Геометричні параметри та виготовлення черв’ячних передач

Переваги і недоліки

Черв’ячні передачі

Черв’ячні передачі застосовують для передачі руху між осями, які перехрещуються (кут перехрещування, як правило, становить 90⁰). Рух у черв’ячних передачах перетворюється за принципом гвинтової пари чи за принципом нахиленої площини.

Переваги:

- велике передаточне відношення;

- плавність та безшумність роботи;

- висока кінематична точність;

- самогальмування.

Недоліки:

- низький ККД;

- знос, заїдання;

- використання дорогих матеріалів;

- висока точність складання.

У черв’ячній передачі (рисунок 3.12), так само як і в зубчастій, розрізняють діаметри початкових (d_{w 1}, d_{w 2}) та ділильних (d ₁, d ₂) циліндрів. У передачах без зсуву .

Черв’яки розрізняють:

1) за формою утворюючої:

- циліндричні;

- глобоїдні;

2) за формою профілю різьби:

- прямолінійний (трапецеїдальний, архимедов – найбільш поширений, при HB ≤ 350, нешліфований, виконуються на звичайних верстатах);

- криволінійний (евольвентний – HRC > 45, шліфований, на спеціальних верстатах).

Черв’ячне колесо нарізують черв’ячними фрезами.

Геометричні параметри (рисунок 3.13):

a= 20⁰ – профільний кут;

– осьовий модуль (по стандарту [3, стор.201]);

– число заходів черв’яка ([3, стор. 201]);

– число зубців колеса (за умови непідрізування зубців ≥ 28);

– коефіцієнт діаметра черв’яка (по стандарту [3, стор.201]);

– кут підйому гвинтової лінії.

Ділильні діаметри:

черв’яка ;

колеса .

Діаметр вершин . (3.38)

Діаметр западин .

– міжосьова відстань.

Дата добавления: 2014-11-09