Деонтологія прокурора

Прокурор — це державна посадова особа, яка здійснює нагляд за точним дотриманням закону державними органами та громадянами, а також підтримує державне звинувачення в суді по кримінальних справах. Це особа, яка відповідає перед державою за стан законності, є її охоронцем, здійснює вищий нагляд за її дотриманням.

Вищий нагляд за дотриманням законності означає таке:

- повноваження прокурору безпосередньо надає Верховна Рада;

- робота прокурора поширюється на всі сфери юридичної практики, тобто на слідство, роботу міліції, установ, що виконують покарання, а також на всі державні сфери суспільного життя.

Основним засобом реагування прокурора на порушення законності є винесення протесту, тобто письмового документа, що передає вимогу про необхідність застосування заходів для подолання порушення закону. Протест направляється до органу (посадової особи), який порушив закон. Окрім того, у разі потреби прокурор може порушити кримінальну справу стосовно винних чи вимагати від відповідних органів застосування до винних заходів адміністративного чи дисциплінарного впливу, а в окремих випадках безпосередньо ліквідувати порушення законності, наприклад своїм рішенням звільнити незаконно заарештовану особу.

Розрізняють такі види діяльності прокурора:

- пошукову – виявлення порушень законності;

- організаційну – недопущення порушення законності;

- засвідчувальну – передавання відповідним органам інформації у письмовій формі.

Розглянемо якості прокурора та його помічника. Для досягнення успіху у діяльності прокурор та його помічник повинні мати певні якості.

Мислення, яке розкриває причини будь-яких явищ, називається причинно-наслідковим. Саме такий характер має мислення прокурора, оскільки основним змістом його розумової діяльності є встановлення наслідків.

Такі особливості мислення прокурора передбачають наявність у нього певних якостей, зокрема:

- глибина – вміння якнайглибше проникати у бачене, у суть фактів, зрозуміти зміст того, що трапилось, передбачити найближчі та віддалені, прямі та побічні результати явищ і дій;

- широта – вміння охоплювати широке коло питань і фактів, застосовуючи знання з різних галузей наук та практики;

- мобільність – здібності до продуктивного мислення, мобілізації та використання знань у складних та звичайних умовах;

- швидкість – вміння якнайшвидше розв’язувати завдання, швидко оцінювати обстановку і вживати необхідних заходів;

- самостійність – вміння ставити мету і завдання, а також шляхи їх реалізації без сторонньої допомоги;

- цілеспрямованість — вольова спрямованість мислення на розв’язання певного завдання, здібність тривалий час тримати його у свідомості, а також послідовно, планомірно думати над його розв’язанням;

- критичність — вміння осмислювати повідомлення, факти, пропозиції, включаючи помилки та перекручування, розкривати причини їх виникнення;

- гнучкість — вміння розглядати явища з різних точок зору, встановлювати їх залежність і зв’язки; перебудовувати власну діяльність і змінювати прийняті рішення відповідно до нової ситуації.

Комунікативний і засвідчувальний аспекти діяльності прокурора нерозривно пов’язані з використанням мови в її основних формах — усної та письмової. Для прокурора важливо вміти передавати свої думки так само, як і вміти мислити, слухати, чути, а також говорити. Прокурор повинен виявляти неабиякі вольові якості; його професійна діяльність часто потребує особистої ініціативи, наполегливості, цілеспрямованості та організаційних здібностей.

Дата добавления: 2014-11-08