КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Обсяг виробництва Обсяг споживання Обсяг виробництва (споживання)
1 2 3 4 5 6 7 час Рис. 6. Життєвий цикл товару Захоплення Сезонності (моди) Ностальгії Провалу Рис. 7. Можливі криві життєвого циклу товару. Таблиця 1. Особливості маркетингу на різних етапах життєвого циклу товару.
Товарна марка –це ім’я, символ або їх поєднання, які використовуються для того, щоб визначати характерні відмінності товару однієї фірми у порівняні з іншою.
Торгівельний знак – це торгівельна марка, яка захищена юридично.
Різновиди товарних марок: · марка виробника, що створена самим виробником, або взята у оренду; · приватна марка – марка, що створена торгівельним підприємством і включає в себе назву фірми-виробника; · групова марка – марка, під якою продаються всі товари фірми; · індивідуальна марка – марка, яка присвоюється окремому товару фірми.
Рис. 8. Значення товарних марок.
Рис. 9. Стратегії використання товарних марок. Упаковка – це метод зв’язку із споживачами, а також засіб забезпечення захисту, зберігання, обігу, транспортування та ідентифікації товарів. Таблиця 2. Задачі та функції упаковки.
Рис. 10. Види упаковки Рис. 11. Схема оцінки конкурентоспроможності Тема 4: Політика фірми в області ціни План 1. Поняття ціни, її функції, цілі. 2. Види цін в залежності від стадій товароруху. 3. Ціноутворюючі фактори в маркетингу. 4. Стратегії ціноутворення. 5. Моделі та методи ціноутворення. 6. Знижка та кредит. 7. Етапи ціноутворення.
В результаті ознайомлення з даною темою студент-заочник повинен орієнтуватися у питаннях: 1. Місце і роль ціни в системі маркетингу. 2. Характеристика основних цілей підприємства і стратегії ціноутворення.
3. Взаємозв’язок між видами цін і характером товароруху. 4. Основні фактори, що впливають на процес ціноутворення. 5. Взаємозв’язок між типом ринку, поведінкою споживача і стратегією ціноутворення. 6. Вплив еластичності попиту на формування цінової політики підприємства. 7. Види цін та цінових стратегій підприємства і залежності від дії ціноутворюючих факторів. 8. Можливі стратегії фірми щодо співвідношення параметрів “ціна-якість”. 9. Узгодження методів і цілей ціноутворення та процес встановлення ціни в залежності від типу ринку. 10. Узгодження методів і цілей ціноутворення та процес встановлення ціни в залежності від поведінки і характеристик споживача. 11. Види знижок та політика кредитування в залежності від цілей ціноутворення та характеристики товарної номенклатури.
Методичні вказівки до теми
Ціна – це обмінний еквівалент вартості товару або послуги виражений у грошах.
Функції ціни: · дозволяє компенсувати у грошовій формі витрати на виробництво і просування товарів на ринок; · визначає прибутковість продажу.
З огляду на зазначене підприємцю необхідно розуміти різницю у представленні ціни, а саме: · для підприємців ціна як правило складається з витрат на виробництво товарів (послуг), обсягу проданих товарів (послуг) і чистого прибутку; · для клієнтів ціна – це доступність, кількість та якість отриманих благ, задоволення потреб, а також міра порівняння товарів (послуг) між собою. Цілі ціноутворення: · максимізація прибутку (фірма орієнтується на сьогодення і менше уваги приділяє перспективі, адже завдання ціни – забезпечити максимальний поточний прибуток); · збільшення долі ринку (фірма знижує ціну і сподівається, що зростання обсягу збуту поліпшить її позиції на ринку і призведе до збільшення прибутків у майбутньому); · завоювання лідерства за якістю продукції (фірма прагне запропонувати ринку найкращий товар за високою ціною, яка повинна покрити витрати на науково-дослідницькі розробки); · забезпечення виживання фірми (ситуація на ринку дуже напружена, панує гостра конкуренція, у такій ситуації виживання важливіше за прибутковість, тому фірма звертається до програм цінових поступок, а ціни мають покривати витрати і гарантувати просте відтворення)
Таблиця 1. Види цін в залежності від стадій товароруху.
