синтетичністю.

Душа (soul) –внутрішній світ людини, частина людської особистості, що є центром її духовного життя.

Егоїзм (selfishness) – морально-психологічна риса особи; полягає в над­мірній зосередженості на своєму «я», замкненості у вузькому світі своєї індивідуальності.

Ейфорія (euphoria) – психологічний стан піднесеного настрою, що не виправданий реальністю, об'єктивними причи­нами. Е. називають також стан некритичного вдоволення (без­причинна радість, безтурботність, надмірна веселість).

Екологічна психологія (ecological psychology) –вивчає психологічні аспекти поліпшенняприродних умов життєдіяльності людини та виховує екологічну свідомість.

Економічна психологія (economical psychology) –вивчає психологічні основи економічної діяльності індивіда, психологію бізнесменів, менеджерів.

Експеримент (experiment) –метод психологічного дослідження, специфіка якого полягає в тому, що в ньому продумано створюється штучна ситуація, у якій досліджувана властивість виявляється найкраще іїїможна точніше та легше оцінити. Існують такі види експериментів: природний, лабораторний.

Експресія (expression) – зовнішній вияв емоцій.

Екстраверсія (extraversion) –(від лат. extra – назовні, versio – направляю) – спрямованість, в силу організації нервових процесів, відчуттів, переживань та інтересів, індивіда до зовнішнього світу.Осіб, для яких характерна екстраверсія, називають екстравертами.

Емоції (emotions) – це особливий клас психічних явищ, що відображає у формі безпосереднього, швидкоплинного переживання важливість для життєдіяльності індивіда певних явищ і ситуацій, які діють на нього.

Емоційна пам’ять (emotional memory) – виявляється в запам’ятовуванні людиною своїх емоцій та почуттів. Запам’ятовуються не стільки самі по собі емоції, скільки предмети та явища, що їх викликають.

Емоційні процеси (emotional processes) –специфічна форма психічного відображення суб’єктивного ставлення людини до предметів або явищ у формі безпосереднього переживання, приємного чи неприємного.

Емпатія (empation) –емоційний аспект розуміння іншої людини, здатність відгукнутися на її проблеми, уміння проникнути в переживання іншої людини, переживати разом з нею, співчувати їй.

Ентузіазм (enthusiasm) – психічний стан великого піднесення, душев­ного пориву.

Ерудиція (erudition) – глибока обізнаність, начитаність, знання лі­тератури і проблематики в певній галузі науки. Розрізняють широту Е., коли людина виявляє вченість, компетентність у ряді наук або галузей культури; глибину Е., коли людина всебічно і глибоко обізнана в якійсь одній галузі. Е. є свідченням високого інтелектуального розвитку людини, розвиненості її духовних сил, пам'яті.

Загальна психологія (general psychology) –вивчає ґрунтовні психологічні закономірності, формулює теоретичні засади та принципи психологічної науки, її понятійний і категоріальний апарат, систематизує та узагальнює емпіричний матеріал психологічних досліджень.

Забування (forgetting) – процес протилежний запам’ятовуванню, проявляється в тому, що втрачається чіткість запам’ятованого, зменшується його обсяг, виникають помилки у відтворенні, воно стає неможливим і, нарешті, унеможливлюється впізнання.

Закон (law) – філософська категорія, що відображає істотні, загальні, необхідні, стійкі, повторювані зв’язки між предметами і явищами об’єктивної дійсності, що випливають з їхньої сутності.

Заміщення (replacing) – механізм психологічного захисту особистості як перенесення дії, спрямованої на недоступний об’єкт, на дію з доступним об’єктом.

Запам’ятовування (remembering) – процес пам’яті, який забезпечує відбір, прийом і фіксацію інформації.

Зберігання (storage) – процес пам’яті, що забезпечує утримання матеріалу в пам’яті впродовж певного часу.

Звичка (habit) – схильність людини до відносно усталених, стандартних спо­собів дій.

Згуртованість (cohesion) – ступінь міцності соціально-психоло­гічних зв’язків у групі.

Здібності (abilities) – психічні властивості індивіда, які є перед­умовою успішного виконання певних видів діяльності (набут­тя знань, умінь і навичок; використання їх у діяльності). Здібності є результатом розвитку задатків.

Змінений стан свідомості (changed state of the consciousness) – стан, при якому наші відчуття, мислення відрізняються від звичного для нас стану завдяки певним внутрішнім та зовнішнім чинникам.

Зовнішня увага (outside attention) –вид уваги, яка спрямована на довкілля і зумовлюється зовнішніми подразниками.

Зоопсихологія (zoo psychology) – галузь психології, яка вивчає психіку тварин.

Зосередженість (concentration) – властивість уваги, яка означає не тільки відволікання від другорядного, а й гальмування побічних подразників, які не стосуються діяльності, що становить предмет уваги суб’єкта.

Ідеал (ideal) –взірець досконалості, образ бажаного і уявлюваного майбутнього, приклад, взятий особистістю за зразок поведінки.

Ідеалізація (idealization) – процес конструювання в уяві понять про об’єкти, які не існують у дійсності, але які мають певні прообра­зи в реальному світі.

Ідентифікація (identification) – в соціальній психології уподібнення себе іншому.

Ідея (idea) –основа творчого процесу, продукт людської думки, форма відображення дійсності. Ідея відріз­няється від інших форм мислення і наукового знання тим, що в ній не тільки відбивається об’єкт вивчення, а й міститься усвідом­лення мети, перспективи пізнання і практичного перетворення дійсності.

Ілюзія (illusion) – хибне сприймання об'єктивного світу, що вини­кає під впливом зовнішнього подразника або хворобливого ста­ну нервової системи.

Індивід (individual) – біологічний організм, носій загальних спадкових якостей біологічного виду людина; представник людського роду – homo sapiens.

Індивідуальність (individuality) – неповторне співвідношення особистих рис та особливостей людини (характер, темперамент, здібності, особливості протікання психічних процесів, сукупність почуттів тощо), що утворюють її своєрідність, відмінність від інших людей. І. – особлива і несхожа на інших людина в повноті її фізичних та духовних якостей.

Індукція (induction) – умовивід, в результаті якого на підставі знань про окремі об’єкти певного класу ми робимо висновок, який стосується всіх об’єктів цього класу.

Інженерна психологія (engineer psychology) – займається вивченням психічних можливостей людини, що взаємодіє з машинами та інформаційними системами, її здатності адекватно оцінювати ситуацію, своєчасно приймати рішення, витримувати емоційні навантаження тощо.

Інсайт (осяяння) (insight) – миттєве охоплення відношень у відображуваній ситуації, приймання ситуацій, об’єктів в їх цілісній сутності, що виявляє творчий характер мислення.

Інстинкт (instinct) –біологічно зумовлена вроджена тенденція чи імпульс до певної поведінки без участі мислення, навчання чи досвіду.

Дата добавления: 2014-11-08