КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Тепловий розрахунок черв’ячної передачі, охолодження, змащування
Сили в зачепленні ККД черв’ячної передачі ККД зачеплення при ведучому черв’яку , (3.44) де j – кут тертя; – коефіцієнт тертя. ККД підвищується у разі збільшення числа заходів черв’яка. Зі збільшенням швидкості ковзання знижується f. Крім того, значення коефіцієнта тертя залежить від шорсткості поверхні тертя, а також якості мастила. Сили в зачепленні черв’ячної передачі показані на рисунку 3.15. Колова сила черв’яка . (3.45) Колова сила колеса . (3.46) Радіальна сила . (3.47) Нормальна сила . (3.48)
Розрахунок на міцність черв’ячної передачі наведено в роботі [6]. Механічна енергія, загублена у передачі, перетворюється на теплову та нагріває передачу. Якщо відвід теплоти недостатній, передача перегрівається та виходить з ладу. Кількість теплоти, що виділяється у передачі за секунду (теплова потужність), , (3.49) де P 1 – потужність на вхідному валу, Вт; h – ККД передачі. Кількість теплоти, що віддається навколишньому повітрю через стінки корпусу за секунду (потужність тепловіддачі), , (3.50) де А – площа поверхні охолодження, м2 (тільки та частина поверхні корпусу редуктора, яка з середини омивається мастилом чи його бризками, а зовні – вільно циркулюючим повітрям, якщо корпус має ребра охолодження, враховують тільки 50% площі їх поверхні); t 1 – внутрішня температура редуктора чи мастила, 0С (допустиме значення залежить від сорту мастила, його здатності зберігати мастильні властивості при підвищенні температури); t 0 – температура навколишнього середовища, 0С; К – коефіцієнт теплопередачі, Вт/(м2×С) (К»8..10 – без вентиляції, К»14..17– з інтенсивною вентиляцією). Умова достатнього природного охолодження Ф ≤ Ф 1. (3.51) Способи штучного охолодження: 1 Обдув корпусу за допомогою вентилятора (К збільшується до 20...28 Вт/(м2×0С), поверхня, яка обдувається, забезпечується ребрами). 2 Устаткування в корпусі водяних порожнин чи змійовиків з проточною водою (К збільшується до 90...200 Вт/(м2×0С) при швидкості води до 1 м/с). 3 Застосування циркуляційних систем змащування зі спеціальними холодильниками. У перших двох випадках, а також при природному охолодженні змащування здійснюється шляхом часткового занурення одного з коліс або черв’яка у мастильну ванну. Для запобігання великих втрат на розбризкування та змішування мастила, а також щоб мастило не спінювалось, глибина занурення коліс не повинна перевищувати висоти зубця для швидкохідних коліс або витка черв’яка на 1/3 радіуса для тихохідних коліс. Кількість мастила у ванні, що рекомендується 0,35...0,7 л на 1 кВт потужності, що передається.
Дата добавления: 2014-11-09; Просмотров: 2232; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |