Контроль виконання лабораторної роботи. Дослід 2. Виявлення глікогену в печінці

Дослід 2. Виявлення глікогену в печінці.

Принцип методу. Глікоген, як і крохмаль, з йодом утворює забарвлені сполуки (крохмаль темно-синього кольору, глікоген – червоно-бурого). Різниця у забарвленні визначається кількістю амілози (синє забарвлення з йодом) і амілопектину (червоне забарвлення з йодом) у молекулах полісахаридів.

Матеріальне забезпечення: печінка свіжа або свіжозаморожена, розчин Люголю (розчин йоду в йодиді калію), 1 % розчин ацетатної кислоти, фарфорова ступка, водяна баня, паперові фільтри, штатив з пробірками, піпетки.

Хід роботи. 0,5 г свіжозамороженої печінки поміщають у склянку, подрібнюють ножицями, заливають 4 мл кип’яченої дистильованої води, переносять у пробірку та кип’ятять протягом 2-3 хв (для інактивації ферментів). Пізніше вміст пробірки переливають у фарфорову ступку та розтирають до отримання однорідної маси. Цей гомогенат розводять 1 мл дистильованої води, переносять у пробірку та кип’ятять на водяній бані 20 хв, додаючи воду по краплях по мірі википання рідини. Для повнішого осадження білків киплячу рідину підкислюють 5-10 краплями 1 % розчину ацетатної кислоти. Осад білка відділяють фільтруванням через змочений водою паперовий фільтр. До фільтрату додають 2-3 краплі розчину Люголю. За наявності у досліджуваному матеріалі глікогену розчин набуває характерного червоно-бурого забарвлення.

Клініко-діагностичне значення. Глікоген– полісахарид, який є основним резервом вуглеводів в організмі. Головне депо для глікогену – печінка та м’язи. Нормав крові – 16,2 – 38,7 мг/л.

Підвищенняконцентрації глікогену в крові спостерігають при інфекційних захворюваннях, хворобах крові, що супроводжуються лейкоцитозом, діабеті, новоутвореннях.

Зниженняконцентрації характерне для дітей з гострими гепатитами. Важливе клінічне значення має цитохімічне визначення рівня глікогену в клітинах крові, кісткового мозку та печінці.

1. Виявлення глікогену в печінці. Яке біологічне значення має нагромадження глікогену у печінці? В яких тканинах ще накопичується в організмі людини глікоген?

2. При додаванні до гомогенату, що містить глікоген розчину йоду утворюється забарвлена сполука:

А. Синього кольору

В. Червоно-бурого кольору

С. Зеленого

D. Безбарвна сполука

Е. Фіолетового кольору

3. У хворого судоми у м’язах при напруженій роботі, а поза тим почуває себе здоровим. При біопсії м’язової тканини виявлено значний надлишок глікогену. Концентрація глюкози в крові нижче норми. Про недостатність якого ферменту слід думати?

4. Відомо, що глікоген, який становить енергетичний запас організму, відкладається про запас у печінці та м’язах, але не створює резерву в такій важливій тканині як мозок, яка у великій кількості використовує глюкозу. Поясніть, чому глікоген не запасається у мозку?

Приклади тестів “Крок-1”

1. Глікоген – полісахарид, що має здатність нагромаджуватися в печінці та м’язах. Процеси синтезу та розпаду глікогену в клітинах регулюються завдяки включенню механізмів фосфорилування ключових ферментів обміну глікогену:

А. Глікогенсинтази і глікогенфосфорилази

В. Глікогенфосфорилази і ліпази

С. Глікогенсинтази і протеїнкінази

D. Фосфопротеїнфосфатази і протеїнкінази

Е. Аденілатциклази і ліпази

2. Дитина – квола, апатична. Печінка збільшена та при її біопсії виявлено значний надлишок глікогену. Концентрація глюкози в крові нижча від норми. У чому причина наведених порушень?