Продовження таблиці 1
Продовження таблиці 1.
Рис. 1 Система ціноутворюючих факторів. Аналіз ціноутворюючих факторів Витрати Фірма завжди прагне встановити на товар ціну, яка повністю покриває усі витрати на виробництво і збут, а також дає можливість отримати справедливу норму прибутку. Коли ж ці витрати не покриваються, подальша комерційна діяльність втрачає сенс. Велике значення при проведенні аналізу витрат має їх поділ на постійні і змінні. Постійні витрати за певний період (рік, квартал, місяць) при даних виробничих потужностях не змінюються із збільшенням обсягів виробництва і збуту продукції (орендна плата, проценти за кредит, плата за опалення, оплата праці менеджерів). Змінні витрати навпаки безпосередньо залежать від обсягів виробництва (витрати на сировину, матеріали, комплектувальні, заробітна плата), але на одиницю продукції ці витрати залишаються незмінними. Постійні витрати на одиницю продукції можуть суттєво коливатися залежно від обсягів виробництва і збуту товару, що видно з формули собівартості одиниці продукції: S= V+F/N, де V – змінні витрати на одиницю продукції; F – постійні витрати за певний період часу; N – обсяг виробництва (збуту) продукції за певний період. Для обґрунтованого визначення рівня ціни на товар доцільно проаналізувати як змінюються витрати залежно від обсягу його виробництва. Сума постійних і змінних витрат на виробництво і збут товару визначає нижню межу ціни на нього. Поряд з тим, в практиці свого функціонування підприємство стикається з ситуацією, коли: · витрати зростають; · витрати зменшуються. Що підприємство за даних обставин повинно здійснити, щоб з одного боку не втратити клієнтів, а значить ринку збуту, з іншого боку, як отримати прибуток і інвестиції для подальшого розвитку? Ситуація 1: витрати зростають. · перекласти всі незаплановані витрати на клієнтів, підвищуючи ціну; · перекласти частину витрат на клієнтів, а частину взяти на себе, зменшуючи тим самим прибуток; · зупинити випуск товару. Ситуація 2: витрати знижуються. · знизити ціни, а прибуток залишиться на теперішньому рівні; · залишити ціни без змін, а прибуток при цьому збільшиться. Сума постійних і змінних витрат на виробництво товару формує нижню межу ціни на нього.
Конкуренція Ціна може бути закладена в основу конкурентноздатності товару, а може взагалі не враховуватись. При ціновій конкуренції фірма підкреслює низькі ціни на свої товари. При ціновій конкуренції конкуренти можуть встановлювати свої ціни на рівні Ваших і навіть нижчі. Такий вид конкуренції особливо небезпечний, коли невелика компанія працює в оточенні великих фірм. При неціновій конкуренції фірма використовує інші можливості одержання перемоги в конкурентній боротьбі. Фірма робить ставку на товарну марку, упаковку, супутні послуги, або інші засоби, що не пов’язані з ціною. Задача фірма при неціновій і ціновій конкуренції – це повідомити клієнтів про переваги ваших товарів, а також переконати купити їх саме Ваші товари. Можна спровокувати спалах конкуренції назначивши низьку ціну або зменшити її максимальною ціною. Якщо товар потребує особливого методи виробництва то високі ціни не приваблять до нього конкурентів, а низькі ціни підкажуть конкурентам, на які товару варто звернути увагу щодо виробництва.
З огляду на зазначене ви повинні завжди бути у курсі дій своїх конкурентів. Існує декілька способів вивчення ціни конкурентів: · перевірки, які проводять торгівельні представники; · опитування клієнтів та відвідування магазинів; · маркетингові дослідження; · придбання продукції конкурентів і аналіз витрат на її виробництво.
