Приклади масок підмереж, приклади розбиття мереж на підмережі

В таблицях 6.5.6.1,2,3 перелічені маски підмереж для мереж класу А, В та С відповідно, задані з використанням одного октету та відповідні цим маскам значення максимальної кількості підмереж та максимальної кількості хостів у цих підмережах.

Таблиця 6.5.6.1.

Маски підмереж для мереж класу А

Кількість підмереж	Необхідна кількість біт	Маска підмережі	Кількість хостів в підмережі
		Не використовується	Не використовується
		255.192.0.0
		255.224.0.0
		255.240.0.0
		255.248.0.0
		255.252.0.0
		255.254.0.0
		255.255.0.0

Таблиця 6.5.6.2.

Маски підмереж для мереж класу В

Кількість підмереж	Необхідна кількість біт	Маска підмережі	Кількість хостів у підмережі
		Не використовується	Не використовується
		255.255.192.0
		255.255.224.0
		255.255.240.0
		255.255.248.0
		255.255.252.0
		255.255.254.0
		255.255.255.0

Таблиця 6.5.6.3

Маски підмереж для мереж класу С

Кількість підмереж	Необхідна кількість біт	Маска підмережі	Кількість хостів у підмережі
Не використовується		Не використовується	Не використовується
		255.255.255.192
		255.255.255.224
		255.255.255.240
		255.255.255.248
		255.255.255.252
Не використовується		Не використовується	Не використовується
Не використовується		Не використовується	Не використовується

Проте деколи корисно проводити розбиття на підмережі, використовуючи для цього два, а деколи і три октети. Наприклад, маючи мережу класу А (наприклад, інтранет-діапазон 10.0.0.0), необхідно розбити її таким чином, щоб забезпечити біля 1000 підмереж, кожна з яких повинна містити 750 хостів. Для цього необхідно скористатись другим та частиною третього октету:

Ідентифікатор Маска підмережі Маска підмережі у двійковому форматі

мережі

10.0.0.0 255.255.248.0 11111111 11111111 11111000 00000000

13 біт

Використовуючи 13 біт для ідентифікатора підмережі при розбитті на підмережі мережі класу А, отримуємо 8190 підмереж, в кожній з яких може бути до 2046 хостів. Таким чином, це відповідає поставленим вимогам і, в той же час, не лімітує подальше розширення мереж.

Розглянемо приклад розбиття мережі класу С на дві, чотири і вісім підмереж, зазначивши для кожної підмережі 5 параметрів – маску підмережі, адресу підмережі, адресу маршрутизатора, широкомовну адресу хостів в даній підмережі та кількість хостів в підмережі (див. таблицю 6.5.6.4). Зазначимо, що в таблиці 5 адреси підмереж спеціального призначення також використовуються, що означає, що маршрутизатори підтримують ці підмережі (такими маршрутизаторами можуть бути звичайні комп’ютери з двома чи більше мережними адаптерами та з активованою опцією маршрутизації, - вони є найбільш типовим прикладом маршрутизаторів для малих мереж).

Таблиця 6.5.6.4

Розбиття мережі класу С на підмережі

Кількість підмереж	Маска підмережі	Номер підмережі	Адреса маршрутизатора	Широкомовна адреса	Кількість хостів в підмережі
	255.255.255.0	x.y.z.0	x.y.z.1	x.y.z.255
	255.255.255.128	x.y.z.0	x.y.z.1	x.y.z.127
	255.255.255.128	x.y.z.128	x.y.z.129	x.y.z.255
	255.255.255.192	x.y.z.0	x.y.z.1	x.y.z.63
	255.255.255.192	x.y.z.64	x.y.z.65	x.y.z.l27
	255.255.255.192	x.y.z.128	x.y.z.129	x.y.z.l91
	255.255.255.192	x.y.z.192	x.y.z.193	x.y.z.255
	255.255.255.224	x.y.z.0	x.y.z.1	x.y.z.31
	255.255.255.224	x.y.z.32	x.y.z.33	x.y.z.63
	255.255.255.224	x.y.z.64	x.y.z.65	x.y.z.95
	255.255.255.224	x.y.z.96	x.y.z.97	x.y.z.127
	255.255.255.224	x.y.z.128	x.y.z.129	x.y.z.159
	255.255.255.224	x.y.z.160	x.y.z.161	x.y.z.191
	255.255.255.224	x.y.z.192	x.y.z.193	x.y.z.223
	255255.255.224	x.y.z.224	x.y.z.225	x.y.z.255

Дата добавления: 2014-11-25