Луганськ 6 страница

Исследованиями доказано, что прочность резьбового соединения при циклических нагрузках определяется величиной зазора по среднему диаметру, а не изготовлением різьби по 1-му классу или с большей точностью. Поэтому при действии циклических нагрузок необходимо вибирать різьби с гарантированним зазором, учитивая и остальние фактори, влияющие на прочность резьбового соединения, - материали резьбових деталей, конструкцию и технологию изготовления. Только при решении комплекса вопросов можливо технически правильно и с учетом экономической целесообразности назначить определенний вид резьбового соединения с необходимой точностью изготовления болта и гайки.

3.) Стандарти на конструктивние и технологические элементи деталей машин

До комплексу стандартів, які забезпечують взаимозаменяемость, відносяться також і стандарти на конструктивние елементи деталей машин: радіуси закруглений и фаски, канавки для виходу шлифовального круга и долбяков, виход різьби, сбеги, недорези, проточки и фаски; центровие отвори. Применение этих стандартів облегчает работу конструкторов И технологів, позволяет унифицировать режущий и мерительний инструмент

Радиуси закруглений и фаски от 0,1 до 250 мм для деталей, изготовленних из металу и пластмас, регламентируются ГОСТ 10948. Стандарт не распространяется на розміри радіусів закруглений (сгиба) гнутих деталей, фасок на різьбах, радіусів проточек для вихода резьбообразующего инструмента, фасок и радиусов закруглений шарико- и роликоподшипников и на их сопряжения с валами и корпусами.

Форма и розміри канавок для виходу шліфувального круга при круглом, торцевом и плоском шліфуванні регламентовані в стандарте приведени таблици для наружних и внутренних резьб. В зависимости от шага різьби приведени розміри сбегов с учетом угла заборной части резьбообразующего инструмента, розміри недореза (нормальний и уменьшенний), розміри проточок (нормальна та вузька) и розміри фасок.

Дани рекомендации по применению нopмaльнoго и уменьшенного недорізу, нормальной и узкой проточки.

Для наружной и внутренней трапецеидальной різьби в зависимости от шага приведени розміри проточки и фаски.

При обработке вращающихся деталей в промишленности применялось большое количество различних центрових отверстий. Стандартом «Отвори центрові. Розміри» (ГОСТ 13034) установлено всего 10 форм центрових отверстий для деталей и инструмента. Центрові отвори по данному стандарту вибираются в зависимости от назначения деталі и технологии ее обробки.

Создание єдиного стандарту на центрові отвори ликвидирует заводские и отраслевие нормативние документи, количество которих в промишленности и било очень велико, способствует централизованному изготовлению инструмента для обработки центрових отверстий, повишению точності деталей, уменьшению металу, идущего в відходи (при обрізці центрових отворів).

Питання для перевірки знань студентів.

1. Що є базою для здійснення взаємозамінності при сучасних масштабах и принципах організації промислового виробництва?

2. В яких областях стандарти на норми загального застосування встановлюють єдині норми, терміни и визначення?

3. Що розуміють під поняттям конусності деталі?

4. Яким чином умовно позначаються допуски різьб с гарантованими зазорами?

5. Чим визначається міцність різьбового з’єднання при циклічних навантаженнях?

6. На які конструктивні и технологічні елементи деталей машин встановлені стандарти?

7. Чи відносяться стандарти на конструктивні і технологічні елементи деталей машин до комплексу стандартів, які забезпечують взаємозамінність?

8.. Які переваги дає створення єдиного стандарту на центрові отвори?

Тема 7. Економічна ефективність стандартизації

План

1. Складові економічної ефективності стандартизації.

2. Розрахунок економії від впровадження стандартів.

3. Визначення оптимального рівня уніфікації та стандартизації продукції.

1.) Складові економічної ефективності стандартизації.

Методи визначення економічної ефективності стандартизації встановлені ГОСТ 20779.

Основним принципом визначення економічної ефективності стандартизації, її впливу на економіку держави, є системний підхід, який передбачає аналіз та вивчення результатів впровадження всіх заходів по стандартизації на стадіях проектування, виготовлення та експлуатації (споживання) продукції. Це дозволяє оцінити повну економічну ефективність стандартизації для всього господарства країни.