A. Знижена активність глікогенфосфорилази в печінці

B. Знижена активність глікогенсинтази

C. Знижена активність глюкозо-6-фосфатізомерази

D. Знижена активність глюкокінази

E. Дефіцит гена, який відповідає за синтез глюкозо-1-фосфатуридилтрансферази

3. При дослідженні крові у хворого виявлена виражена гіпоглюкоземія натщесерце. При дослідженні біоптату печінки виявилось, що в клітинах печінки не відбувається синтез глікогену. Недостатність якого фермента є причиною захворювання?

А. Глікогенсинтази

В. Фосфорилази

С. Альдолази

D. Фруктозодифосфатази

Е. Піруваткарбоксилази

4. Фосфоролітичний розпад вуглеводів відіграє ключову роль у мобілізації полісахаридів. У результаті дії ензиму фосфорилази глікоген розпадається з утворенням:

A. Глюкозо-1-фосфату

B. Глюкозо-1,6-дифосфату

C. Глюкозо-6-фосфату

D. Глюкози

E. Фруктозо-6-фосфату

5. У дитини з точковою мутацією генів виявлено відсутність глюкозо-6-фосфатази, гіпоглікемію і гепатомегалію. Вкажіть вид патології, для якої характерні ці ознаки:

А. Хвороба Адісона

В. Хвороба Гірке

С. Хвороба Паркінсона

D. Хвороба Корі

Е. Хвороба Мак-Ардля

6. У хворого знижена витривалість до фізичних навантажень, у той час як у скелетних м’язах вміст глікогену підвищений. Зниженням активності якого ферменту це пояснюється?

A. Фосфофруктокінази

B. Глюкозо-6-фосфатдегідрогенази

C. Глікогенфосфорилази

D. Глікогенсинтази

E. Глюкозо-6-фосфатази

7. Синтез глікогену здійснюється під впливом низки ферментів. Вкажіть, який із ензимів каталізує утворення a-1,6-глікозидних зв’язків у молекулі глікогену:

А. Глікогенсинтаза

В. Гексокіназа

С. Глюкокіназа

D. Глікозил-4,6-трансфераза

Е. Глюкозо-1-фосфатуридилтрансфераза

Індивідуальна самостійна робота студентів

1. Принципи регуляції біосинтезу та розпаду глікогену.

2. Спадкові порушення синтезу, розпаду глікогену та глікокон’югатів.

Література

Основна:

1. Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – С. 143 – 154.

2. Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ-Вінниця: Новакнига, 2009. – С. 211 – 236.

3. Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – С. 300 – 308.

4. Біологічна хімія. Тести та ситуаційні задачі / За ред. Склярова О.Я. –К.: ВСВ «Медицина», 2010. – С. 62 – 84.

5. Біохімічні показники в нормі і при патології. Довідник / За ред. Склярова О.Я. – К.: Медицина, 2007. – 318с.

6. Біохімія ензимів. Ензимодіагностика. Ензимопатологія. Ензимотерапія: Посібник / Скляров О., Сольскі Я.,Великий М. та ін. – Львів:Кварт. – 2008. –С. 38 -46.

7. Клінічна біохімія/ За ред. проф.Склярова О.Я.- К.: «Медицина», 2006. – С. 101 – 103.

8. Скляров О.Я., Сергієнко О.О., Фартушок Н.В. та ін. Обмін вуглеводів. Біохімічні та клінічні аспекти. – Львів: Світ, 2004. – 111с.

Додаткова:

1. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия. – М.: Медицина, 1998. – С. 319 – 362.

2. Клиническая биохимя: Учебник для студентов мед.вузов / А.Я.Цыганенко, В.И. Жуков, В.В. Леонов и др. – Харьков: Факт, 2005. -456с.

3. Клиническая биохимия: Учебное пособие для вузов / В.Н. Бочков, А.Б. Добровольский, Н. Е. Кушлинский и др. – ГЭОТАР-МЕД, 2004. – 521с.

4. Марри Р., Греннер Д., Мейес П., Родуэлл В. Биохимия человека.– М.: Мир; Бином. Лаборатория знаний, 2009. – т. 1., С. 189– 204, т.2., С. 299-319

Дата добавления: 2014-11-25