Аналіз конкурентів фірми (перелік етапів дослідження) 1. Кількість конкурентів, обсяги виробництва, доля ринку, ресурси. 2. Стратегія конкурентної боротьби, головні фактори конкурентоспроможності у конкурентів. 3. Стратегія маркетингу стосовно товарної, збутової і комунікаційної політики конкурентів. 4. Мета застосування даних стратегій маркетингу. 5. Оцінка успішності застосування даних стратегій. 6. Реакція конкурентів на обрані Вами стратегії маркетингу.
Вид товару, пропозиція, попит Кожний товар повинен задовольнити потреби споживачів, для узгодження ціни і корисності товару можна: надати товару більшу цінність, надати споживачеві завдяки рекламі відомості про цінність товару і скорегувати ціну для того, щоб вона відповідала істинній цінності товару. Споживачі будуть менш чутливі до ціни на певний товар, якщо: · товар буде мати характерні відмінні особливості; · його характеристики погано порівнюють якість товарів субститутів; · знижується питома вага сумарних витрат на даний товар в загальній сумі їх доходів; · знижується питома вага сумарних витрат на даний товар в загальних витратах на товари; · частину витрат на придбання даного товару несе інша сторона; · споживачі мають можливість для зберігання даного товару При визначенні вихідної ціни на товар важливо встановити взаємозв’язок між ціною і попитом на товар (обсяг його збуту) та встановити цінову еластичність. Пропозиція – це асортимент товарів або послуг, який пропонується клієнтам в певний час і по відповідній ціні. Попит – асортимент товарів або послуг, який пропонується клієнтам в певний час і по відповідній ціні, що відповідає конкретним потребам і купівельній спроможності клієнтів.
ціна ціна ціна Р Р – точка рівноваги (ціна рівноваги), коли товаровиробники виготовляють стільки товарів та надають послуг, скільки споживач бажає і готовий сплатити. Рис. 2. Криві попиту і пропозиції Цінова еластичність – характеризує чутливість споживачів до зміни ціни з огляду на кількість товарів, які вони купують. ЇЇ визначають відношенням зміни величини попиту (обсягу збуту) до зміни ціни (у %). Е= N1-N2 Ц1-Ц2 Е= N1+N2 Ц1+Ц2
Де N1- кількість проданих товарів, до зміни ціни; N2 – кількість проданих товарів після зміни ціни; Ц1 – первісна ціна; Ц2 – змінена ціна.
Таблиця 2. Цінова еластичність попиту
Продовження таблиці 2
Д3 Д4 Ц Д1 Ц Ц
Д 2 N N N Д1- абсолютно нееластичний попит; Д2- абсолютно еластичний попит; Д3 – відносно еластичний попит (Ке >1) Д4 – відносно нееластичний попит (Ке <1); Рис. 3 Криві попиту Попит стає нееластичний за таких обставин: · товар не має або майже немає замінників; · сформувалась стійка прихильність значної частини ринку до певної товарної марки; · споживачі вважають, що підвищення ціни пов’язане з поліпшенням якості товару або з інфляційними процесами в державі; · при купівлі престижних товарів. предметів розкошу.
Нееластичним є попит на товари першої необхідності, паливно-енергетичні ресурси. Еластичний попит властивий більшості споживчих товарів.