На стадії проектування економічний ефект від стандартизації досягається скороченням обсягу проектних робіт, трудомісткості, вартості та термінів проектування на основі:

покращення організації проектних та конструкторських робіт;

використання стандартної технічної документації;

застосування стандартних умовних графічних зображень;

використання стандартних методів розрахунків;

зменшення обсягів копіювальних робіт;

зменшення обсягів технічної документації, яка зберігається в технічних архівах;

скорочення витрат на переробку проектів згідно з діючими стандартами;

скорочення часу на узгодження та затвердження технічної документації.

На стадії виробництва економічний ефект від стандартизації досягається за рахунок підвищення серійності (масовості) продукції, що випускається, і складається з економії за рахунок:

зменшення матеріалоємності продукції;

зменшення трудомісткості виробничих процесів;

збільшення складових виробів, які виготовляються на спеціалізованих підприємствах;

уніфікації;

зменшення фондомісткості;

зменшення витрат електроенергії та паливо – мастильних речовин на одиницю продукції;

зменшення умовно – постійних витрат на одиницю продукції, що випускається.

На стадії експлуатації (споживання) продукції економічний ефект від стандартизації складається зі зниження витрат замовника (споживача) за рахунок:

підвищення технічного рівня та якості продукції;

заміни декількох виробів одним стандартним;

збільшення терміну використання виробу;

підвищення надійності виробів;

зменшення споживання електроенергії, палива, води та допоміжних матеріалів на одиницю продукції;

зменшення чисельності обслуговуючого персоналу та зниження вимог до його кваліфікації;

зменшення вартості ремонтних робіт та часу на їх проведення та поточне обслуговування;

зменшення потреб у запасних частинах та контрольної вимірювальній апаратурі.

В тому випадку, коли якість продукції не змінюється, всі розрахунки економічного ефекту проводять тільки на стадіях проектування та виробництва.

2.) Загальна економія від впровадження стандартів

Розраховуючи економічний ефект від стандартизації на стадіях проектування, виробництва та експлуатації (споживання) виробу, його параметри порівнюють з параметрами базового зразка. В якості базових параметрів слід приймати параметри діючого стандарту, а за його відсутності – середньо галузеві технічні показники та відповідні їм економічні показники.

Всі параметри виробу, які використовуються для розрахунку економічної ефективності стандартизації, повинні відповідати показникам цього стандарту.

В кожному конкретному випадку, як правило, економія досягається не по всім параметрам, тому розрахунок проводиться тільки по тим, що дають ефект. При цьому, загальна економія визначається за формулою:

,

де - кількість складових елементів загальної економії;

- економія по кожному складовому елементу.

Собівартість виробу після стандартизації вираховується за формулою:

,

де і - собівартість виробу до і після впровадження стандарту;

- програма випуску виробів після впровадження стандарту.

На промислових підприємствах, які налагоджують випуск вже розробленої конструкції, а економія від її експлуатації не визначена, але експлуатаційні показники не гірші від конструкції, яка випускалась раніше, річний економічний ефект розраховується за формулою:

де - нормативний коефіцієнт ефективності капітальних витрат;

і - питомі капітальні витрати на виробництво до і після впровадження стандарту.

При включенні в план робіт зі стандартизації певної теми, яка пов’язана з розробкою стандартів, проводять укрупненій розрахунок для орієнтовного визначення економічної ефективності намічених до розробки стандартів. Цей розрахунок дозволяє знайти краще рішення та відхилити неефективні проекти стандартів.

При співставленні економічної ефективності стандартів кращим вважається той, що забезпечує найкоротший термін окупності капітальних вкладень:

,

де - термін окупності капітальних вкладень, роки; - капітальні вкладення, потрібні для проведення та впровадження стандартизації.

Крім того, орієнтовно визначити ефективність намічених до розробки стандартів, можливо якщо порівняти очікуваний коефіцієнт стандартизації з коефіцієнтом ефективності впровадження нової техніки . У випадку коли вважається, що намічені заходи зі стандартизації економічно ефективні.

,

де - загальний економічний ефект, який очікують від впровадження стандартів;

- сума загальних витрат на реалізацію заходів зі стандартизації.

Очікуваний загальний економічний ефект розраховується як сума очікуваної економії при проектуванні, виготовленні та експлуатації продукції.

Сума загальних витрат на реалізацію заходів зі стандартизації складається з очікуваних витрат на підготовку стандартів (витрати установи, яка проводить розробку стандартів), витрати при проектуванні , на виробництво та експлуатацію .

Таким чином:

.

3.) Визначення оптимального рівня уніфікації та стандартизації продукції.

Дата добавления: 2014-11-25