Визначення Мн

Закон грошового обігу

В обігу на певний період часу має знаходитися грошей не більше, ніж це необхідно для оплати товарів і послуг, що реально існують, за цінами, що склалися на даний момент.

Якщо формалізувати суть цього закону, то її можна виразити рів­нянням

Мф = Мн, (3)

де - Мф - фактична маса грошей в обігу; Мн - об'єктивно необхідна для обігу їх маса.

Коли Мф > Мн, можна зробити висновок, що в обігу з'явилися зайві гроші.

Коли Мф < Мн, можна зробити висновок про нестачу грошей в обігу.

Існують різноманітні форми грошей в обігу. Величина Мн охоплює всі форми грошей, які обслуговують потреби обігу, а вимоги закону грошового обігу поширюються на всю його сферу ─ готівкову і безготівкову.

У середньому кількість грошей, необхідних для обігу протягом певного часу (Мн), прямо пропорційна масі товарів і рівню їх цін та обернено пропорційна середній швидкості обігу грошової одиниці. Цю залежність можна виразити формулою

Мн = (4)

де - сума цін товарів, що реалізуються за певний період; V- серед­ня кількість оборотів грошової одиниці за цей самий період.

Якщо врахувати всі додаткові фактори, що впливають на грошо­ву масу, то величину Мн можна виразити так:

Мн = , (5)

де K - сума продажів товарів і послуг у кредит; П - загальна сума пла­тежів, строк оплати яких настав; ВП ─ сума платежів, які погаша­ються шляхом взаємного зарахування боргів.

Дата добавления: 2014-11-09