Фактор розподілу Розподіл товару є самим важливим фактором в маркетингу. При купівлі товар повністю може не задовольнити запитам споживачів. Тому поступки на які ідуть споживачі щодо параметрів якості, ваги, кольору, будуть залежати від рівня ціни на даний товар. Поряд з тим, навіть самі низькі ціни не можуть компенсувати відсутність товару у потрібному часі та місці. Значно впливає на ціну відстань товаровиробника і споживача: чим ближче товар до споживача, тим дорожче для підприємства його розподіл. Адже, кожна угода стає окремою операцією. Однак при продажі товару великими партіями оптовику і роздрібному торгівцю контроль над рівнем продаж та маркетингом втрачається. Фактор стимулювання збуту та обслуговування В ціну товару включається націнка, яка окуповує стимулювання ринку, а також в склад ціни повинні входити витрати на: підготовку котировок, розрахунків. Установка обладнання, доставка товару, надання гарантії, продаж товару у кредит. Фактор суспільної думки Як правило у людей є певні уявлення про ціну товару, тобто купуючи товар вони керуються певними границями цін, або ціновим радіусом, що визначає за якою ціною вони готові купити товар. Фактори зовнішнього оточення – це фактори, які впливають на ціни фірми, але знаходяться за межами її контролю. До таких факторів відносяться: законодавство; податкові ставки, курс обміну валют, зміна цінової політики конкурента, тип ринку. Щодо останнього, в залежності від типу ринку залежить і процес ціноутворення, а саме: · чиста монополія (продавець один; політика цін залежить від товару, попиту на нього; політики держави) – товаровиробник може відпускати продукцію за ціною нижчою за собівартість за рахунок дотації з бюджету; або встановити ціну в якій буде закладена справедлива норма прибутку; або встановити монопольну високу ціну, за рахунок винятковості товару; · олігополістичний ринок (кількість продавців невелика, кожний з них чутливо реагує на стратегію та дії конкурентів) – ціна на товари досить стійка, оскільки як тільки один з конкурентів змінить ціну, інші одразу ж починають відповідні дії, щоб довести до мінімуму дисбаланс на ринку; · ринок монополістичної конкуренції (діапазон цін широкий як і широкий вибір товару (за якістю, характеристиками, зовнішнім оформленням тощо) – розробляються різні плани маркетингової діяльності для різних сегментів ринку, щоб до пропонованого товару привернути увагу якомога більшої кількості покупців; · ринок чистої конкуренції (велика кількість продавців і покупців аналогічного товару) – маркетингові дослідження, розробка товару, рекламні заходи, стимулювання збуту та інші дії мають стабільний характер; ціни якщо і змінюються, то у незначних межах, підвищувати їх і розраховувати на одержання додаткового прибутку не доводиться, оскільки ринок заповнений ідентичними товарами.
Урахування факторів, що впливають на ціноутворення можна комплексно відобразити в понятті “можлива ціна”. Нижня межа ціни Верхня межа ціни Отримання Формування прибутку попиту неможливе неможливе Рис. 4. Формування “можливої ціни” на товар. Стратегії ціноутворення Стратегію ціноутворення необхідно переглядати у разі: · створення нової продукції; · удосконалення продукції; · зміни конкурентного середовища на ринку; · зміни стадії життєвого циклу товару; · зміни витрат виробництва.
Рис. 5. Класифікація цінових стратегій Таблиця 3. Характеристика цінових стратегій
Рис. 6. Стратегія набору комбінацій показників “ціна-якість товару” Характеристика стратегій по показниках “ціна-якість” Цінові стратегії 1, 5, 9 можна використовувати на одному й тому ж ринку. Вони ілюструють диференціацію ціни залежно від рівня якості. Умова застосування: наявність відповідних сегментів ринку, які виявляють попит на різні за якістю і ціною товари. Цінові стратегії 2, 3, 6 являють собою різні варіанти цінової стратегії, націленої на витиснення конкурента з діагональних позицій 1, 5, 9. Це стратегії створення цінових переваг. Тобто це представлення товару аналогічної якості що і у стратегіях 1, 5, 9, але за прийнятнішими цінами. Цінові стратегії 4, 7, 8 ілюструють завищення ціни відносно корисного ефекту продукції, за умов розвинутого ринку її клієнти відчують себе скривдженими, що безперечно зашкодить репутації фірми.
Рис. 7. Моделі та методи ціноутворення
Дата добавления: 2014-11-25; Просмотров: 612; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |